Природа Тваринного начала. Як “виховати” свою свідомість?

Природа Тваринного начала. Як “виховати” свою свідомість?

При вивченні системи Тваринного Розуму і роботі над собою, при заняттях у групі з медитацій, та навіть при навчанні в школі, службі в армії, на роботі спостерігалася дуже цікава закономірність: як правило в поведінці колективу простежувалися ті ж самі схеми поведінки, які я бачив, наприклад, в тій же передачі "У світі тварин". Пропоную розглянути принципи роботи свідомості на прикладі дресирування собак.

 

ВИХОВАННЯ СОБАКИ

“Виховувати собаку, як вже говорилося, слід з першого дня її появи в домі. Більшість собак спокійно приймають роль субдомінанта і не пручаються в процесі виховання. Однак нерідкими є випадки, коли собака – природжений лідер.
 
У цьому випадку завдання істотно ускладнюється. Такий собака буде чинити опір при спробах господаря керувати його поведінкою і буде прагнути зайняти місце, максимально близьке до вершини ієрархічної драбини.
 
Якщо ви постійно поступаєтеся собаці, вона не стане вам підкорятися. Справа в тому, що потреба в ієрархічних стосунках закладена генетично, і якщо власник не стає лідером, це місце займає собака. В цьому випадку вам знадобиться допомога професійного дресирувальника.
 
В процесі виховання слід враховувати той факт, що собака постійно спостерігає за вами, помічаючи навіть незначні зміни в міміці, інтонації, жестах. І якщо ви не поводите себе як лідер, він швидко зрозуміє це і не стане підкорятися. Тому, насамперед, слід навчитися вести себе, як лідер і в результаті стати ним.
 
Відвідуючи курси дресирування, зверніть увагу на поведінку професійних інструкторів. Для того, аби змусити собаку підкорятися, вони ведуть себе впевнено, стримано, м'яко, але в той же час наполегливо. Вони не просять собаку виконати команду, вони наказують. Не поспішайте підвищувати голос і карати собаку. Для більшості собак достатньо зміни інтонації і наполегливості в голосі власника.
 
Однак, якщо собака вже стала лідером, вам буде складніше. Різкі зміни в поведінці викличуть відповідну агресію. У даному випадку слід застосовувати не покарання, а заохочення. Хваліть собаку за виконання команд, а в разі непослуху просто ігноруйте її. Незалежно від того, наскільки собака балувана, вона любить вас і буде намагатися зробити все, щоб добитися уваги та похвали. Наприклад, перед тим як йти з нею на прогулянку, дайте собаці команду і, поки вона її не виконає, не виводьте на вулицю. Якщо собака ігнорує вас, не поступайтеся. З часом вона зрозуміє, що отримати бажане можна лише шляхом підпорядкування лідеру, тобто вам.”

І.О. Зайцева "Дресируємо собаку"

Свідомість людини — це, по суті, такий же звичайний звір, якого можна тренувати і дресирувати. Якщо цього не робити, то він так само, як і собака, займе місце господаря (Особистості) і Особистість стане рабом, часто сама того не усвідомлюючи. При цьому все, що говорить людині свідомість, вона вважає результатом своєї розумової діяльності, тобто не може відокремити себе від свідомості.

“Його найкраща розводка полягала в тому, що він змусив тебе повірити, що він – це ти."

Фільм "Револьвер"

 

Що спільного між тваринним світом і свідомістю людини?

Зараз, зіставивши досвід, знання, і, спираючись на них, мені вдалося провести паралель між тваринним світом і Тваринним розумом людини.
 
Людина істота дуальна (складається з духовного начала – Душі, і тваринного начала – тіла та свідомості),  до того ж, людина з народження налаштована на хвилю тваринного начала. І якщо у неї немає знань про свою дуальність, вона буде робити виключно неусвідомлений вибір у бік Тваринного начала, часто просто не усвідомлюючи цього жити під його контролем. Звичайно, у людини бувають такі періоди, коли вона задає запитання від Духовного начала, відчуває внутрішню потребу знайти відповіді на одвічні питання, наприклад, такі як: "Хто я? Звідки? У чому ж сенс життя?" або внутрішньо слідує голосу Совісті. Загалом, людина без допомоги Бога не залишається ніколи і їй залишається лише вибрати, кого слухати: Его або Совість.
 
