ВЕЛИКДЕНЬ — СВЯТО ЖИТТЯ І ДУХА

ВЕЛИКДЕНЬ —  СВЯТО ЖИТТЯ І ДУХА

Вступ


Великдень — світле свято. Свято Духа. Торжество Життя над смертю, Вічного над земним і тимчасовим.

У всіх народів це свято пов'язують з народженням Життя, з оновленням, творенням. Вже написано стільки праць на цю тему, і здається, що складно знайти ще якусь нову інформацію. У цій статті ми пропонуємо поглянути на давно знайомі поняття свята, і предметів з ним пов'язаних з різних сторін: історичної, культурологічної і зі сторони Споконвічних Знань, які об'єднують всі народи і вірування. Давайте разом подивимося, що може бути спільного у таких, здавалося б, різних народів і епох як: Стародавній Єгипет, Шумер, Індія, Країни Азії, Європейські країни.

Назва свята різними мовами схожа — вона походить від грец. πάσχα, лат. Pascha, івр. פסח [Pesaḥ] і являє собою різні похідні цих слів. Проте в англійській і німецькій мові слово «пасха» (англ. Easter, нім. Oschtere) звучить по-іншому, має інше значення і походить від слова Eostre — імені праіндоєвропейської «богині світанку». Вона також вважається загальноєвропейською богинею весни і родючості.

Її свято зазвичай відзначають на весняне рівнодення, часто використовуючи при цьому традиційну великодню символіку. Ім'я Eostre походить від слова austrōn «світанок», висхідним до загального індоєвропейського кореня *Ausōs «сяяти, блищати». З цієї ж основи утворилося загальнонімецьке слово, що означає «схід» (англ. East, нім. Ost, голландськ. Oost, швед. Öster).

Цікаво, що ім'я Діви Марії в Римській імперії також пов'язували з традиційним для проживаючих там народів поняттям богині Любові — «сяюча», «Мати перлини»! Також, один з епітетів Діви Марії — «Зірка Зорі».

У різних культурах ми можемо знайти схожі жіночі образи: латиська Аустра (Austra), литовська Аушріне (Aušrinė), ведійська Ушас (उषस्; uṣas), слов'янська Зоря. Згідно слов’янським легендам, Зоря зберігає ключі, якими щоранку вона повинна відкривати небо для того щоб впустити новий день.

Якщо повернутися до Діви Марії, можна прочитати в Біблії в Книзі Премудрості Соломона, Главі 7 наступне:

«Вона є дихання сили Божої і чистий прояв слави Його», «Вона є відблиск вічного світла і чисте дзеркало дії Божої», «Вона — одна, але може все і, перебуваючи в самій собі, все оновлює і, переходячи з роду в рід у святі душі, готує друзів Божих і пророків». Духовну силу Діви Марії порівнюють з «Вратами Небес»! Її іменують «Носителькою Божества», «Душею світу», «Промислом Божим», «Втіленням Логосу».

Як тут не згадати і богиню Ісіду, про яку в книзі «АллатРа» написано так:


«Рігден: У сокровенному трактуванні її ім'я означало перехідний стан, те, що з'єднувало з іншою сферою. До речі, в епоху еллінізму трактування священної символіки того ж хрестово-купольного храму, як я вже говорив, багато в чому було запозичене з релігійних понять Сходу. Наприклад, я вже згадував у розмові про грецьке слово «апсида», що означає циліндричне приміщення під центральним великим куполом або вежею в хрестово-купольному храмі, про замковий камінь («ключ»), «замикаючий» звід. Символічне значення апсиди було запозичене греками від сакрального значення імені богині Стародавнього Єгипту — Ісіди та одного з її атрибутів — єгипетського хреста анх, що означав «життя вічне», «ключ життя», символ безсмертя. Апсида (від давньогрецького «αψίς» — «дуга, петля, звід, виступ», «те, що зводить, з'єднує») — так греки називали будь-яку круглу форму: диск, кулю, циліндр, небесний звід».

Якщо вивчити дане питання, можна побачити, що імена та епітети жіночих образів у різних культурах схожі. Наприклад, всі богині символізували родючість. Родючість — лише асоціація того, як відбувається наповнення людей силою Божої Любові, їхнє духовне зростання і звільнення. За допомогою жіночих образів передавалися знання про божественне жіноче начало і про тих, хто служив провідниками сил Аллата в цей світ. Дні свят, присвячені їм, були пов'язані з космічними циклами. І за кожним «оновленим» святом стоїть більш давнє. Хіба це може бути простим збігом?

Все це лише знову показує нам, що головні свята для людей беруть свій початок з глибокої давнини, пов'язані одне з одним і, найважливіше, мають духовну основу. Якщо розглядати їх не просто як банальні традиції і напівзабуті обряди, можна побачити глибоку духовну суть, яка дбайливо передавалася через тисячоліття і збереглася до наших днів.


«...достатньо просто зіставити символи та імена Праматері стародавніх народів світу, жіночих світлих божеств і їхні епітети. І стане зрозуміло, що із віку в вік різним народам передавалися одні й ті ж духовні знання про звільнення Душі людини, в яких важливу роль відігравала творяща сила божественного жіночого начала (Аллат)».

«АллатРа» А. Нових 

Справжнє свято — всередині людини, і воно проявляється у наповненні внутрішнім щастям при дотику Особистості зі Світом Духовним. Це почуття важко описати словами, оскільки його ні з чим порівняти у нашому світі.


«Ігор Михайлович — Ми говоримо "безкрайнє щастя", і ми порівнюємо безкрайній океан з краплею на твоїй долоні».

 «СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. Від завідомо мертвого до вічно Живого» (1:41:30) 


Справжнє свято невидиме для звичайного ока, але його можна відчути. Для цього здавна використовувалися прості, але дієві інструменти — глибокі молитовні стани, медитації, духовні практики. Неспроста здавна свято починали відзначати не з ранку, а з появою першої зірки і до світанку. Адже вночі людині легше заспокоїтися, вгамувати думки і зануритися в духовну практику. Згодом свято обросло зовнішніми обрядами і атрибутикою, які асоціативно вказували на те чи інше духовне таїнство. Коли ж духовні знання втрачаються, то залишається лише зовнішня обрядовість, сенс якої або вже мало хто пам'ятає, або він сильно спотворений.

Наприклад, для того щоб в духовній чистоті постати перед святом, раніше були знання, про внутрішню роботу над собою, про очищення від злих думок, егоїстичних бажань, які давно забуті. До наших днів дійшла лише традиція начисто прибрати будинок, помитися і надіти новий одяг. Таїнство єднання духом з Ісусом виразилося в традиції розламування хліба під час причастя, де хліб як «тіло Христове» символізує духовну їжу. Наповнення Божою благодаттю асоціативно відобразилося у різних народів у вживанні молока (до речі, друга назва сирної паски — млєко загусле). На сьогоднішній день основні традиційні атрибути Великодня — це паски (хлібна випічка округлої форми), свічка, фарбовані яйця і сирна паска пірамідальної форми.

Великодні яйця


Яйце — як символ зародження життя відіграє важливу роль у міфології, казках і легендах багатьох народів світу, і походження сучасних великодніх яєць йде далеко в дохристиянські часи і губиться в глибині віків.


«Згідно з ведійською картиною світу, спочатку не було нічого. «Без дуновіння дихало Єдине, і нічого крім нього не було». Це Єдине, поміщене в пустоту, було породжене силою космічного жару — Тáпас (Tapas), який лежить в основі світобудови. Першоджерелом світу, що створювався, було бажання. Спочатку були космічні води. Земля і Сонце виникли з Лотоса, що плаває у водах. За іншою інтерпретацією з вод вийшло золоте яйце, з якого з'явився бог-творець Праджáпаті, який підтримав землю і небо, виміряв простір, дав життя і силу».

«Сенсей-IV. Одвічний Шамбали» А. Нових


Згадки про сотворення світу з яйця можна знайти в шаманській міфології і в міфології догонів. У Китаї існують легенди, в яких йдеться про те, що Всесвіт спочатку являв собою якусь подобу курячого яйця.


«...Так ось, Первинний Звук породив Всесвіт у формі кулі (світове, космічне яйце, Золотий Зародок, первинне сім'я). На її поверхні під дією сил Аллата (первинної енергії, яка породжує життєвий рух) стала утворюватися матерія (частина енергії почала перетворюватися в матерію). Завдяки тим же силам Аллата (в міфології — Праматір всього сущого, творче божественне жіноче начало, творяще, життєдіяльне Начало, Матір-птаха, воля Бога, сила думки Бога), матерія почала взаємодіяти між собою».

.............

«Рігден: Звичайно, всі ці легенди колись мали одну й ту саму основу — Знання».

«АллатРа» А. Нових


Серед великодніх яєць розрізняють крашанки — варені яйця, пофарбовані в різні кольори; дряпанки — яйця, пофарбовані в будь-який темний колір з видряпаним на поверхні візерунком і писанки — яйця з нанесеним складним різнобарвним візерунком-орнаментом за допомогою воску та фарб. Особливо цікаві своєю глибокою сакральною символікою писанки.


Писанки 


«З глибокої давнини базові знаки і символи наносилися відповідно до певних цілей, в залежності від їхнього використання: в одних випадках це була передача Знань, а в інших — їх наносили як елемент впливу безпосередньо на того, хто на них дивиться. У разі, коли метою була передача Знань, знаки і символи наносилися по типу "печатки"».

«У російську мову слово «символ» прийшло в значенні саме «знак». А слово «знак» в російській мові з'явилося від давньослов'янського слова «знати» в значенні відати, мати відомості про щось (давньоруське, українське — «знати», словенське — «znáti», давньочеське — «znáti», польське — «znac» і так далі). Тобто слово «знати» було зрозуміло будь-якому слов'янинові, незалежно від наявності відмінностей у мовах».

«АллатРа» А. Нових 


Завдяки ключам Споконвічних Знань ми можемо розкрити істинний сакральний смисл орнаменту писанок, в яких закладено цілий пласт знаків і символів. Все це говорить про те, що в дохристиянський і християнський періоди у людей був Духовний вектор розвитку.

Дуже часто в розписі використовується ромб, як елемент орнаменту. Ромб, згідно зі Споконвічними Знаннями, символізує куб, поставлений на один зі своїх кутів. Це символіка сьомого виміру, духовного перетворення і звільнення людини.

Восьмиконечна зірка також символізує ромб, вписаний у квадрат (8 променів зірки відповідають 8 вершинам куба).


Ромб, восьмикінечна зірка


Рівносторонній хрест можна побачити в розписі так само часто, як і ромб.

«Рівносторонній косий хрест з колом у центрі — символ Знань про чотири Сутності людини і Душу. Косий хрест — символ руху в пізнанні, умовного поділу простору на поля (зони) впливу Сутностей; коло — позначення Душі. Трактування схеми символу наведене за типом «печатки».

Але найчастіше у священних текстах символ у вигляді косого хреста (або його варіацій) вказував на Знання про енергетичну конструкцію людини, її Сутності, взаємозв'язки з вимірами».

 «АллатРа» А. Нових


Рівносторонній хрест, хрест з колом в центрі, символ


«Поцікався даними археології і ти побачиш, що хрест шанувався в різних куточках земної кулі ще з часів верхнього палеоліту. У древніх народів він служив символом вогню. Хрест також був одним із символів оберега, сонця і вічного життя».

«Сенсей-IV» А. Нових


Також цікаво поглянути на символ «Дерево Життя». Це символ осі світобудови, що пронизує всі світи (в тому числі і непересічні) і об'єднує все в Єдине ціле. Виходить, що у древніх народів були знання і про Світову гору.


Писанка, символ дерево життя


«Згідно з міфологією, Світова гора знаходиться в неприступному місці, в центрі світу, вірніше там, де проходить Світова вісь — axis mundi — вісь світобудови, на яку нанизані всі світи, в тому числі і ті, що не пересікаються, що знаходяться в одному просторі. Вважається, що на Світовій горі відображені всі елементи і параметри космічного устрою. Перекази свідчать, що на ній збираються безсмертні боги і з неї відкривається все, що твориться у Всесвіті».

«Сенсей-IV» А. Нових


Особливо хочеться відзначити символ «Берегиня» — жіноча фігура з піднятими вгору руками, такий символ відомий ще з часів палеоліту і зустрічається він в наскальних розписах (петрогліфах) у всьому світі.

В даному символі закладений величезний пласт знань про Аллат, творяще жіноче начало. Адже жінка — це джерело Любові Божої в нашому світі, Мати всіх людей на землі.

У дохристиянські часи люди вірили, що Берегиня — Богиня Макош оберігає, допомагає в житті, підтримує, веде людину по духовному шляху. Згодом в християнстві це перейшло в шанування Божої Матері.


«Рігден: ...до цих пір в особливій ніші — зводі головного вівтаря сяє все та ж давньоруська православна перлина — шестиметрова мозаїка Богоматері, так звана «Оранта». Вона вважається в християнстві одним із іконографічних типів Богоматері, яка зображується в повний зріст з піднятими до рівня обличчя руками, зігнутими в ліктях.

Анастасія: Тобто, руки Богородиці зображені у вигляді символічного знака Аллата — того самого древнього символу духовного злиття Особистості й Душі, озоріння та осягнення Істини, досягнення духовного звільнення, який був відомий стародавнім народам у різні часи, у вигляді вищезгаданого символу, схожого на «жучка», а також зображень прадавніх богинь з піднятими руками. Той самий найдревніший символ, зафіксований «доісторичними» людьми у вигляді петрогліфа, який вказує на те, що такий стан духовного звільнення людина може досягти тільки за участю творящих сил Аллата».

«АллатРа» А. Нових


Берегиня, мозаїка Богоматір Оранта, Собор Святої Софії


Розглянемо символи птахів, оленя, єдинорога, коня.

У давнину знання про процеси, що відбуваються в невидимому світі, пояснювалися людям асоціаціями на прикладах із повсякденного побуту і життєдіяльності у видимому ними світі.

На писанках часто можна побачити голуба або горлицю, останнім часом частіше голуба.

Від самого початку ж була горлиця, бо вона символізувала творящіі сили божественної Любові.

У багатьох народів вона є носієм сили добра, миру і світла, уособленням Святого Духа. В кожній людині є Дух Святий, та ангельська частина людини, яка дихає Любов'ю і живе нею.

Рух людини, яка йде духовним шляхом, древні показували у вигляді єдинорога, оленя, коня, які й означали передню сутність людини.


«Рігден: ...В описах його називають як «чудесний звір», який, коли йде по землі, то не зламає і травинки, не роздавить і комашки, він може навіть літати або ходити по воді, наче по землі, є втіленням людинолюбства і гуманності, символом єднання. До речі, в древніх текстах єдинорога часто згадували нарівні з оленями, точніше як їхнього своєрідного ватажка. Це відголоски сказань про небесних оленів, які були присутні в шаманських міфах інших народів».

«АллатРа» А. Нових


«Кінь же означає рух. Хоча в різні часи замість коня були й інші позначення, наприклад, корабель або птахи, ті ж лебеді, соколи, тобто те, що рухалося стрімкіше, ніж хода звичайної людини, звісно під якою мався на увазі сакральний сенс руху духовним шляхом».

«Сенсей-IV» А. Нових

Якщо згадати Єгипетський суд Осіріса, то на суді відігравала важливу роль Передня сутність. Від того наскільки вона була активна впродовж усього життя людини, залежала подальша доля Особистості. Якщо протягом життя людини активація Передньої сутності «переважувала» активацію бокових, то «Душа звільнялася». Згідно з давньоєгипетськими віруваннями її відправляли на «Сонячній ладді», яку ще називали «Ладдя вічності», «Ладдя мільйонів років» в Іару (Іалу; поля блаженних, «рай»), тобто інший, духовний світ.


Символ олені, риба, хвилі, зерна, стільники, ґрати, сіточка, риби


Багато символів і знаків на писанках свідчать багато про що і є відкритою книгою для людей Знання.

Символи: хвилі (древнє позначення енергії, енергетичне поле); зерна (сім’я життя, зерно По — за версією космогонічного міфу африканського племені догонів); соти, решітка, сіточка («просторовий каркас», нематеріальна структура — езоосмічна решітка); риба (змінений стан свідомості). Ці та багато інших знаків показують, що до нас дійшли самі знаки, а ключі до їхнього прочитання втрачені. Завдяки книзі «АллатРа» ми маємо можливість дізнатися значення того чи іншого знака нанесеного на писанку.

Так, наприклад, в південній частині Центральної Туреччини, на плато рівнини Конья, археологи виявили місто Чатал-Гуюк (Чатал-Хююк), датоване VII тисячоліттям до нашої ери:


«Рігден: ...Так ось, там мало не в кожному будинку була особлива кімната. Вчені умовно назвали її "святилищем", а говорячи по нашому, це була кімната для занять духовними практиками. Її намагалися розташовувати в центрі житла. Стіни такої кімнати (особливо східна і північна) були розписані фресками, довжина яких сягала від 12 до 18 метрів. Але найцікавіше, що на них було зображено: "Богиня" у вигляді жінки, розташованої в позі згаданого "жучка" (або як називають вчені — "в позі жаби"), поруч з нею тварини і птахи, які характеризують чотири Сутності, а також символи у вигляді знака Аллата (півмісяця з ріжками вгору), ромба, двох вертикально з'єднаних трикутників (за типом "пісочного годинника"), двох горизонтально з'єднаних трикутників (за типом "крил метелика"), символи у вигляді "сот", "зерна" , "хвиль". Причому ці символи були в найрізноманітніших комбінаціях: накладені один на одного, десь подвоювалися, десь потроювалися, множилися, зображувалися у вигляді позитиву, негативу. "Богиню" також малювали і як жінку-рибу (медитативне занурення у змінений стан свідомості), і як жінку-змію (позначення роботи з духовними практиками і досягнення стану духовного просвітлення), і як жінку-птаху (зв'язок з духовним світом)».

«АллатРа» А. Нових


ПАСКА


Розглянемо такий важливий атрибут святкового великоднього столу, як паска. Справжня паска має вигляд чотиригранної усіченої піраміди і робиться з сиру, який ще називають церковнослов'янською «Млєко загусле».

Цікаво, що із віку в вік і дотепер форма паски залишалася незмінною, хоча спосіб її приготування змінювався в міру доступності різних інгредієнтів. Робиться вона переважно з молочних продуктів (сиру, сметани, вершків і вершкового масла).


Млєко загусле, піраміда, паска


Паска виготовлялася і виготовляється в такий спосіб. Сир, змішаний з маслом, яйцями, цукром, заправлений спеціями, горіхами, родзинками, вариться в каструлі, потім поміщається у форму, що складається з чотирьох дерев'яних дощечок з липи, берези або осики, які туго зв'язувалися мотузкою. Між формою та сирною масою була марлева прокладка, яка полегшувала переміщення паски з форми в тарілку.

У сучасному суспільстві мало хто взагалі знає про первинну паску пірамідальної форми, і навіть слово «паска» використовується в значенні великоднього хліба. Її іноді печуть в церквах, таку паску мало хто виготовляє вдома, не кажучи вже про те, щоб знати, що вона означає.

Як правило, незвичайну форму Паски пояснюють тим, що вона символізує Гріб Господній, в якому відбулося найбільше чудо Воскресіння Ісуса Христа. Тому на верхній стороні, як і на великодньому хлібові, повинні бути літери «ХВ», що означають «Христос Воскрес!» Але будь-хто, хто знає геометрію скаже, що гріб має форму паралелепіпеда, але не піраміди. І буде правий. А оскільки в канонах християнства немає нічого пов'язаного з пірамідами, напрошується питання. Чому саме така форма?

Така форма пов'язана зі Споконвічними Знаннями про конструкцію людини в невидимому світі. Якраз наша енергетична конструкція в 5 і 6 вимірах і має вигляд чотиригранної усіченої піраміди з умовно відокремленою верхівкою.


Енергетична конструкція людини, піраміда


Причому цікаво, що стародавні люди у всьому світу, в усі часи і на всіх континентах мали ці Знання. Це знайшло своє відображення в сакральних спорудах пірамідальної форми, які зустрічаються по всій Землі. Це і шатрові храми, і ступи, і піраміди. Існують також і православні храми у формі піраміди.


Ступи, піраміди, стародавні споруди


Виходить, що ці споруди виконують декілька задач. І одна з них — це передача знань своїм нащадкам. Без сучасних способів передачі інформації (інтернет, книги), як би ви передали Знання грядущим поколінням? У давнину це було можливо, в тому числі, і через малюнки, знаки на площині, через архітектуру (цілі міста, сакральні споруди, пам'ятники, скульптури) або різні об'ємні об'єкти (статуетки, прикраси, фігурки).

Не менший інтерес викликає питання: а чому паска готується саме з молочних продуктів? Адже якщо розглянути історію глобально, то, виявляється, молоко має дуже велике сакральне значення в багатьох культурах. І чим далі заглиблюєшся, тим більше приходиш до цілком аргументованого висновку, що молоко в широкому сенсі виступало як символ духовної їжі, божественної поживи. За фактом, це дуже об'ємне асоціативне порівняння з глибинними почуттями, з силами Аллата, з божественним жіночим началом.


СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА

«Згідно древніх духовних знань, саме сила Аллата все впорядковує у видимому і невидимому світі, змушує все рухатися, переміщатися, перетворюватися згідно з певним планом (інформацією).

Саме завдяки силам Аллата відбувається преображення і духовна трансформація і людина зі смертної істоти стає Ангелом, частиною Світу Духовного, рівним серед рівних».


Ці Знання були доступні людям упродовж всієї історії людства. Наприклад, в шумерській мові з давніх часів збереглися два важливих поняття: МО — в понятті Аллата і ДО — в понятті антиаллата. Багато імен і назв були пов'язані з цими словами і позначали сили духовні або їм протиборчі.

МО — було одним із важливих теологічних понять у шумерів як позначення таємних сил, божественної сутності. Згодом, чомусь, деякими дослідниками були внесені зміни при перекладі, і МО замінили на МЕ. Існує міф, в якому Інанна викрадає МЕ у Енкі.

Вважалося, що могутніми силами МО, які рухають хід розвитку світу володіли люди, народи, міста, храми, культові предмети.

Насправді, в Споконвічних Знаннях, одна з назв Аллата була — МО. Звідки у народів більш древніх цивілізацій були слова, що дійшли і до слов'янської мови, які використовуються і в наші дні. Це — МОгутність, МОгти, МОє, МОлоко і.т.д.

Слов'яни про молоко кажуть «божа роса».

Цікавий і той факт, що у багатьох народів є жіночі богині в образі корів, а образ Небесної Корови сходить до далекої давнини. Їхні роги зображуються у вигляді півмісяця ріжками вгору, що є символічним знаком Аллата.

У Стародавньому Єгипті це богині Нут і Хатхор. Богиню Нут ототожнювали з космічним простором. Спочатку її зображували у вигляді Небесної (космічної) Корови, потім жінки Нут, океану і навіть купола/даху, як символу, того, що за видимим образом приховано щось інше, багато в чому незбагненне для людини. Вона відгороджувала невидиму і непізнанну частину світобудови від видимої, швидкоплинної і тимчасової її частини, світ вічного життя від світу тимчасового і тлінного.


Давньоєгипетська Богиня Нут


Хатхор нагороджували епітетами Великої Матері, богині Любові, радості духовної, «Сяючої в променях Ра», Великої Жінки, Тієї, що створює все живе. Єгиптяни вважали, що якщо людина скуштує духовних дарів богині Хатхор, то це додасть їй додаткових духовних сил, вона допоможе перейти цій людині з земного світу в інший (духовний).


Богиня Нут у вигляді Небесної (космічної) Корови


У шумеро-аккадському пантеоні це богиня Інанна, яку називали «володарка небес». У Стародавній Індії — Прітхві, що вважається матір'ю всіх істот.

Чудесна країна Голока (коров'ячий світ) — це рай Крішни, розташований на південних схилах гори Меру.

У слов'ян йдеться про Корову Земун: «І тут Корова Земун пішла в поля сині і почала їсти траву ту й давати Молоко. І потекло те Молоко глибинами небесними, і зірками засвітилося над нами вночі».

Ми не будемо перераховувати в цій статті всі образи, адже і так простежується одна суть: з найперших часів, асоціативний образ корови шанували як матір-дарувальницю саме духовних дарів у вигляді молока (Аллата), яке живить Дух людини.

Людина народжується двічі. Перше — це народження в цьому світі. А ось друге справжнє, усвідомлене духовне народження і є той головний сенс, заради якого ми приходимо на землю. Народження духовної істоти — Ангела, рівного серед рівних у Світі Духовному. І відбувається воно завдяки внутрішній роботі і трансформації людини. І саме в цьому, другому, справжньому народженні, ключову роль відіграє творяще жіноче начало. Саме в цьому і проявляється сакральний сенс життєвої сили і плодовитості богинь, наділених функціями Великої Матері.


Великдень — свято єднання


Визначально, що святкування Великодня прив'язане до дня весняного рівнодення. Він святкується в неділю після першого повного місяця, що наступив услід за днем весняного рівнодення. Наприклад, у 2019 році перший повний місяць після дня весняного рівнодення був 19.04.2019, а Великдень 28.04.2019. День весняного рівнодення в 2019 році був 20.03.2019.

У космології різних народів світу цей день вважається днем перемоги Життя над смертю, час пробудження природи. У цей час багато народів святкують свої найсвященніші свята. Наприклад, свято Навруз-байрам у іранських і тюркських народів (це країни, що сповідують Іслам) — свято весни і настання Нового року за сонячним літочисленням, збігається з днем весняного рівнодення. Навруз у перекладі з фарсі означає «новий день». «Байрам» — це тюркське слово і означає «свято». Навруз-байрам одне з найдавніших свят на планеті.

Найдавніше джерело, де згадується Навруз — священна книга зороастризму «Авеста». Там говориться, що люди щовесни відзначали появу життя на землі.


«Це свято щорічно відзначається на честь святкування воскресіння з-під землі Доброго духу, що несе світло, і поразки Злого Духа. Майже як сучасний Великдень. Цікаво, що одними з головних атрибутів столу є свічки, дзеркало і фарбовані яйця. Всі вони мають символічне значення, і це значення пов'язане з духовною інтерпретацією цих символів. Ось, наприклад, свічка — це внутрішній вогонь людини, її життєва сила, а яйце символізує зародження духовного життя людини».


«СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. Від завідомо мертвого до вічно Живого»


Великдень — велике і світле свято, суть якого — перемога Життя над смертю — Духовного начала в людині над її матеріальною складовою; а також єдності всіх людей і Світу Духовного.

Якось, відповідаючи на питання про те, яка з Божих заповідей найперша, Ісус сказав:

«Господь Бог наш є Господь єдиний; і возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм, і всією силою твоєю», — ось перша заповідь! Друга подібна до неї: «возлюби ближнього твого, як самого себе». Іншої, більшої цих заповідей немає». (Марк 12: 29-31)


З Великоднем вас, дорогі друзі! З великим святом Єднання!


Команда АЛЛАТРА Вісті


ЦЕ ЦІКАВО
369

Коментарі (14)
  • о
    ольга

    Очень много интересной информации, значения символов и обычаи всё изложено просто и доступно.

  • М
    Маргарита

    Здравствуйте дорогие друзья!! Христос Воскресе! Огромная благодарность за такую интересную статью и ваш труд!! Настолько полно все описано! Все раскрывается под другим углом! Настолько широко, и праздник теперь понимаешь и узнаешь свою истинную сущность, историю, и много чего интересного! Теперь чувствуешь наполненность, что все стало на свои места!Жму каждому руку в знак благодарности!;)

  • Э
    Эраст

    Спасибо за интересную статью! По новому открылся смысл этого светлого праздника: "Пасха – великий и светлый праздник суть которого — победа Жизни над смертью – Духовного начала в человеке над его материальной составляющей; а также единства всех людей и Мира Духовного." Очень радостно, что исконные знания о мире вновь приходят в нашу жизнь. Спасибо Миру Духовному!

  • О
    Оксана

    Сколько символов окружает нас в этом замечательном празднике

  • Т
    Татьяна

    Интересная статья! С такой полезной информацией праздник Пасхи приобрел для меня еще большую торжественность и глубокий смысл. Спасибо всем, кто ищет сведения и дает возможность понять историю!

  • Е
    Елена

    Спасибо! Как подробно и как интересно!

  • I
    Ingmar

    Thanks for the information. I learned a lot. When you understand and especially own knowledge is much easier.

  • О
    Оксана

    Спасибо! Очень долго искала информацию почему же Пасха празднуется в разное время — в статье ответ нашелся и не только на этот вопрос, а прям кладезь сакральных открытий:). И хотелось бы отметить, что очень интересно, познавательно и всесторонне дана информация. Раскрыта суть праздника и удивительным образом, традиции празднования прошли через века и оказывается очень схожи на разных континентах.

  • H
    Hanka

    Výborný článok. O veľa informáciách som ani netušila. Rada som sa dozvedela o tak zaujímavých a hlbokých zvykoch v rôznych kultúrach. Ďakujem za ozrejmenie. Úplne ináč sa teraz pozerám na sviatky Jari.

  • А
    Александр

    Спасибо за информацию. Много узнал нового. Когда понимаешь и особенно владеешь знаниями намного проще.

  • А
    Алла

    Огромная благодарность за эту статью! Она очень глубокая . чрезвычайно интересная и, что очень важно, мега - полезная.

     Работая с  ребятами на уроках по теме “Пасха”, была поражена, что и дети, и их родители находятся  в полном неведении о сокровенной сути самого праздника. Все сводилось к тому, чтобы приготовить необходимые атрибуты, посвятить в церкви , а затем все это съесть.

    Статья чудесно раскрывает Исконные Знания  о сокрытой, сакральной   сути праздника. его первооснову , древние традиции, знания о знаках и символах и много другого. Очень объемное и глубокое исследование. Просто здорово!!! Замечательный учебный материал.

  • Е
    Елена Л

    Спасибо за такую интересную статью. Чем больше расширяешь свои познания, тем больше приходит понимание, что изначаль всё было едино. И у всех лбдей были знания. Потом  , со временем, единое раздробилось на множество. Да, к тому же внесены искажения и подменена сама суть. Духовные знания система заменила на материалистический подход с элементами магии. 

    Хорошо, что сейчас в мир возвращены Исконные Знания. И благодаря им у всего человечества есть шанс понять прошлое, сделать выводы и самое главное, сделать Выбор и обрестм настоящую Жизнь.

  • D
    Denis

    Spasibo rebata! eto statia Napolnena Luboviu) i ochen mnogo interesnoi i rasshiraushei informacii! Mi deistvitelno Edini!!!

    Osobenno hotelos bi otmetit sleduushie stroki - В каждом человеке есть Дух Святой, та ангельская часть человека которая дышит Любовью и живет ею.

    Blagodaru! 

  • Н
    Наталия

    Огромная благодарность команде АЛЛАТРА ВЕСТИ за такую замечательную статью! Сколько интересной информации! Теперь для меня стали понятны истоки и символы этого светлого, прекрасного праздника - Пасхи. За каждым атрибутом стоят духовные знания, которые, к сожалению, мы со временем утрачивали. И пришли к тому, что вместо того чтобы перед праздником очищать свои помыслы, мы убираем дома. Но благодаря Исконным Знаниям люди могут во всем разобраться, понять свои традиции, верования, свою суть. Ещё раз благодарю!

Залишити коментар