Прекрасний океан гине. Що ми можемо зробити?

Океан… Його краса залишається незмінною незалежно від зміни епох і культур. Коли люди спостерігають за безкрайністю та величчю океану, їх огортають найприємніші почуття, і приходить стан довгоочікуваного умиротворення.

Є в океані щось особливе, незбагненне, але водночас і таке близьке... Можливо тому, що кожна людина, спостерігаючи за океаном, усвідомлює свою причетність до чогось великого і відчуває, що в ній так само, як і в глибинах океану, знаходиться величезний незвіданий світ.

Світовий океан займає близько 70% площі нашої планети, а це 361 млн кв. км, і має глибину понад 11 000 тисяч метрів. Велика кількість досліджень, наукових експедицій проводилася протягом останнього століття з метою розширення знань у галузі океанології. Але, як відомо на сьогодні, понад 90% океану залишається невивченим...

Що ж ми знаємо про океан? Чи знаємо ми, яку важливу роль він відіграє в екосистемі нашої планети? Яке значення він має для людства? Який стан здоров'я океану в теперішній час? Адже він має величезний вплив на клімат і нашу життєдіяльність!

Атмосфера й океан перебувають у тісній безперервній взаємодії. Енергія океану породжує вітри, а вони, у свою чергу, виносять з поверхні моря потоки тепла, які породжують нові вітри. Погода та клімат значною мірою перебувають під впливом світового океану. Він не тільки глобально впливає на клімат, але й управляє погодою у прибережних районах. Океан регулює випадання опадів над материком. Коли в атмосфері відчувається нестача вологи, збільшується випаровування з океанської поверхні, і насичені вологою повітряні маси рухаються до суші, приносячи із собою дощі та грозові зливи.

Величезні океанські простори, стикаючись з атмосферою, забезпечують безперервний газообмін. Насичені киснем верхні шари океану збагачують киснем нижні шари атмосфери. Виявляється, що аж ніяк не ліси є основним постачальником кисню на планеті, а синьо-зелені водорості, що живуть в океані. Тому океан можна вважати «легенями» нашої планети. І кожен наш другий вдих – це насичення організму киснем, який породжується океаном. Також найважливішою властивістю океану є здатність акумулювати, віддавати та переносити тепло.

Важливим моментом є те, що океан усе частіше стає джерелом питної води. Близько 150 країн використовують опріснюючі установки для задоволення потреб населення у питній воді.

Окрім цього, океани ще й важливе джерело продовольства. На Світовий океан припадає вклад у світову економіку, що становить близько трьох трильйонів доларів США на рік, або близько п'яти відсотків світового ВВП.

Підсумовуючи вищесказане, бачимо, яке величезне значення має океан у житті планети: формування клімату, обігрів материків, насичення атмосфери киснем і поглинання вуглекислого газу. Океан також є джерелом питної води та цінних харчових продуктів. Крім того, океаном пролягають життєво важливі водні шляхи, що сполучають материки, і він впливає на всю світову економіку.

Але що зараз відбувається?

ЗАБРУДНЕННЯ ТА ВИСНАЖЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ

Останніми роками у багатьох океанологів викликає тривогу той факт, що більшість видів флори та фауни в океанських глибинах знаходиться на межі зникнення. Комплекс негативних впливів на морське середовище: неконтрольований обсяг рибальства, викиди парникових газів, забруднення океану пластиковими матеріалами, глобальна зміна клімату, танення вічної мерзлоти може призвести до непередбачуваних змін у всіх сферах життєдіяльності людини та поставити під загрозу подальше існування людства.

Швидкість зміни умов проживання морського середовища згідно з дослідженнями фахівців виявилася шокуючою. Світовий океан вступив у фазу крайнього ризику, небувалого в історії людства.

«Ми вражені темпами та масштабами глобальних змін у Світовому океані, що найближчі десятиліття можуть створити непередбачувані наслідки для людства, якщо не буде вжито дієвих заходів на всіх рівнях», – вважає керівник IPSO [3].

