Відкритість Духовному Світу. Як бути щирим у спілкуванні з Богом?

Відкритість Духовному Світу. Як бути щирим у спілкуванні з Богом?

Перед людиною, що йде духовним шляхом, так чи інакше постає питання відкритості Богу.

Як бути завжди відкритим Духовному Світу?

Це питання людина задає, коли розуміє, що спілкування з Ним – це єдине джерело щастя і радості, і що ніякі земні задоволення не можуть замінити цього потоку Любові і Вдячності.

Це Спілкування є таїнством, яке недоступне людському уму. Відбувається воно в молитві чи в медитації, або ж просто під час прогулянки по парку, неважливо. Спілкування людини з Богом не залежить ні від яких зовнішніх умов або станів тіла. Воно просто «трапляється» – це найбільш відповідні слова, на мій погляд.

Після таких моментів дотику з Духовним Світом через Душу виникає потреба повернутися в цей діалог і залишитися там назавжди. Принаймні, у мене така потреба виникла. Мені дуже допомогли багато чого зрозуміти передачі з Ігорем Михайловичем Даниловим. Ці передачі підвели мене ближче до розуміння тієї Мови, на якій Бог говорить з людиною, — Мови Глибинних Почуттів.
Також, завдяки одкровенням з цих передач, до мене прийшло практичне розуміння того, що Духовний Світ завжди відкритий мені і завжди відповідає на щире звернення до Нього. Але мені не завжди вистачає щирості, щоб перебувати в глибокому діалозі з Ним.

Чому немає щирості перед Богом?

Розмірковуючи над цим питанням, у мене народилося деяке пояснення тому, чому буває складно відкритися спілкуванню з Богом. На мій погляд, вся справа тут в споживчому відношенні до Духовного Світу, в бажанні отримувати від Нього духовні блага. А там, де є бажання, присутні очікування і страх, що це бажання не задовольниться.

Всі ці бажання зароджуються у свідомості, тобто в матеріальній частині мого єства і є частиною мого Тваринного Начала. А свідомість не може відчувати Глибинні Почуття, це пізнає на практичному досвіді кожна людина, що займається своїм духовним розвитком.
Згадуючи свій попередній досвід роботи над собою, можу сказати, що коли я намагався з допомогою свідомості звертатися до Бога, то це приносило тільки розчарування, тому що у відповідь була тиша.

Дуже допоміг уривок з книги Анастасії Нових "АллатРа":

“Коли ж людина з почуттям глибокого покаяння починає спілкуватися зі своєю Душею, Любов Божа примножується в ній багаторазово. Бог приходить в Душу і дає їй мир. Вона стає джерелом невичерпної внутрішньої сили для людини. Вона відроджує в ній дух віри, надає можливість усвідомити отриманий досвід і набути новий погляд на своє життя. Людина знаходить дар розуміння: вона у Любові, тому що вона в Богу і Бог в ній. У неї є що сказати Богу і є сила щирості й віри, щоб відчути Його духовну відповідь. І цей Діалог двох люблячих один одного нескінченний. Тому що Бог є спілкування в Любові. Людина розуміє, що перебування в цьому спілкуванні, одухотворення, єднання з Богом і є справжнє, істинне життя. Ця таємниця, що відбувається в кожному з нас, коли ми її приймаємо і відкриваємося перед Богом у своїх щирих почуттях.”

Після прочитання цих рядків хочеться тільки дякувати Богу...

Автор: Максим М., м. Сімферополь, Крим


ЦЕ ЦІКАВО
108

Залишити коментар