Підбірка про Румі: "Любов – астролябія Істини". Частина 3
Продовження захоплюючої статті про життя і духовний шлях відомого суфійського поета Джалаледдіна Румі (перша і друга частини).
Основним засобом пізнання Істини і Бога Румі вважав Любов. Всяка любов – до ремесла, до землі, до батьківщини є щабель до істинної Любові:
"Любов – це міст між тобою і всім".
***
"В житті, довжиною в півподиху,
Не плануй нічого, крім Любові".
***
"Любов – це світло душі, смак ранку;
Ні "мене", ні "нас", ні претензії на існування...
Подібно безмовним очам, сльозам, лицю:
Любов невиразна".
З книги А. Нових "АллатРа":
“Справжня Любов є відновленням єдності Душ… Людям, які бажають прямувати духовним шляхом, не варто витрачати час на очікування, що хтось колись прийде і їх щиро полюбить. Їм треба вчитися розкривати Любов всередині себе — Любов до Бога, до Душі — і тоді вона відобразиться в навколишньому світі, дозволить побачити людей у ракурсі їхньої духовної краси. Все насправді ближче, ніж людина собі може уявити".
Румі вважав, що саме думки творять події нашого життя:
"Не думай нічого, крім благих думок,
Бо думки – основа
Тканинних образів".
***
"А що до думки – від її гри
Часом залежать цілі світи!..."
***
"Про троянди думаєш –
будеш садом,
а думай про шипи–
і станеш паливом для
полум'я печі".
***
"Боячись втратити, неминуче втрачаємо...
Від страху страждань страждаємо подвійно...
Бо сутність усіх бід — це думки про зло..."
З книги А. Нових "Сенсей-ІІІ":
“Наведіть порядок у ваших думках. Адже це вам вирішувати, чи будете ви залишок днів бродити по непрохідних джунглях, як мавпи в пошуках банана, або ж проведете як мудреці в прогулянках по доглянутому саду".
І слова теж мають велику силу:
“Можеш порівняти світ з гірською ущелиною. Що скажеш – добре чи зле – до тебе ж повернеться це. Безглуздо думати, ніби ти говорив красиво, а відлуння понівечило твої слова".
"Тиша – це мова Бога, все інше – поганий переклад".
"...якщо твої наміри чисті, Бог прийме навіть незграбні слова".
Також Румі з великою повагою ставився до жінок:
“Жінка не тільки кохана. Не тільки витвір, але і творець. Чи багато людей здатні зрозуміти творця? Багато чоловіків розуміють жінку? Звиклим до темряви світло Сонця засліплює. Чи не тому факихи (богослови), зарившись як хробаки в свої книги, велять закривати обличчя жінкам, замикати їх у гаремах, не слухати їх промов і навіть імені їх не висікати на надгробному камені, що їм, звиклим до невігластва, нестерпно сліпуче світло жіночого серця? Посилаються при цьому на вірш Корану: «Чоловіки стоять над дружинами». Але повторювати чужі слова – не значить розуміти їх сенс.
За часів пророка Мухаммада жінки не закривали обличчя, і скільки їх прославилося словом і ділом! Мужами не народжуються, ними стають. В мужності і зрілості безліч жінок вище чоловіків”.
У Румі було багато жінок-учениць, і вони брали участь у сема – традиційному кружлянні дервішів.
"Це місце – сон, тільки сплячий вважає його реальним".
Румі щиро переживав за людей, у яких "душа дрімає", і вважав, що причини всіх бід людина повинна шукати в собі самій:
“Скільки навколо людей! Але дзеркала їхніх душ завішені самолюбством. А хіба вони себе люблять? Ні, їх любов – питво, їжа, речі, гроші, влада... Їх душі – комора, де без усякого зв'язку, в безладді звалені предмети, серед яких вони така ж безглузда нежива річ..."
“Слідувати своїм бажанням – значить бігти від Бога
і проливати кров духовності в присутності Його правосуддя.
Світ – пастка, а бажання – наживка:
уникни пастки і швидко зверни обличчя своє до Бога".
***
“Проси у Бога життя, наповнене любов'ю;
Не клянч тваринну душу.
Проси його про їжу духовну, не випрошуй хліба".
Найбільшим гріхом і перешкодою на шляху до Єдиного Румі називав гординю:
“О, гордець! Для душі немає більш страшної недуги,
Ніж удавана досконалість.
Серце і очі повинні багато кровоточити до тих пір,
Поки не відпаде самовдоволення".
***
"...Всякий, хто відчуває гордість від виграшу
або потай радіє чужій прилюдній
ганьбі, все ще спійманий в пастку ілюзії".
В людині Румі бачив не тільки витвір, але й творця. Людина повинна використовувати весь свій потенціал, а не уповати на Бога в байдикуванні:
“Зверни увагу на значимість ствердження
«той, хто працює, Богом любимий».
Віддаючи себе Богу,
не нехтуй способами і засобами”.
"Світ в цілому неподільний, у арфи світу лише одна струна".
Творчість Румі пронизана ідеєю Єдності всього сущого. Він хотів, щоб кожна людина побачила "загальний єдиний сенс у кожній травинці, кожному небесному світилі, думці..., в дитині, яка поворухнулась в утробі, виявила загальний зв'язок...".
“Знай, що між Вірними існує давній союз.
Вірних багато, але Віра одна.
Їх тіла численні, але душа Єдина".
***
"Світло висвітлює тисячу дворів,
Але приберіть стіни
і ви побачите, що світ Єдиний".
Своєю поезією він звертався до всього світу, до всіх людей, без різниці рас, релігій і національностей:
“Дай нам вина єдності скуштувати,
порівну всіх напувай,
Щоб разом ми всі зібралися,
І різність, що видимість лише одна,
Разом змогли подолати.
Всі ми – гілки єдиного дерева,
Всі ми – воїни єдиного війська".
“Будь другом для всіх, щоб перебувати серед троянд. Якщо станеш ворогувати з усіма, то піднімуться перед твоїми очима вороги, вдень і вночі будеш по місцях, що кишать зміями. Святі люблять усіх, з усіма дружать, вважають добрими людьми..."
"Той, хто привів мене сюди, доставить мене Додому".
17 грудня 1273 року Румі залишив цей світ. Його послідовники називають цю подію "шлюбна ніч", або "ніч єднання".
Сам же Румі ще за життя в тілі так говорив про відхід з цього світу:
“О, всі, хто народжений!
Коли смерть постукає у ваші двері, не лякайтесь!
Смерть – друге народження для тих, хто закоханий.
Так народжуйтесь, народжуйтесь!"
***
"Суфій не боїться смерті,
Хто подрібнює ракушку не чіпатиме перлину".
Великий поет заповідав не плакати по ньому, не носити траур, а поховати з музикою і дервішськими танцями.
"Не шукайте мою могилу на Землі – я похований в душах мудреців".
Румі живе поза часом і простором, випромінює крізь століття нескінченну Любов і Світло.
“Якщо ти шукаєш, шукай нас з радістю,
Бо ми живемо в царстві радості.
Не віддавайте серце своє чому б то не було,
Крім любові тих, які є ясною радістю.
Не заблукай в розпачі,
Бо є надії: вони реальні, вони існують.
Не йди в морок –
Кажу тобі: Сонце існує".
Чим привабила мене творчість Румі? Щирістю, глибиною почуттів і безмежною любов'ю до Бога. Його слова мені близькі і зрозумілі. Мене вразило те, що деякі його твори, пройшовши через подвійний переклад з іспанської на англійську, а потім на російську), зберегли енергію Любові і Світла.
Знайомство зі спадщиною Румі наповнило теплом і радістю, допомогло глибше зрозуміти і відчути загальнолюдський характер істинної мудрості.
"Шукай джерело всередині себе!"
Автор: Алла Пудова
Література:
- Балдок, Дж. “Суфизм”.
- Руми, Дж. “Сокровища воспоминания”.
- Руми, Дж. “Дорога превращений. Суфийские притчи”.
- Баркс, К. “Суть Руми”.
- Идрис Шах “Суфии”.
- Радий Фиш “Джалаладдин Руми”.
- Тэрри Грэм “Шамс Табрези и его учителя”.
- Юрий Аверьянов “Солнце веры” Джалаладдина Руми.
- Новых, А. “Сенсей-III”.
- Новых, А. “АллатРа”.