Якщо згадати інформацію про природу фракталів, то можна прийти до цікавих висновків: Тваринне начало, як і Тваринний розум, діють за тими самими шаблонами. Це може бути, наприклад, домінування в колективі, підпорядкування, виживання, оцінка (залишатися таким як і всі) тощо, оскільки фізичне тіло людини практично не відрізняється від тіла звіра – в нього закладені певні інстинкти, рефлекси. Але в людині є і Душа з Духовного світу, яка так само, як і свідомість, знаходиться в енергетичній конструкції.
 
Особистість – це той, ким при житті є людина, той, хто робить вибір між Тваринним розумом, і Душею. Свідомість, як частина матеріального світу, схиляє увагу Особистості до матеріального, в той же час Душа, що є частиною Духовного світу, закликає Особистість відчути світ Духовний.
 
Загалом, у всіх нас є така "тваринка", яка є невід'ємною частиною нашої конструкції.
 
І цього звіра можна дресирувати, приручати. Інакше він стане господарем Особистості. Найчастіше це відбувається несвідомо, адже з дитинства суспільство і батьки починають виховувати в людині свідомість, але не Особистість, а Особистість так і залишається на рівні розвитку дитини.
 
Можливо ви помічали таке, наприклад, вийшли з будинку, а потім згадуєте, чи закрили ви двері вхідні, чи перекрили воду? Заходите назад — двері закриті, вода перекрита. Але ви не можете згадати, як ви все це робили, тому що не усвідомлювали, де були і що відвернуло вашу увагу. Хто жив у ці хвилини замість вас? І чи ваші думки були в голові? І хто говорить у нас?

soznanieКадр з фільму "ЩО ТАКЕ СВІДОМІСТЬ? Психологія та психотерапія АЛЛАТРА"

[переклад кадру: РЕЗЮМЕ

Свідомість - це польова структура, яку не виявили в головному мозку (вчені - Шерінгтон, Пенфілд, Екклс, Бехтерєва)
 
Людина в звичайному режимі сприйняття може спостерігати лише продукти діяльності свідомості у вигляді емоцій, думок, активних тваринних станів наприклад (агресивність, альфа-значущість, образа, розчарування, самотність тощо), але не саме поле свідомості - септонне поле, або Тваринний розум.
 
Свідомість - не є продуктом роботи головного мозку. І свідченням тому є прояви свідомості, коли людина знаходиться в стані коми і під наркозом, а також можливість сприйняття без п’яти органів чуття тощо
 
Головний мозок - це приймач-передавач інформації, яку він приймає зі свідомості, а також із зовнішнього світу, за допомогою п’яти органів чуття і не тільки. Тобто він просто обробляє, перекодовує і реалізує ту інформацію, яка існує на польовому рівні, наприклад, в поведінці і мові людини.]

“Нове бачення огортало мене з усіх боків, як кокон, відриваючи мою свідомість від сірого повсякдення з його дріб’язковими турботами. Створювалося таке враження, ніби я існувала сама по собі, а світ – сам по собі. Більш того, я вперше побачила роботу свого тіла збоку. Воно виконувало якісь звичні дії, як автопілот: машинально прийшло додому, машинально прийняло душ, машинально поїло, машинально пішло до свого відведеного кутка, тобто до кімнати. А справжнє «я» у цей час спостерігало за ним і думало про своє спасіння. Це маленьке відкриття вразило мене. Виявляється, в мені є істинне «я» і якийсь тілесний «автопілот».

Та далі було більше. Ще раз, прокрутивши подумки розмову Сенсея, я згадала його слова: «Чи замислювались ви про те, як рухаєтеся у просторі, хто рухає вашими кінцівками?» Розглядаючи себе вже з іншого боку, я міркувала: «І дійсно, хто в мені рухає кінцівки: “я” чи “автопілот”?»

Моя особа подивилася на свою розкриту долоню і вирішила провести невеличкий простий експеримент. Я подумала: «Треба стиснути і розтиснути пальці». Моя рука слухняно зробила це. «А тепер не рухатиму пальцями». І тут в мені промайнула якась шалена думка: «А я все одно стисну». Мої пальці під дією цього «наказу» знову стиснулися і розтиснулися. «Опа! – здивувалася я. – А це хто думав у мені? Хто це ще там хазяйнує у моїх думках?!» Зібравшись із силою волі, ще раз, але вже більш наполегливо і цілеспрямовано подумала: «Я не буду рухати пальцями. Я так хочу і так буде». Дивно, та рука навіть не сіпнулась, а цієї капосної, шкідливої думки наче ніколи й не було. «Оце так! – ще більше здивувалася я. – Значить, коли була розслаблена у думках, цей хтось починає крадькома керувати моєю свідомістю і тілом на свій розсуд. А коли суворо контролюю думку, він кудись безслідно зникає. Ну й діла!» Але, тим не менш, я раділа цьому відкриттю так, наче мені вдалося викрити шпигуна, що ретельно маскувався довгі роки у моєму найсекретнішому відділі. «Еге, цей “розумник” куди небезпечніший тупого “автопілоту”. Треба бути обачнішою!»

Легко сказати, та важко зробити. Коли почала виконувати медитації, я зрозуміла, що цей «спритник» неодноразово відвідував мої думки у момент розслаблення і особливо часто при зосередженні на медитації, постійно відволікаючи мою увагу на сторонні теми. Все це він робив так уміло, так логічно, що навіть сама не розуміла, коли ж я зійшла з колії зосередження. При поглибленні та чіткій концентрації думки на медитації «спритник» зникав. Варто мені було послабити цей контроль, як він з’являвся тут як тут. «От гад! Нахабний і набридливий», - подумала моя особа, намагаючись у котрий раз зосередитись на медитації. Коли завершила медитацію, я зрозуміла, що з цим ворогом номер один не так вже й легко боротися. «Треба буде спитати у Сенсея, як знайти на цього «спритника» управу, - подумала моя особа, засинаючи. – Інакше він мені все зіпсує».

Наступного ранку, коли мій сплеск емоцій дещо вщух після вчорашнього, я знову почала спостерігати за собою збоку. Тіло знову-таки ледве відірвалося від теплого ліжка і почало машинально виконувати щоденний ранковий моціон, збираючись до школи. Мій розум, як мені здалося, ще солодко досипав, і тому думати ні про що не хотілося. Ідучи звичною мені дорогою до школи через міський сквер, я насолоджувалась навколишньою тишею, ранковою свіжістю, шурхотом опалого листя. Мені  дуже подобався цей стан, стан якогось умиротворення. Розум мій спав, тіло йшло у заданому напрямку, а всередині мені було просто добре й затишно. Я відчувала, що це й було моє «я» справжнє.”

Анастасія Нових "Сенсей-I"

 

Якщо особистість не стає господарем - це місце займає свідомість

Свідомість буде нав'язувати свої інтереси, людина, не бачачи підміни, буде вважати ці інтереси своїми, а по суті, жити не своїм життям.

Усвідомивши це і вирішивши приручити свого звіра, людині потрібно ознайомитися зі Споконвічними Знаннями про природу Тваринного і Духовного начала і почати працювати над собою, приручаючи своє Тваринне начало за допомогою самодисципліни, медитацій, вивчати своє справжнє "я" і Душу за допомогою духовних практик. Таким чином, буде розвиватися Особистість, а свідомість відійде на другий план, виконуючи функцію інструменту.

Свого часу при виконанні медитацій і практик зі мною відбувалися цікаві моменти, такі як затікання тіла, бувало, що суглоби руки мимоволі з сильним імпульсом розгиналися, ніби я нею махнув, відбувалося відволікання уваги на думки, при тому, що думки були саме особливої важливості. Свідомість використовувала найбільш сильні приманки для залучення уваги і відведення мене — Особистості — від медитацій або духовних практик. Коли не спрацьовувало і це, то саме в момент медитацій міг задзвонити телефон, при тому, що впродовж однієї медитації мені могли подзвонити абсолютно різні люди, або хтось міг прийти в гості.

Свідомість розумна і вона, як та ж собака, розуміє, що йде замах на місце господаря. Тому вона буде використовувати будь-які методи, щоб не втратити свою лідерську позицію. Але як і будь-яка чотиринога тварина, свідомість теж живиться, тільки, на відміну від тварини, раціон свідомості складає енергія Аллата, яка призначена для з'єднання Особистості з Душею і перетворення людини в духовну істоту.

Приручаючи свідомість Особистість не лише саджає її на ланцюг, але і обмежує її раціон. Цей "звір" отримує стільки, скільки дає Особистість, а не стільки, скільки йому захочеться в силу своєї ненаситності. При такому співвідношенні свідомість починає служити людині заради тієї енергії, яку дає Особистість лише для підтримки її життєдіяльності. Але можуть бути і провокації з зовнішнього світу. Це може виявлятися в певних ситуаціях на роботі, які цілком можуть спровокувати людину на злив енергії Аллата. Загалом, Тваринне начало ладне використовувати будь-які засоби для того, щоб людина перевела свою увагу на зовнішнє. Але Тваринний розум раціональний — він не витратить багато енергії на людину, якщо та не звертає уваги на провокації.

 

Як посадити свідомість на "ланцюг"?

Не бійтесь, я його тримаю!Варто відзначити, що чим більше часу буде приділено роботі над собою в кожному дні, тим швидше Особистість посадить свідомість на ланцюг. Якщо повернутися до прикладу з дресируванням собак, то є один цікавий момент. Якщо собаку дресирують кінологи-любителі, то вона начебто спочатку слухається, йде з господарем, а побачивши подразник, починає тікати від нього. Як би не кликав його господар — не відгукується. Чому так відбувається? Можливо мало часу дресирували і не регулярно, або лінь дресирувати собаку, яке дресирування — такий і результат?

Якщо ж собаку буде дресирувати професійний кінолог, наприклад, з різних спец.служб, наприклад, МВС, ФСВП, митниця, то різниця буде величезною, оскільки дресирування собаки є основою їхньої професії. Собака такого кінолога без команди господаря нічого не зробить. Це результат щоденних наполегливих дресирувань з розумінням справи.

Теж саме з тренуванням і прирученням Тваринного начала. Чим частіше людина напрацьовує медитації, духовні практики, працює в кожному дні і не лінується, тим швидше її Особистість стане господарем свідомості. Тоді свідомість перетвориться в інструмент Особистості, завдяки якому людина зможе за допомогою асоціацій передати свій духовний досвід тому, хто поки ще перебуває на початку свого духовного шляху.

Приклад кінолога і собаки, Особистості і свідомості — це асоціативне порівняння, яке показує ідентичний, фрактальний принцип роботи системи Тваринного розуму. Можливо, таке порівняння дасть розуміння людині, як розтотожнити себе і свою свідомість як Особистість і приборкати своє Тваринне начало, зміцнитися в Дусі, щоб не піддаватися на провокації системи матеріального розуму, а цінні життєві сили, силу уваги спрямовувати на своє духовне відродження.

 

Автор: Роман

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 244

Підписатися на новини



Природа Тваринного начала. Як “виховати” свою свідомість? - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 244
Схожі статті:


Коментарі
  • Виктория

    13.01.2017 20:12

    Спасибо, Роман за интересную аналогию и замечательную подборку цитат! Много полезного вы собрали воедино. Но в одном месте я не могу согласиться с вами, если уж ссылаться на Знания. Часть предложения: “человек с рождения настроен на волну животного начала” я бы поправила - “мозг, ум человека с рождения настроен на волну животного начала.” Не сам человек как энергетический объект.

    Відповісти
  • Борис

    09.11.2016 11:35

    Спасибо за такие примеры простоты.У меня тоже есть собака, и мне на этом примере ассоциативном понятно что к чему.

    Відповісти
  • Андрей

    21.08.2016 19:06

    Во время одной из нападок моего Животного начала очень чётко почувствовал, что я - не оно и его желания - не мои. Будто внутри меня сидит кто-то и хочет, хочет, хочет. А я исполняю его желания вопреки своим. Ведь у меня тоже есть желания, потребности как у Личности, потребности, связанные с духовным развитием. Получается Сознание доминирует надо мной, раз я его желания выполняю, а свои нет. Это же просто нелогично! Но эта зависимость иллюзорна. На мне же нет цепей! Я свободный Дух! Просто не буду больше слушать приказы Животного начала, отказываюсь выполнять их и всё. Лучше спрошу у себя, а что я хочу, я истинный?

     

    Відповісти
  • Татьяна

    17.08.2016 21:18

    Очень своевременно и понятно! Спасибо, Роман, за статью, которая  воодушевила меня на дисциплину в приручении животинки. Спасибо за поддержку! 

    Відповісти
  • Оксана

    05.08.2016 15:29

    Спасибо большое) информация как раз вовремя, в статье как раз имеются ответы на волнующие в этот момент вопросы - почему не всегда удается сосредоточиться на медитации, как контролировать мысли. Оказывается надо обуздать свое животное, и меньше лениться)

    Відповісти
  • Vyacheslav

    25.07.2016 12:42

    Спасибо! Очень полезная статья! ) Не могу только понять зачем собачек дома держать, что бы дрессировать? Животных же любить надо а не заполнять ими свою пустоту и одиночество. Любое создание чувствует любовь и хорошее намерение, даже если это животное. )

    Відповісти
  • Павлуша

    23.07.2016 23:22

    Благодарю за столь ценную и интересную информацию.

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція