ЛИСТ ТАТОВІ...

ЛИСТ ТАТОВІ...

Будь-який закоханий чув таємний зов

І рвався до неї, загорнутої у покров.

Але лише покров, лише образ бачив він

І думав сам, що в образ був закоханий...

З початку світу це було так,

До того часу, поки лукавий ворог

Не розлучив зніяковілих людей

З душею, з коханою, із сутністю своєю.

Ібн аль Фарід


Одного разу ми розговорилися з татом про релігію і про Знання з книг Анастасії Нових. Я поділилася розумінням, що Любов Бога вже є всередині нас. Ми можемо тільки полюбити її, спрямувати до неї нашу увагу і зануритися в неї з почуттям вдячності.

Через день тато знову зателефонував мені та запитав: «Ось я розумію, що я можу любити тебе, онука, дружину. А ось як це просто любити? Ну не розумію я цього...»

Тоді я вирішила написати йому цей лист...

«Дорогий татусю.

Мені так радісно, що ми говоримо з тобою про Бога, про Любов. І нехай ми не завжди приходимо до єдиної думки, але розмови наші допомагають нам обом задуматися багато про що. Я довгий час намагалася знайти слова, щоб передати тобі як це просто любити. Ось прокинутися і любити, просто ходити, працювати, дихати і любити... Що саме любити?

Татусю, зараз ось просто сядь і закрий очі. Послухай своє дихання, розслабся, спробуй заспокоїти рій думок у голові. Не поспішай, зроби це і потім знову берися до читання. Тепер прокрути швидко, як на прискореній зйомці, різні моменти свого життя, які викликали в тобі почуття радості, такої незрозумілої, приємної, як солодка млість, коли почуття переповнювали і хотілося обійняти весь світ.

Зустріч із мамою, народження дитини, перше слово, перші кроки, радість за успіхи крихітки, навіть дрібні витівки з часом теж згадуються з радістю. У ті моменти життя здавалося таким довгим, здавалося, що все найкраще ще попереду... А тепер, прокручуючи ці моменти, розумієш, що вони й були найщасливішими, тому що проживав їх ти саме в той момент, і він був неповторним. Хороший він чи поганий – це не важливо. Не оцінюй, не бажай нічого змінити чи виправити, адже кожна подія – це був твій досвід, який привів тебе до цього моменту, коли ти читаєш мого листа. 

Просто дивись фільм свого життя. І коли ти просто ось так спостерігаєш його, своє життя, як кіно: друзі, природа, робота... закрий очі, зупинись на мить і потім знову читай. 

Відчуваєш, як здорово? Як здорово жити! Пам'ятаєш, як ти подарував мамі чоботи? Вони коштували пів твоєї зарплати, але ти знав, що вона мріяла про них, і ти хотів бачити її щасливою. Пам'ятаєш ті почуття, що наповнювали тебе? 

Поспостерігай за собою, що ти відчуваєш зараз? Що відчуваєш усередині себе? 

Є щось схоже на натхнення. Щось, що дає відчуття, що життя – воно ніколи не закінчується, що воно вічне, довге, що найпрекрасніше в ньому ще тільки має статися. Спробуй зробити так, щоб усередині було тихо-тихо, спробуй відчути, що життя це – воно всередині тебе, воно не в подіях і не в зустрічах. Це все зовнішнє. Будь-яка подія – вона дозволяє нам зростати, усвідомлювати або нагадує про це почуття всередині. Просто ми шукаємо його ззовні, забуваючи, що воно завжди було і є всередині нас. Воно стукає до нас, але дуже ніжно і тихо, як перші промені сонця, які нечутно торкаються до наших щік поки ми спимо, нагадуючи нам про світло і тепло самого сонця. Вони ніжно зігрівають нас своєю любов'ю і просто чекають, коли ми прокинемося. Відчуваєш? 

І якщо просто зупинитися, просто перестати думати і зазирнути всередину себе, то можна відчути ці промені... головне робити це дуже ніжно... і так стає добре всередині, що просто починаєш випромінювати Любов свою до цього внутрішнього світла, починаєш Любов любити. І чим більше і частіше пам'ятати про це, тим більше вона розкривається в грудях. Тоді приходить розуміння, що Любов усередині нас і не залежить від зовнішнього. Адже ніхто не може залізти всередину і натиснути на кнопочку.

Ось з'явилася людина – ти відчуваєш любов, змінилася ситуація, людини немає поруч і любов пропала. Ніі... ти ж сам знаєш, вона всередині, татусю. Людина просто нагадує нам про неї, просто допомагає трохи відкрити ці заповітні двері, за якими знаходиться океан Любові, про яку ми забули.


Цитати про Благодаті, сили Божої. Стаття Лист до тата


І навіть якщо зараз ти не відчуваєш нічого, а це цілком нормально, це як тренування, не відразу все виходить, але ти просто знову спробуй, завтра, без очікувань. Ось згадай, коли ти любив, коли допомагав другу на роботі з квартирою, просто так, тому що розумів, що людині потрібно допомогти, і спробуй поспостерігати. І ти відчуєш, що Любов нікуди не поділася, вона є в тобі.

Повір, адже Бог – це Любов, і створив Він нас за образом і подобою своєю, хіба міг він нас позбавити Любові? Ти спробуй, ось щиро так, не чекай дива, а просто згадай і люби... і потім ти відчуєш, що любиш... і все... і тобі так добре! Адже перебувати в цій Любові – це і є справжнє диво, справжній кайф».


Учасниця МГР «АЛЛАТРА» Наталія


ЦЕ ЦІКАВО
141

Коментарі (14)
  • С
    Світлана

    Очень нежная, чувственная и подробная ,, инструкция"-"Как научиться ЛЮБИТЬ." Замечательно. Спасибо, Наталья.

  • И
    Инна

    Теперь я поняла, что человека главное научить любить, и самому быть примером! Жизнь ведь тогда становится намного качественнее!

  • С
    Светлана

    мне понравились слова: "Любовь внутри нас и не зависит от внешних обстоятельств" и это классно!

  • Г
    Галина

    Любовь живет в нас всегда, просто мы об этом забыли, забыли, как надо любить, разучились. Очень тронула меня статья, столько нежности, любви, тишины, спасибо Наташа, пора нам научиться любить друг друга, и мир измениться.

  • С
    Сергей

    Благодарность, радость, нежность. Любовь это так здорово и проявляется она во всем. Спасибо за такое важное письмо, это письмо всем нам. 💯

  • Л
    Людмила

    Такая замечательная статья. Огромное спасибо. Делиться своим опытом и пониманиями о Любви - это так здорово. Как будто тебя кто-то родной и близкий, обнял за плечи и прижал к себе. И стало так тепло и радостно внутри, и хочется этим теплом поделиться.

  • Н
    Ната

    Спасибо Вам большое за прекрасную статью! Искренность всегда очень располагает. Вообще, всё, касающееся духовной темы, настолько сокровенно, что с ним нужно обращаться как с нежным цветком: если попытаться его насильно заставить поскорее распуститься - он завянет, а если окутать теплом, заботой, отбросить все ожидания и предоставить полную свободу - он начинает открываться в ответ. Ваше письмо похоже на обращение к одному из таких цветочков, на веру в то, что он обязательно распустится в своё время, нужно лишь немного его поддержать). И не важно кто это: родители, дети, друзья или просто прохожие. Мы все стремимся к одному - к Источнику самой чистой и светлой Любви, к Богу.

  • И
    Ирина

    Спасибо за ваш опыт. Это интересный момент, взять и написать близкому человеку, и выразить чувства в письме.

  • О
    Олеся

    Спасибо, Наталья, так прожила, почувствовала ваш опыт и такой нежностью и переливом тихой радости отзывается внутри! Благодарю! Вы напомнили, что любовь преумножается, когда ею делишься, и хоть родители не воспринимают Знания, но они чувствуют мою любовь и заботу. И стала замечать, что родители понемногу стали раскрываться, ведь, это мне необходимо научиться любить ближнего и просто дарить свою любовь!

  • Л
    Лара

    Как же прекрасно, что можно не только поговорить , а и написать. У меня с отцом тоже были очень доверительные отношения и мы могли говорить о чём угодно. Но это было давно и его уже нет. А с мамой я так поговорить не могу... Но после вашего письма обязательно буду с ней разговаривать, ведь это важно, это разговор о главном в жизни. Разговор о Жизни, о Любви, которая есть в нас

    Н
    Наташа

    Мой папа сперва даже агрессивно воспринимал понимания, которыми делилась. С одной стороны спрашивал, а с другой хотел показать, что все это ерунда, ничего нового и тогда я просила не продолжать в таком тоне и говорила, что если есть действительно потребность, то может почитать, что мне не надо доказывать нечего. И он тоже признался, что не хочет ссориться, что любит, когда мы спокойно разговариваем, по душам. А потом через время вдруг сам стал спрашивать и даже конференцию последнюю до конца посмотрел))

  • А
    Алена

    Спасибо! ..люблю писать письма. Как здорово писать тому, кто готов тебя услышать! У меня тоже был случай, когда папа после наших разговоров пришел сказать мне свой ассоциативный пример, было реально очень приятно! Всегда хочется быть на одной волне с родными!

    Н
    Наташа

    Это правда очень приятно когда родные начинают расцветать внутри))

  • О
    Ольга

    Большая благодарность за замечательное, искреннее, письмо. Мне кажется оно адресовано каждому человеку, потому что оно пробуждает внутри такую теплоту и любовь, просто хочется закрыть глаза и раствориться в этих невероятных чувствах.

    Н
    Наташа

    Спасибо вам за комментарий. Здорово быть всем вместе на волне любви

  • К
    Катя

    Очень нежная статья! Спасибо большое. Во время чтения мгновенно окунулась в такую невероятную теплоту... Настоящая любовь... Вот она... Её чувствуешь внутри себя и снаружи, как будто всё пространство наполняется невероятной теплотой и светом... Спасибо большое Вам. Благодаря таким статьям можно вернуть себя к чувствованию Жизни!

    Н
    Наташа

    Спасибо за ваши тёплые и искренние слова))

  • Е
    Елена

    Как же это прекрасно! Спасибо большое за еще одно напоминание о самом главном в жизни. О бескрайней любви! Когда чувствуешь ее, то нет ничего счастливее, ты чувствуешь, что живешь. По-настоящему...

    Н
    Наташа

    Да, и так здорово делиться этими пониманиями)) спасибо Вам

Залишити коментар