Світанок

Світанок

Літня алея в невеликому парку на правому березі Дніпра, пряма і з м'якими поворотами-мереживами прокладає доріжку подорожньому. Все навколо сповнене свіжістю. Повітря насичене вологою і приємним ароматом, що залишив по собі дощик, який щойно вилився з небес, спрямований в обійми розігрітій землі, яка відпочиває під кронами дерев і перетинається стежками пекучого асфальту.

Крок за кроком вдих стає все глибшим, від нього розпирає в грудях приємною знемогою. А видихаю все повільніше, більш усвідомлено, відпускаючи всі тривоги і зайву метушню мирських поривів. Відчуття, ніби все завмерло, зупинилося, і є лише ця алея з щедро квітучими кущами жасмину, що розродився білими пухнастими кулями, які постійно перебувають в русі. Але тепер, як за помахом чарівної палички, навіть вони зупинилися, щоб насолодитися тишею і пахощами літнього ранку.

Трішки вище, випромінюючи лагідний ніжно-медовий аромат в загуслий простір, радіють своєму кольору солодкі липи. Щедро всіяні квіточками гілки - такі нарядні, святкові - теж грають свою роль. Ароматом, що з них ллється, вони зачіпають глибинні струнки в людей, які повз них приходять, нагадуючи про дитинство, про часи безтурботності і щирої радості, які пахнуть щастям, літніми канікулами і скошеним сіном на лузі. А також про те, що ця простота і легкість присутня протягом усього життя - варто лише зупинитися, зазирнути всередину себе і з любов'ю озирнутися навколо.

Цю чарівну композицію доповнює свіжість скошеного газону, соковитої зеленої травиці навколо алеї в парку. Багатошаровість сплетінь ароматів мокрого асфальту і землі, вкритої акуратним рівним зеленим килимком, гармонує зі свіжістю і вологою тихого літнього ранку. А трохи вище можна вловити жасминовий і липовий прошарок в повітрі, який лоскоче ніс легким струменем приємних ароматів. Довершує композицію ледь помітний запах кори дерев і річкового вітерця, що задуває з боку Дніпра.

Іду далі, йду вперед, стежка веде... в обитель Богородиці... в Лавру. Десь вдалині чути тихий дзвін. Перехожих огортають пахощі квітучих на клумбах троянд... і ще щось ледь вловиме, м'яке витає навколо і ніжно огортає. Так, скоро Трійця, вже до свята поспіли білі лілії, акуратно вливаючись в танець літнього цвітіння тут, в цьому освяченому самим Духом Святим місці. Кожен крок бруківкою вниз ступаю повільно, наче стопами цілую землю, з невагомою легкістю і вдячністю.

Всередині теж все співає тиху найсолодшу пісню радості всьому. З Любов'ю та Подякою до Нього. Бути тут - значить бути Вдома, а ноги самі несуть на внутрішній поклик Душі висловити свою повагу Тому, в Кому перебував сам Дух Святий. Іду до Агапіта, чиє ім'я - Божа Любов. І чим тихіше і ясніше всередині, тим виразніше стає почуття, що ми йдемо назустріч один одному, занурюючись в океан божественної Любові. Погляд стає яснішим, заглиблююсь в мовчання, Душею обіймаю весь світ, а Він одразу ж відкриває і приймає мене в свої обійми.

"Сенсей замовк, спрямувавши погляд свій на вогнище. А потім задумано промовив. Здавалося, що він одночасно говорив всім і кожному зокрема.

— Поки ти жива, людино, у тебе є шанс вимолити вічність в любові Божій для душі своєї. І поки у тебе є цей ШАНС, іди до Агапіта у святий тиждень і моли перед Духом Святим тільки про душу свою. Бо тіло твоє тлінне, воно є прах. І всі турботи земні — пусті. Але пам’ятай, людино, що обіцяєш перед Богом в проханні своєму, — виконуй! Бо Він, як усякий батько, не терпить брехні, прощає, але не довіряє потім…

Відірвавши свій погляд від тліючого вогнища, Сенсей уважно подивився на нас. Очі його світилися якоюсь незвичайною силою і чистотою. І тут він промовив:

— Дерзай, людино, істинно говорю, як не дано тобі уникнути смерті, так і не дано тобі уникнути Суду Божого.

Постала тиша, яку ніхто не смів порушити. Починався світанок…"

(Анастасія Нових, "Сенсей-ІІ")

Автор: Євгенія Гущак


ЦЕ ЦІКАВО
236

Коментарі (7)
  • О
    Ольга

    Український переклад - просто диво!) Так мелодійно, зачудовано...

  • B
    BERG

    Рассвет. И вновь ночная тень
    уйти готова.
    Нам шанс даётся каждый день
    родиться снова.
    Увидеть мир сей в первый раз
    и – изумиться...
    И в этот вот рассветный час
    запеть, как птица.
    О, только не гляди назад!
    не в прошлом где-то –
    сейчас родится аромат
    и россыпь света..
    Сейчас нам шлётся благодать
    Бог весть откуда
    И нам доверено встречать
    Господне чудо.
    Сейчас творящая любовь
    глядит нам в лица.
    И мы вольны в миг этот вновь
    на свет родиться…

    Зинаида Миркина

  • В
    Валерия

    Так просто, так легко..так искренне.

    Благодарю!)

  • Т
    Таня

    Здорово! Так искренне. Прочитала на одном дыхании. Столько прекрасного вокруг, что порой не замечаешь этого. Ведь, правда, нужно радоваться жизни,  наслаждаться каждым ее моментом, чувствовать. Спасибо огромное!

  • С
    Саша

    Красота!!!!!!!!!! Строки просто наполнены свежестью, лёгкостью и радостью и пропитаны ароматами летнего утра... предвкушением и радостью Встречи)) Будто ты сам гуляешь этими тропинками, чувствуешь как смешиваются запахи дождя, липы и некогда еще горячего асфальта) наслаждаешься нежными касаниями речного ветерка!!!!!!!!!! И наблюдаешь, как внутри тебя происходит настоящее Чудо!!!! Спасибо, родная за это!!!!!!!!!!!!!

  • E
    Evgenia

    Спасибо)

  • В
    Виталий

    Волшебная статья - лёгкая, воздушная. Спасибо)

Залишити коментар