Психосоматика або чому ми хворіємо?

Психосоматика або чому ми хворіємо?

Що собою являє організм людини? Чому ми хворіємо? Чому деякі люди хворіють рідко або не хворіють взагалі? Багато хто з нас задавалися цими та іншими схожими питаннями. Організм людини — складна і далеко непізнана структура. Кожного дня вчені відкривають щось нове. Що стосується мозку людини, то в цій області питань більше, ніж відповідей, не кажучи вже про те, звідки беруться думки. Або принаймні ці відповіді є, але, щоб їх знайти, необхідно попрацювати.

Завдяки деяким фахівцям в різних областях науки стає трохи світліше в темних куточках нашої свідомості.

Нещодавно відбулося інтерв'ю з одним з таких фахівців. У ході бесіди з Інесою Вікторівною Григор'євою, психотерапевтом, провідним науковим співробітником наукового відділу РНПЦ Білорусі, вдалося для себе прояснити деякі питання захворювань людини.

psyhosomatika-1

Інеса Григор'єва, психотерапевт, науковий співробітник наукового відділу РНПЦ психічного здоров'я

Інеса Григор'єва в ході бесіди розповіла про те, чому людина протягом довгого періоду часу не може вилікувати хворобу, як це пов'язане з психікою і чому навіть за підтримки висококваліфікованих фахівців деякі люди не можуть відновити здоров'я. За словами фахівця, багато хвороб є, по суті, психосоматичними розладами. Білоруси сьогодні просто соромляться звертатися до психотерапевтів, хоча в цей час їхні психосоматичні хвороби прогресують, погіршуючи якість життя.

Психосоматичні захворювання — захворювання, які з'являються в результаті взаємодії психологічних і фізіологічних чинників. Виділяють такі різновиди:

  • психічні розлади;
  • ті, що проявляються на фізіологічному рівні;
  • фізіологічні розлади, що проявляються на психічному рівні, або фізіологічні патології, що розвиваються під впливом психогенних факторів.

Психосоматичні захворювання є досить складною проблемою для сучасної медицини, хоча ці хвороби вивчаються ще з часів Гіппократа і Арістотеля, а можливо ще й раніше, з огляду на той факт, що історія може бути спотворена. Термін «психосоматика» був введений німецьким лікарем І. Хайнротом. Підкреслюється, що психосоматичні захворювання спостерігаються лише у людини.

Інеса Григор'єва розповіла, чому іноді хвороба у людини затримується надовго, як тіло пов'язане з психікою і чому багато хто роками, навіть за наявності кваліфікованої допомоги медиків, не може одужати.

— Як багато сьогодні пацієнтів з психосоматичними захворюваннями?

І. Г. — За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, близько 38-40% пацієнтів, які відвідують терапевта, страждають на психосоматичні захворювання.

— Ця статистика актуальна для Білорусі?

І. Г. — Думаю, що так.

— Як ви визначаєте, що це психосоматичне захворювання, а не щось інше?

І. Г. — По-перше, за розповіддю пацієнта. Він починає свою історію з того, що вже довго лікується, можливо, півроку, рік, два. І жодне лікування не дає результату.

Він приходить до терапевта, його обстежують, якісь симптоми не вкладаються в рамки традиційних симптомів захворювання. Лікар йому призначає препарати за протоколом, все як треба. Він іде, і начебто, стає краще. Через деякий час повертається з тими самими скаргами.

За словами Інеси Григор'євої, найчастіше психосоматичними захворюваннями є так звана Чиказька сімка. У неї входять такі захворювання, як: артеріальна гіпертензія, бронхіальна астма, виразкова хвороба шлунка, виразковий коліт, нейродерміт, ішемічна хвороба серця, тиреотоксикоз (синдром, пов'язаний з надмірним утворенням гормонів щитовидної залози). Останнім часом список психосоматичних розладів також поповнили алергія, булімія (психічний розлад, пов'язаний з прийомом їжі) і навіть деякі онкологічні процеси. У зв'язку з цим з'явилося таке поняття як психоонкологія.

У свою чергу вчений зазначає, що якщо в людини спостерігається півроку артеріальна гіпертензія, а аналізи при цьому хороші, то необхідно звертатися до психотерапевта. У даних фахівців є спеціальні шкали й опитувальники, які пацієнт може заповнити навіть у терапевта.

Наприклад, у такій шкалі, як Hads (шкала тривоги і депресії) є 14 тверджень, сім із них на виявлення тривоги і сім — депресії. Пацієнту при цьому достатньо кількох хвилин, щоб заповнити цю шкалу, і стільки ж необхідно психотерапевту, щоб сказати, чи є у пацієнта тривога і депресія.

— Чи могли б ви навести приклади з практики, коли до вас зверталися з психосоматичними захворюваннями?

І. Г. — Простіше сказати, в яких пацієнтів психосоматичних захворювань не було. Моя кандидатська робота була пов'язана з психотерапією пацієнтів, які перенесли рак щитовидної залози. Сьогодні кажуть про те, що це теж могла бути психосоматика. Хоча тоді ми вважали, що це радіація. Але тоді чому не у всіх людей хвороба з'явилася?

Щитовидна залоза — це орган номер один, який реагує на стрес. Вона, як «щит». Якщо вона впоралася зі стресом, то у людини включається адаптивна реакція і їй легко. Якщо ні, то в цій зоні з'являється хронічне напруження. Функція органу порушується.

Буває, що приходять люди з хронічною больовою поведінкою: коли біль у людини є вторинною вигодою.

Інеса Григор'єва при цьому зазначає, що проявляється вторинна вигода в ухилянні від відповідальності. Коли людина починає хворіти, до неї проявляють більше уваги. Це фіксується в її пам'яті і використовується в подальшому. Пацієнти відчувають біль, але в дійсності у них не знаходять відхилень в організмі.

Був випадок з хронічною больовою поведінкою. У людини вже кілька років боліла голова. На питання, чи пов'язана ця ситуація зі стресовими ситуаціями, пацієнт відповідав негативно. Проявляється біль вранці, після пробудження. Обстеження нічого не показували. Під час докладної бесіді з'ясувалися деякі обставини. Людині винесли догану  на робочій нараді. В цей день у приміщенні була задуха. Від кількох стресових факторів у пацієнта заболіла голова, після чого ця ситуація зафіксувалася в пам'яті. І в подальшому, коли якась людина висловлювала невдоволення на адресу пацієнта, у нього починала боліти голова. Інформація негативного характеру в пам'яті асоціювалася з головним болем. І так тривало протягом двох років. Після докладної бесіди психотерапевт встановив, що така поведінка організму тягнеться ще з дитинства, коли він, ще дитиною, неадекватно сприйняв ситуацію. У ранньому дитячому віці пацієнта прилюдно вилаяв батько, після чого і заболіла голова. Довгий час голова не давала про себе знати, а на робочій нараді нагадала про себе.

psyhosomatika-2Після тривалого періоду головних болів людина перестала ходити на наради, за неї ходили інші співробітники, які і розповідали, які питання обговорювалися. Таким чином, пацієнт несвідомо впливав на інших людей з метою отримання необхідної інформації, використовуючи головний біль як інструмент маніпуляції.

Часто зустрічаються ситуації, коли пацієнти залишаються незадоволеними позитивним результатом лікування захворювання. Останній випадок, з яким зустрілася Інеса Григор'єва — жінка з екземою на руках. Екзема у пацієнтки була вже протягом 10 років. В основному прибиранням будинку займалися чоловік і діти, а пацієнтка одягала гумові рукавички, коли займалася цим сама.

Провівши кілька сеансів голкорефлексотерапії та психотерапії руки у пацієнтки стали чистими. Лікар каже: «Класно, це ж добре!». А пацієнтка відповідає, що руки то стали чистими. Але що тепер виходить, що вона буде прибирати будинок і мити посуд сама? І тут до лікаря дійшло, що вона потрапила на випадок хронічної больової поведінки, коли біль була вторинною вигодою.

За словами Інеси Григор'євої, всі захворювання пов'язані з психічними процесами. Цікаво, що цей взаємозв'язок згадується і в сучасній літературі.

“– Життя, зокрема і в нашому організмі – це величезна праця нескінченної кількості молекул, які працюють завдяки тонким енергіям, – почав розповідати далі Сенсей. – Як ви знаєте з хімії, для того, щоб молекула речовини вступила в реакцію, їй завжди потрібна енергія – внутрішній поштовх (езоосмос), як тому автомобілю необхідна енергія для того, щоб привести його в рух, – вказав Сенсей убік транспорту. – Навіть наше легке хвилювання – це є результат взаємодій, певного сплеску тонких енергій і відповідно робота хімії організму – молекул, відповідальних за реакцію нашого організму. Людина сама по собі є генератором різного виду енергій і відповідних їм полів. Порушення в енергетиці неминуче веде до порушень і хімічних збоїв фізичного тіла.

Тому фізичне здоров'я людини залежить, у першу чергу, від енергетичного стану її організму. Фізичне тіло виконує захисну функцію від механічних пошкоджень, так званого грубого контакту. А ось енергетичне тіло – скажімо так, від небажаного енергетичного контакту, втручання і атак чужорідних енергій. Тому, як ви щодня стежите за чистотою свого тіла, робите зарядку, різну профілактику, спрямовану проти захворювань, щоб постійно підтримувати своє тіло у здоровій фізичній формі, так і енергетичне тіло вимагає подібного догляду на своєму рівні. Причому, за ним бажано стежити навіть більш ретельно, ніж за тілом. Чому? Тому що багато захворювань фізичного тіла відбуваються у людини саме через збій у роботі її енергетики, викликаний контактом з чужорідними енергіями”.

(А. Нових, «Сенсей-IV»)

Був випадок у Інеси Григор'євої, коли пацієнтка писала скарги на всіх лікарів у поліклініці. У неї дійсно були захворювання, і вона не була іпохондриком (людина, яка постійно стурбована станом здоров'я і можливістю захворіти). Медична карта була 20 сантиметрів завтовшки у даної пацієнтки. Їй необхідно було, щоб після прийому кожного лікаря у неї був діагноз.

— Я їй кажу: «Ви мене бачите?». Вона відповідає: «Бачу». Я кажу: «Класно, отже, ви зряча». Потім їй так тихо: «Ви мене чуєте?». Вона: «Чую». Я: «А ви мене розумієте?». Вона: «Лікарю, я вас повністю розумію». Я кажу: «Ось, значить, у вас з психікою все добре, психічно ви здорові. Так я і напишу». Вона після цих слів розквітла. Вона ж боялася йти до психотерапевта. Я кажу: «Все в організмі підпорядковується психіці. І якщо психіка здорова, значить, все інше ми обов'язково почнемо опрацьовувати. Приходьте до мене завтра».

Після проведеної бесіди з'ясувалося, що психотравма нею була отримана ще в школі, де пацієнтка була лідером і хотіла всюди виділятися. Але після одного випадку, коли вчитель її вилаяв, цей стан стресу зафіксувався в пам'яті, після чого протягом усього свого життя вона намагалася весь час комусь щось довести. Цей випадок спровокував перевантаження в системі організму.

У даному випадку, коли людина стає дратівливою і гнівною, то йде навантаження на систему печінки. Надалі, будь-яке зауваження провокувало таку реакцію організму. Внаслідок чого у неї виникло багато психосоматичних розладів, таких як артеріальна гіпертензія, стенокардія, синдром подразненого кишківника та гастрит.

За словами психотерапевта, в організмі людини все взаємопов'язане. Наприклад, людина вдарила палець, а чути біль у мозку. Зараз навіть з'явився новий напрям — біопсихосоціальний підхід.

psyhosomatika-3-1

(Емоційні порушення. Спадковість, інші біологічні фактори. Соціальні умови. Стрес. Підвищення рівня холестерину в крові, зміна тонусу судин. Порушення кровопостачання тканин, ішемічна хвороба серця. Порушення поведінки: паління, неправильне харчування, зловживання алкоголем)

Мал.1. Розуміння наслідковості в біопсихосоціальному підході на прикладі розвитку ішемічної хвороби серця

Безсумнівно, всі хвороби пов'язані з процесами, що протікають у психіці (або більш сучасною мовою — в свідомості), як і психічні процеси знаходять відображення в певних реакціях тіла.

Серед психосоматичних захворювань, за словами лікаря-психотерапевта, іпохондричних розладів зустрічається лише близько 1%. Пацієнти-іпохондрики впевнені, що у них все болить і навіть самостійно ставлять собі діагнози. Але, як правило, інструментальні методи не підтверджують жодних хвороб. Спілкуючись з такими пацієнтами лікарі намагаються з'ясувати, що могло стати причиною такого стійкого бажання бути хворим. І як правило, це люди, яким в дитинстві мало приділяли уваги в сім'ї. Тому вони приходять до лікарів, які зобов'язані за інструкцією приділити увагу пацієнтові, провівши обстеження.

У Інеси Григор'євої є пацієнт-ігроман. Під час бесіди з'ясувалося, що він контролює свою гру за допомогою ставок на маленькі суми. На питання «Навіщо ти тоді відвідуєш казино?» Він відповідає, що в казино весь час дають безкоштовне шампанське і обслуговують гарні дівчата, таким чином проявляючи увагу. Чи присутня тут вторинна вигода? Адже пацієнт тут говорить не про бажання виграти, а про увагу до нього.

Бувають випадки, коли до психотерапевтів приходять люди від нестачі хороших стосунків з батьками. У такому випадку лікар стає моделлю таких стосунків, оскільки він проявляє свою турботу і увагу до пацієнта.

Зустрічаються випадки психосоматичного безпліддя. Коли до Інеси Григор'євої приходять жінки з безпліддям, то в більшості випадків це пов'язане з психікою. Наприклад, це можуть бути страхи перед пологами або зміни тіла після пологів. Був випадок, коли у пацієнтки померла мама під час пологів. Її мучило почуття провини, що це вона вбила свою маму, тому не могла завагітніти.

Зустрічаються випадки, коли приходять пацієнтки, які намагалися завагітніти, але це у них не виходило. Під час докладної бесіді з'ясовувалося, що сама жінка не хоче мати дітей, але цього дуже хочуть оточуючі, наприклад, мама або чоловік.

Буває, коли у жінки зникають проблеми з безпліддям після того, як в сім'ю беруть прийомну дитину. Після спілкування з дітьми зникають страхи, з'являються материнські почуття і недуга відступає. Тобто проблеми, в більшості випадків, викликані різними страхами, підсвідомими блокуваннями, негативними емоціями, які відображаються і на здоров'ї тіла.

За словами психотерапевта, судячи з її лікарської практики, найсильнішими психотравмами вважаються смерть близьких, розлучення, розставання, тюремне ув'язнення, звільнення з роботи, нещасний випадок і хвороба. Якщо за останній час відбулося кілька таких стресових ситуацій, то ймовірність виникнення психосоматичного розладу висока. Бувають ситуації, коли виникненню психосоматичного розладу сприяє хронічний стрес. Це коли негативні ситуації накопичуються як краплі в посудині, і в один прекрасний момент відбувається переповнення чаші терпіння і запускається процес психосоматики.

Тому дуже важливо стежити людині за процесами, що відбуваються в її психіці. Куди вкладаєш свою увагу, те і активується.

“Коли людина не відає про своє духовне, вона щодня крапля за краплею наповнюється, мов глечик, злими думками, надщербленими почуттями, порожніми бажаннями. В результаті ця маса матеріального «бруду» перевизначає її подальшу долю. Коли ж людина іде духовним шляхом, вона слідкує, образно кажучи, за чистотою своїх думок-крапель, якими вона наповнює свою свідомість у кожному дні, приділяючи їм увагу і підтверджуючи свій вибір. Згодом її свідомість набуває звички концентруватися тільки на добрих думках і почуттях. Особистість уподібнюється до молодого зеленого паростка на світанку, який збирає живлющі для себе кришталево чисті росинки, що живлять його вологою і стимулюють його стрімке виростання, що дозволяє йому згодом стати незалежною, самостійною рослиною”.

(А. Нових, «АллатРа»)

На питання, чи бувають люди, у яких немає психосоматичних розладів, психотерапевт відповів так:

— Є. Це люди, для яких здоров'я, умиротворення і комфорт є високою цінністю. Вони завжди стежать за собою і ведуть абсолютно здоровий спосіб життя.

Це означає, що бути здоровим просто.

Досить дотримуватися елементарних правил гігієни, харчування, сну і найважливіше — стежити за своїм внутрішнім станом. Для людини, яка всередині себе щаслива і живе в Любові, не страшні жодні хвороби.

Інтерв'ю з Інесою Григор'євою

Автор: Сергій Савін

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 155

Підписатися на новини



Психосоматика або чому ми хворіємо? - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 155
Схожі статті:


Коментарі
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція