
Чому цукор сьогодні додають майже скрізь? Шкідливість цукру, про яку ви, можливо, не знали

Сьогодні на просторах інтернету ціле море інформації про цукор і його шкідливість. Практично кожен знає та чув про те, що цукор шкідливий. Але при цьому кількість ласунів неухильно зростає з кожним днем, кондитерська індустрія розгортається все ширше, а цукор сьогодні присутній далеко не тільки в солодощах і випічці, але й практично в усіх соусах, ковбасах, м'ясі, напоях і навіть ліках. Хто так активно впроваджує цукор у наше життя та невже люди свідомо хочуть хворіти? З'явилося бажання розібратися в цьому питанні, а також розглянути основні механізми негативного впливу цукру на наш організм, про які далеко не завжди можна почути, і постараюся також відповісти на запитання, чому, на мій погляд, сьогодні люди так активно тяжіють до солодкого, і для чого цукор навмисно додається скрізь, де тільки можливо? Отже, поїхали.
Нам відомо, що рафінований цукор – це простий вуглевод, який дозволяє швидко поповнитися енергією, і, вживаючи солоденьке, ми неодмінно відчуваємо задоволення й насолоду. Чи можна поповнити енергетичні резерви без солодощів? Звичайно! Для цього всього лише потрібно повноцінно й правильно організовувати свій раціон, а в якості джерела енергії віддати перевагу складним вуглеводам у помірній кількості та фруктам із ягодами, меду, якщо для них немає протипоказань. Про це без зусиль можна дізнатися детальніше. А відносно задоволення – вже давно не секрет, що вживання солодкого дійсного супроводжується викидом ендорфінів (гормонів задоволення) у кров, але давайте розбиратися далі, якою ціною це відбувається.
Ні в кого не викликає сумніву, що систематичне переїдання солодкого призводить до ожиріння. Але чи замислювалися ви, чому так відбувається і як впливає цукор на організм людини, не схильної до повноти? Більшість тих, хто має витончене тіло, впевнені, що раз вони не поправляються, то й шкоди немає. Але це, м'яко кажучи, не так. Навіть якщо ви не схильні до набору ваги та їсте пристойну кількість солодкого щодня, то за законами біохімії надлишок глюкози (кінцевого продукту будь-якого вуглеводу) йде на синтез так званого шкідливого холестерину (а точніше, ліпопротеїдів низької і дуже низької щільності), який при регулярно підвищених концентраціях у крові викликає зміни у стінці судин, активуючи процеси атеросклерозу, тобто судинних змін, що наближують смерть. Крім цього, достовірно встановлено, що надлишок цукру викликає глікацію (склеювання) білків міжклітинного матриксу і руйнування волокон колагену та еластину. Останні присутні в усіх органах і тканинах і відповідають за благополуччя й життя самих клітин, але найбільш відчутно це позначається на шкірі у вигляді появи передчасних зморшок і на тих же судинах, які стають менш еластичними й більш крихкими. У молодих людей, наприклад, це може викликати різні судинні порушення у вигляді зміни артеріального тиску, головного болю тощо. Ну а у більш дорослих – провокувати гіпертонічну хворобу, стенокардію, варикозне розширення вен, хворобу Альцгеймера та багато інших судинних хвороб. Щодо людей з пишними формами: чомусь багато хто вважає, що їхній жир обмежується підшкірно-жировою клітковиною, але, на жаль, їхні судини та внутрішні органи в будь-якому випадку будуть насичені включеннями холестерину, що утворилися з надлишку глюкози, на жаль.
Думаєте, це всі неприємності, які викликає щоденна присутність цукру в раціоні? Ні.
Як уже було сказано, глюкоза перетворюється на холестерин, а холестерин входить до складу нашої жовчі. І чим більш вона насичена холестерином, тим менш текучою стає, а, як наслідок, з цього випливають дискінезії жовчовивідних протоків, жовчнокам'яна хвороба та завжди, водночас паралельно до цього, панкреатит. Регулярна присутність надлишку цукру в раціоні з часом нерідко обертається розвитком інсулінорезистентності (тобто порушенням нормального засвоєння глюкози клітинами). А інсулінорезистентність у свою чергу є фундаментом для розвитку багатьох ендокринних порушень, особливо в молодому віці, таких як акне (вугрова хвороба), синдром полікістозних яєчників, ендометріоз, мастопатія, гіперандрогенія, ну а з віком – і цукровий діабет.
Вчені також встановили взаємозв'язок між розвитком інсулінорезистентності та підвищенням рівня сечової кислоти, наслідком чого є таке захворювання, як подагра. Пацієнтам із цією патологією часто рекомендують обмежувати м'ясо, алкоголь і каву, а не солодощі, що і є причиною неуспішності в лікуванні даної недуги.
Якщо ви часто хворієте на простудні захворювання, то поставте собі питання: чи не забагато солоденького чи борошняних виробів ви їсте? Так, цукор впливає і на імунітет – послаблюючи в першу чергу так званий кишковий імунітет, активно підтримуючи патогенну мікрофлору кишечника, в результаті чого наша корисна й захищаюча нас мікрофлора пригнічується, а разом із нею і захисні функції нашого організму.
А ще цукор робить ламкими наші кістки. Так, такий стан, як остеопороз, є наслідком не стільки вікових змін і дефіциту кальцію у вашому раціоні (кальцієм багаті майже всі продукти харчування, тому дефіцит практично неможливий), скільки наслідком зниження рН крові (кислотно-лужна рівновага) та засвоєння кальцію в кишечнику. Солодощі сприяють зсуву рН в кислий бік, і організм, який прагне підтримувати постійний оптимальний рН, змушений компенсовувати кислотність звільненням лужних елементів, у першу чергу, за рахунок виведення кальцію з кісткових депо. А активне зростання патогенної мікрофлори в тонкому кишечнику на фоні вживання того ж цукру призводить до розвитку синдрому мальабсорбції (порушення всмоктування) та зниженню засвоєння і кальцію і, на жаль, інших важливих нутрієнтів: заліза, магнію, цинку, вітамінів А, Д, вітамінів групи В та ін., дефіцит яких сьогодні зовсім не рідкість.
У 1931 р. дослідження Отто Варбурга, удостоєне згодом Нобелівської премії, продемонструвало, що ракові клітини процвітають у відсутності кисню і надлишку цукру! А останні нові дослідження показують, що в кожній четвертій пухлині людини на мембранах ракових клітин виявляється надлишок рецепторів до глюкози, що підтверджує її необхідність для формування раку. Висновки робіть самі.
Як цукор впливає на організм? Що відбувається всередині?
Багато хто напевно помічав, як після вживання солодкого виникають різні алергічні реакції в організмі (найчастіше шкірний свербіж і висипання на тілі). Ми зазвичай говоримо, що це нас «сипе на солодке». Що ж відбувається насправді? У нашому шлунково-кишковому тракті, головним чином у кишечнику і жовчовивідних шляхах, а також крові, невідчутно для нас самих часто присутня безліч умовно патогенних і патогенних бактерій, грибів, найпростіших і гельмінтів, більшість з яких харчуються саме цукром. Паразитичні живі істоти, які живуть усередині нас, виділяють продукти своєї життєдіяльності, що містять токсини, прямо за місцем свого перебування, у кінцевому підсумку все це виявляється в нашій крові. Виходить, чим більше ми годуємо їх солодким, тим більше потрапляє токсинів у нашу кров. Організм намагається очиститися та вивести їх усіма можливими способами, у тому числі через шкіру та слизові. І ось тут ми підходимо не тільки до однієї з причин алергії, а й до причин цукрової залежності. Паразитарні токсини мають також властивості стимулювати в нас бажання їсти солодке, борошняні та молочні вироби (оскільки останні в тому числі є для них хорошим поживним субстратом), тобто просто керують нами певною мірою. У природі таких прикладів чимало, наприклад, таким же чином гриб кордіцепс, проникнувши в тіло мурахи, керує подальшими її діями, спонукаючи покинути мурашник, залізти на певну рослину і там завмерти, давши прорости грибу в максимально сприятливих умовах. Тому і виходить так, що чим більше їмо солодкого, тим більше хочеться, цьому сприяють токсини паразитів. Також тут задіяний і гормональний механізм: у відповідь на швидке підвищення глюкози в крові (при вживанні солодощів у великих кількостях, а також при вживанні продуктів на глюкозних сиропах, які зараз особливо широко використовуються) відбувається різкий викид гормону інсуліну, внаслідок чого через деякий час цукор у крові різко знижується і з'являється фізична потреба його терміново поповнити, розвивається ось таке порочне коло…
Ну і нагадаю, що цукор звичайно ж основний провокатор карієсу наших зубів.
Хотілося б також додати, що всі вищеописані механізми та процеси будуть розвиватися і при надмірному вживанні солодких фруктів, сухофруктів і меду. Ну, а паразитам і зовсім байдуже, що саме солодке ви їсте, головне щоб надходила глюкоза в організм.

Хоча безумовно ці продукти мають суттєві переваги у вигляді присутності вітамінів і антиоксидантів у своєму складі, чим не може похвалитися цукор. Але в усьому важлива міра.
Чому про шкоду цукру мовчать?
А тепер найцікавіше. Чому ж при всій шкідливості цукру ніхто не б'є тривогу щодо цього, а навпаки, як уже згадувалося, сьогодні цукор додають майже скрізь, навіть при посолі м'яса використовують цукровмісні суміші. Як ми вже дізналися, якщо людина регулярно вживає цукор, це рано чи пізно призведе до хвороб. Для того, щоб розібратися, кому це вигідно, давайте подивимося на це з різних сторін: любитель солодкого зрештою захворює і буде змушений частіше звертатися за медичною допомогою та потребувати придбання лікарських препаратів, більшість з яких на сьогодні не позбавлені побічних дій. Таким чином, він буде приймати ліки, але при цьому за рахунок побічних ефектів уже незабаром виникає ймовірність набуття нового захворювання, яке також потрібно лікувати. І це цілком пояснює, чому медико-фармакологічна сфера особливо не сприяє просвітництву медпрацівників і, звичайно, самих пацієнтів щодо справжньої шкоди цукру, більш того, навмисно ігноруються багато причинно-наслідкових механізмів у розвитку захворювань. Щодо харчової промисловості також усе цілком очевидно, якщо враховувати, що чим продукт солодший, тим він більше задоволення викликає і, відповідно, тим більше ймовірності в придбанні даного товару.
Виробника цікавлять продажі та прибуток, тому крім цукру в хід іде все, що дозволить якомога довше зберегти продукт і посилити його смак, нехай навіть на шкоду нашому здоров'ю. Чому ж сьогодні виходить так, що ніхто не піклується по-справжньому про наше здоров'я? Чому нас годують шкідливими продуктами, а традиційна медицина не може повністю вилікувати ЖОДНЕ хронічне захворювання, а може тільки запропонувати довічний або в кращому випадку періодичний прийом ліків? Адже ми прекрасно розуміємо, що й продукти можна виробляти корисними та безпечними, і лікуватися можна таким чином, щоб не шкодити, а одужувати, і медицину можна зробити доступною, профілактичною та ефективною.
Єдине, чого нам для цього не вистачає в усьому світі – це змінити наш споживацький формат, який, на жаль, уже з дитинства закладається нам у свідомість і орієнтований він на отримання вигоди для себе будь-яким способом, і в кінцевому підсумку виходить, що ціною здоров'я та життя людей! Людині штучно створили умови, де потрібно постійно виживати й метушитися, де круто бути безсовісним і йти по головах. Але змінивши умови, ми можемо змінити все. Адже так було не завжди, був час, коли люди знали, що найцінніше – це життя людини!
Вихід є – Благотворче суспільство!
Сьогодні по всьому світу величезна кількість людей уже усвідомила всю згубність сучасного споживацького формату суспільства та зусиллями самих людей більш ніж у 180 країнах світу розроблений і впроваджений глобальний міжнародний проект «Благотворче суспільство», який дає можливість реально змінити наш світ сьогодні та створити суспільство, в якому найбільшою цінністю є життя людини, в якому не може бути штучно створених хвороб, війн і криз. Як показали мільйонні соцопитування волонтерів Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА», цього хоче більшість людей, незалежно від їхнього соціального статусу, професії, місця проживання, ми всі без винятку є жертвами сформованого споживацького укладу в суспільстві, та змінити ситуацію зможемо лише об'єднавши зусилля!
Сьогодні ми дійсно маємо можливість побудувати світ не для обраних, а для всього людства, світ, в якому люди зможуть жити в єдності одне з одним, щасливо та безпечно. Приєднуйся! І дізнавайся детальніше про проект «Благотворче суспільство» на allatraunites.com.
Михальська Марія, лікар-гастроентеролог, учасниця МГР «АЛЛАТРА»