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) 29% світових рибних запасів перебувають на межі виснаження. Ще 61% уже повністю виснажений, і не має можливості відновитися. Чисельність морських ссавців, птахів, риб, рептилій та інших тварин, що живуть у Світовому океані, скоротилася на 49% за період із 1970 по 2010 рік. Основною причиною стрімкого скорочення видів морських тварин та їхньої чисельності є людська діяльність, яка включає у себе масовий вилов морських ресурсів.

Глава WWF Марко Ламбертіні стверджує: «Діяльність людини завдала серйозної шкоди океану, оскільки вилов риби йде швидше, ніж вона може відновити свою чисельність». При цьому економіка багатьох країн залежить від здоров'я океану та його ресурсів. Близько 10-12% населення Землі живе за рахунок рибальства й аквакультури. Для 3 млрд людей риба та морепродукти є основним джерелом тваринного білка [4].

Океан зараз так нагрітий, що коралові рифи живуть на межі свого температурного режиму. Як наслідок, 20% коралових рифів у світовому океані назавжди втрачені та не підлягають відновленню, ще 20% знищені частково. Площа мангрових заростей скорочується величезними темпами і становить 30-50% від вихідної. З кінця 1800-х років зникло понад 29% лісів водоростей, які є середовищем проживання для багатьох біологічних видів.

Також згідно з оцінками із 300 млн тонн пластмас, які виробляються у всьому світі щорічно, від 10 до 20 млн тонн потрапляє у води світового океану. В результаті страждають жителі та екосистема загалом. Завдяки численним дослідженням стало відомо, що мікрочастинки пластику, що не розчиняються, по харчовому ланцюгу, через вживання людьми морепродуктів, потрапляють до організму і викликають цілу низку захворювань.

Забруднення світового океану стійкими пестицидами та важкими металами прямо впливають на стан здоров'я людей та провокують імуносупресії, порушення розвитку та неврологічні захворювання. Як наслідок, регулярне вживання отруєних морських продуктів може спричинити виникнення важких захворювань, особливо серед населення прибережних районів. В океані зосереджено 80% біорізноманіття планети, і це найбільша екосистема Землі. Враховуючи той факт, що риба дає 20% тваринного білка майже 3 млрд людей, стає очевидним, що внаслідок нашої діяльності, океан стає небезпечним для здоров'я людини. Дослідники також підкреслюють, що в усьому світі плавання у забруднених морях пов'язане з більш ніж 250 мільйонами випадків респіраторних захворювань та гастроентериту щорічно [5].

За останні 50 років кислотність Світового океану зросла на 30% і вже здійснює катастрофічний вплив на збереження та функціонування океанічних екосистем [6].

Перерахована лише мала частина факторів, що призводять до скорочення вироблення кисню Світовим океаном, а також до скорочення його харчової ресурсності. Більшість екологів уже сьогодні говорять про забруднення Світового океану як про глобальну екологічну проблему.

ВПЛИВ СПОЖИВАЦЬКОГО ФОРМАТУ СУСПІЛЬСТВА НА СТАН СВІТОВОГО ОКЕАНУ

Розвиток споживацького формату нашої цивілізації спричиняє посилення забруднення Світового океану за останнє століття. Дослідники пов'язують це з розвитком хімічної та нафтопереробної промисловості.

На сьогодні виділяють такі типи забруднення Світового океану:

• Біологічне – забруднення вод Світового океану бактеріями, мікроорганізмами, органічними відходами та іншими видами сміття;

• Хімічне – хімікати, важкі метали, стічні води. Особливу небезпеку для океану має ртуть та пестициди;
• Нафтове – основне джерело забруднення Світового океану. Воно призводить до загибелі величезної кількості морських тварин, риб і птахів. Крім того, нафта перешкоджає нормальному теплообміну між шарами води;

• Теплове – відпрацьована вода, що скидається у світовий океан електростанціями, підвищує його температуру. Це призводить до загибелі багатьох видів морських жителів. Тепла вода сприяє активному розмноженню деяких видів водоростей. У результаті відбувається цвітіння води;
• Радіоактивне – скидання в океан радіоактивних відходів. За оцінками досліджень у Світовому океані знаходиться така кількість радіоактивних речовин, яких вистачило б на 30 Чорнобилів;
• Шумове – ускладнює комунікацію морських жителів. Його джерелом найчастіше стають водні види транспорту, звукові прилади, які використовують на військових підводних човнах, а також прилади для розвідки нафтових родовищ. Шумове забруднення перешкоджає обміну інформацією між мешканцями Світового океану. Сторонні шуми дезорієнтують китоподібних, вони губляться у водному просторі, отримують травми, що досить часто призводить до їхньої загибелі [9].

Людство вже не перше тисячоліття завдає океану шкоди, виснажує та знищує його ресурси, порушує найважливіші екосистеми. Сьогодні настав час поглянути тверезо на результати нашої діяльності та усвідомити згубність подальшої бездіяльності. Адже завдані збитки можуть виявитися практично непоправними.

Сьогодні океан помирає! Він не в змозі виконувати свою початкову функцію і несе небезпеку для людства лише тому, що ми не змогли його вберегти заради себе самих же! Це причини, які залежать безпосередньо від людини – антропогенний фактор.

Крім того, є ще один важливий момент, пов'язаний із психоемоційним станом людства.

Відкриття японського дослідника Емото Масару про пам'ять води стало одним із найбільш сенсаційних відкриттів, зроблених за останнє тисячоліття. Він розробив спосіб оцінки якості води за кристалічними структурами, а також спосіб впливу на структуру ззовні. У заморожених пробах води були виявлені розбіжності у кристалічній структурі, причиною яких були зовнішні чинники. Завдяки цьому відкриттю вдалося вперше науково довести те, що вода здатна накопичувати у собі інформацію. І відповідно до цього змінювати свою структуру та властивості.

Виходячи з цього, виникає запитання: чим же наповнена пам'ять вод океанів? Чим живуть люди останні тисячоліття? Війни, ворожнеча, егоїстичні амбіції, жага до влади, непомірної наживи, біль і страждання... На сьогодні відомо, що єдиний спосіб скидання накопиченої негативної інформації та обнулення пам'яті води можливий при розморожуванні після повного заморожування. Такі явища вже доводилося переживати океану в період глобальних кліматичних змін на нашій планеті.

Проте, крім антропогенного чинника існує ще одна загроза. Це глобальна кліматична катастрофа, пов'язана з циклічністю міжгалактичних взаємодій, які відбуваються кожні 12 тисяч років.

ВПЛИВ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН НА СТАН ОКЕАНУ

Із виступів доповідачів міжнародної онлайн-конференції «ГЛОБАЛЬНА КРИЗА. ЦЕ ВЖЕ СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО», яка відбулася на платформі Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» 24 липня 2021 року, стало відомо, що через прямий вплив потужного галактичного випромінювання на нашу планету ядро Землі нагрівається і в результаті його зміщення та коливань магма піднімається ближче до поверхні Землі. Як наслідок, відбувається нагрівання світового океану і дестабілізація клатратів метану, які містяться у відкладеннях на дні. Метан і вуглекислий газ піднімаються у води Світового океану та атмосферу Землі. Ці процеси мають прямий і безпосередній негативний вплив як на мікро-, так і на макрорівні. Внаслідок таких глобальних змін уже сьогодні ми стаємо свідками стрімкого погіршення екологічної та кліматичної ситуації на нашій планеті.

У 2019 році температура всіх океанів Землі досягла рекордних показників за всю історію спостережень. Тільки за останні 25 років кількість тепла, що пішло на розігрів океанів, склало в еквіваленті 3,6 млрд атомних бомб, скинутих на Хіросіму [2].

Внаслідок циклічності відбуваються суттєві зміни умов, що впливають на існування Сонячної системи у міжгалактичному просторі. На планеті Земля вчені спостерігають зміщення магнітних полюсів, ослаблення магнітного поля. Це суттєво впливає на процеси руху океанічних течій.

Дослідження, опубліковане в журналі Nature Geoscience, показує, що сповільнюється океанічна течія Гольфстрім. Її швидкість скоротилася до мінімальної позначки за понад тисячу років. У 2004 році розпочалися дослідження вод Атлантики. Стало відомо, що потоки Гольфстріму стають дедалі повільнішими і слабшими. У результаті «гігантська теплова машина», що переносить теплу воду з тропіків вздовж східного узбережжя Північної Америки у бік Європи, вже не виконує своєї функції, що загрожує зледенінням Європи [1].

Сьогодні ми всі стаємо свідками кліматичної катастрофи, що насувається. Чи ми готові до цього? Або ми все ж скористаємося останнім шансом врятувати нашу планету і життя на ній?

СПАСІННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ В НАШИХ РУКАХ

Але що нас турбує? Те, що сміття заважає нам далі видобувати нафту і заробляти гроші? У споживацькому суспільстві всі ресурси спрямовані на збагачення, фінансування військового сектора та зміцнення контролю.

Невже, коли ми стоїмо на краю прірви, нас повинні турбувати матеріальні блага та зміцнення влади? Над ким володарювати і на що витрачати гроші, якщо найближчим часом ми всі можемо зникнути з обличчя Землі як біологічний вид?..

У споживацькому суспільстві нас турбує не стан океану, а як можна його використовувати з метою збагачення та подальшого споживання.

Абсурдність ситуації полягає у тому, що в нинішньому форматі суспільства ми також не маємо знань про те, що робити з радіоактивними відходами та як очистити світовий океан від мільйонів тонн сміття, біологічного та хімічного забруднення. Очевидно, що заходи, запропоновані різними організаціями, а саме: відмова від пластику, від вживання в раціон м'ясних продуктів з метою зменшення викидів CO2, переробка сміття, не вирішить питання. На жаль, ми так і не навчились утилізувати сміття, а тільки перекладаємо його з одного місця на інше. «Екологічна» відмова від пластику («зелена» енергетика) сприяє масовому знищенню лісів, що посилює екологічну катастрофу планетарного масштабу.

Навіть при величезному бажанні ми не зможемо очистити води світового океану за нинішнього формату нашого суспільства. Для того, щоб вирішити глобальну проблему на міжнародному рівні, нам необхідно об'єднатися та консолідувати наші можливості та технології для того, щоб зберегти морські ресурси, які маємо у нашому розпорядженні. Проблема настільки глобальна, що ООН оголосила 2021-2030 роки десятиліттям океанології в інтересах сталого розвитку. Дослідники стверджують, що це ідеальний час для людства, щоб переосмислити своє ставлення до світового океану [11].

На сьогодні єдиний вихід – це співпраця як зі своїми найближчими сусідами, так і з іншими країнами при Благотворчому векторі розвитку всієї світової спільноти. Коли у суспільстві головною цінністю стануть не матеріальні блага, а життя та безпека кожної людини, тоді наука зможе розвиватися в іншому напрямку і дозволить нам врятувати та відновити практично зруйновані ресурси нашої планети!

4 грудня 2021 року відбудеться грандіозна подія – міжнародна онлайн-конференція «ГЛОБАЛЬНА КРИЗА. ЧАС ПРАВДИ», яку ініціювали волонтери з більш ніж 180 країн світу зі здійсненням синхронного перекладу 100 мовами. У прямому ефірі вчені, фахівці різних сфер діяльності та просто небайдужі люди озвучать правдиву та важливу інформацію про критичний стан екології та клімату на нашій планеті! Але найголовніше – ми дізнаємось, що є вихід! Ми ще маємо час, щоб змінити курс і розгорнути наш корабель під назвою «людство», який стрімко наближається до прірви. Наше майбутнє та майбутнє наших дітей у руках кожного з нас! Настав час ПРАВДИ! Час активних дій і загального вибору: загибель у бездіяльності та роз'єднаності або життя у Процвітанні та Єдності!

---

Список літератури: