Викриття ілюзій сприйняття навколишнього світу. МІЙ ВИБІР – ВІЧНІСТЬ

Викриття ілюзій сприйняття навколишнього світу. МІЙ ВИБІР – ВІЧНІСТЬ

Осінь... Ранок... Сиджу з філіжанкою кави і дивлюся у вікно... Промінь сонця торкнувся квітки хризантеми, м'яко і ніжно, немов обійняв, оповив Любов'ю, і її пелюстки у відповідь на ці обійми потихеньку починають розкриватися... До мене в цей момент приходить внутрішнє глибоке розуміння: ця квітка вмирає, максимум місяць, і її вже не буде на цьому світі. Кожне зернятко, яке тільки пробило свою оболонку, не народжується, як нас вчили сприймати, а робить крок назустріч смерті. Так само і моє тіло від народження рухається до смерті.
 
Від цього внутрішнього розуміння всередині зазвучав не страх, не сумнів, а Ода Радості! Це внутрішнє розуміння, що все в матеріальному світі смертне, принесло полегшення, а найголовніше – додало сил і потреби пізнати Вічність.

У мене не вистачить слів передати почуття, які переповнювали мене в момент цього розуміння. Я відчула глибоку Вдячність Богові за те, що допоміг мені до цього прийти...

Це був тільки перший крок...
 
На занятті в групі ми розбирали тему "Ілюзії розуму". Слова, відомі кожному, але я відчувала – за ними таїлося щось дуже важливе. З цього моменту почався пошук. Спочатку захотілося розібратися з поняттями.


Що таке Ілюзія?

Ілюзія – спотворене сприйняття дійсності, засноване на обмані почуттів. Те, що існує лише в уяві (Переклад визначення з нового словника російської мови “Тлумачно-словотвірний. Єфремова Т.Ф.”).

Розум – здатність мислити, яка лежить в основі свідомої діяльності. Свідомість, глузд (Переклад визначення з нового словника російської мови “Тлумачно-словотвірний. Єфремова Т.Ф.”).

Що ж виходить? Що мій розум, перебуваючи в ілюзії, обманює мене і спотворює сприйняття дійсності. Здатність розуму – це, можна сказати, його потенціал, а якщо цей потенціал за життя не розвивався, то його можливості звужуються і ілюзорність стає дійсністю, тобто реальністю.
Ріґден: Зверни увагу, адже Спостерігач ніколи не буде відділений від спостережуваного, тому що спостережуване він буде сприймати через свій досвід, по суті, він буде спостерігати аспекти самого себе. Розмірковуючи про світ, насправді людина буде висловлювати бачення лише своєї інтерпретації світу, сформованої способом її мислення і набутим досвідом, але не повноцінної картини реальності, яку можна осягнути тільки з позиції вищих вимірів.”
 
Розум сприймає оточуючий мене світ за допомогою шести органів чуття:

– ОЧЕЙ (зір);
– ВУХ (слух);
– ЯЗИКА (смак);
– НОСА (нюх, запах);
– ШКІРИ (дотик, відчуття болю, температури);
– ВЕСТИБУЛЯРНИЙ АПАРАТ (відчуття рівноваги і положення в просторі, прискорення, відчуття ваги).

Я вирішила розібратися, а яку ілюзію створюють ці органи чуття у моєму житті?
Отже, зорова ілюзія.
 

Зорова ілюзія

Зорова ілюзія – невідповідність дійсності видимого мною явища або предмета через особливості будови ока. Інтерес тільки посилюється. А як же бачить око?
Як бачить окоОко людини
Ілюстрація з доповіді СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРАДля того, щоб людина побачила об'єкт, необхідне світло. За відсутності світла все буде чорним. Потоки світла проходять через оптичну систему ока, що включає рогівку, кришталик, вологу передньої камери між рогівкою і кришталиком і склоподібне тіло. Досягаючи внутрішньої оболонки ока – сітківки, пронизаної закінченнями зорового нерва, світло подразнює їх, і в результаті утворюються електричні імпульси. Ці імпульси по нервових волокнах, як по кабель-каналу, передаються в мозок і у людини формується зорове відчуття, іншими словами, вона бачить предмет.

Йоганн Кеплер довів, що зображення предмета, яке виникає на сітківці ока, є перевернутим. Тоді як і чому ми бачимо предмети саме такими, якими вони є?

Справа в тому, що процес зору безперервно коригується мозком, що отримує інформацію не тільки через очі, але і через інші органи чуття. У свій час англійський поет Вільям Блейк дуже вірно підмітив:
"Через очі, а не оком Дивитися на світ уміє розум."
Однак наш мозок не завжди здатний впоратися з аналізом зображення, яке створюється сітківкою ока. У таких випадках виникають ілюзії зору: спостережуваний предмет для нього здається не таким, яким він є насправді.

Подивившись кілька прикладів таких ілюзій, я зрозуміла наступне: що один раз побачивши і запам'ятавши ілюзорну неправильну картинку, мозок надсилає її в "засіки пам'яті". Оскільки весь цей світ ми сприймаємо образами, то кожну нову подію мозок порівнює із "запасами" своїх сховищ і будує твердження, що це реальність.

Таким чином, довіряти своєму зору я точно не можу, тому що, скільки через нього закладено різних образів-шаблонів і зображень за все моє, до цього часу неусвідомлене, життя, думаю, порахувати неможливо. Та й, за великим рахунком, немає чого, бо прийшло розуміння іншого.

Давайте рухатися далі.


Ілюзія слуху

Розглянути цю ілюзію хотіла б на власному прикладі. Якось в розмові з чоловіком я почала пред'являти йому претензії: "Ти до мене погано ставишся, ти сказав те-то й те-то". Він заперечив, що не говорив цього. І тут мій розум наїжився і виклав контрольний аргумент: "Я так відчуваю!". Але ж раніше я йшла за цим і сприймала як дійсність, ображалася і ображала, але з допомогою цієї ілюзії мій розум вводив мене в оману, а я, слухаючи його, руйнувала відносини з близькими і дорогими людьми.

Ось ще цікавий випадок, який описав у своїй «Психології» американський вчений Вільям Джеймс:
"Пізно вночі я читав, раптом у верхній частині будинку пролунав страшний шум, припинився і потім через хвилину відновився. Я вийшов в залу, щоб прислухатися, але шум не повторювався. Тільки я встиг повернутися до себе в кімнату і сісти за книгу, знову піднявся тривожний, сильний шум, наче перед початком бурі або повені. Він долинав звідусіль. Вкрай збентежений, я знову вийшов до залу, і знову шум припинився. Повернувшись вдруге до себе, я раптом виявив, що шум створювала своїм хропінням маленька собачка, шотландська такса, яка спала на підлозі. При цьому гідне уваги те, що, раз виявивши справжню причину шуму, я вже не міг, незважаючи на всі зусилля, відновити колишню ілюзію."
Слід ще взяти до уваги, що людина чує в діапазоні від 20 герц до 18 кілогерц, проте вченими на даний момент відкриті й інші діапазони.

Все, що за межами мого діапазону слуху (інфразвук та ультразвук), мною не сприймається, отже, я цього не чую. Але воно існує!
Як влаштований слух
Дивовижно було дізнатися, що слони, наприклад, здатні чути інфразвук, який поширюється в атмосфері набагато більшу відстань, ніж звичайний, і це допомагає їм знаходити один одного на великій відстані. Найбільше здивували дельфіни і летючі миші – вони чують ультразвук. Адже для них він є головним інструментом орієнтації в просторі, в їх середовищі. З його допомогою їхній мозок вибудовує образ навколишнього світу, який зручний для їхнього життя. І вони чудово пристосовані до цього. І знову висновок, що довіряти своєму слуху з його ілюзіями я теж не можу.
Діапазон звуку
Така ж картина відкрилася мені і з іншими органами чуття.
 

Соціальні ілюзії

Далі прийшло розуміння, що до таких же помилок і спотворень мене приводять і соціальні ілюзії.
 
Наприклад, думка про те, що якийсь твір мистецтва є шедевром, може бути не чим іншим, як нав'язаною ілюзією, яка збирає цілі черги людей, охочих подивитися на нього. А ілюзія, яка існує у сучасному світі, що худа дівчина являється зразком краси – теж нав'язана, тому що в кожній епосі були свої стандарти краси, які помітно відрізнялися від сучасних. Цей нав'язаний стереотип змушує дуже багатьох перебувати в цій ілюзії і страждати від комплексу неповноцінності.
 
Над створенням ілюзій, які присутні в нашому житті, працює численний штат професійних фахівців – політтехнологів, маркетологів, істориків, філософів і так далі. Адже саме ними розробляються міфи, запускається дезінформація (про капітальний ремонт вашого будинку, про пуск гарячої або холодної води до точного терміну), визначаються неадекватні "наукові" концепції (про ефективність того або іншого лікарського препарату, біологічних добавок), удосконалюються різні технології управління і багато іншого.
 
Ще для мене відкрилася важлива ілюзія, яка була нав'язана езотеричними школами. Ілюзія, що я – Душа. І якщо я не зможу або не встигну щось зробити зараз за життя, то прийду ще раз, і все вирішу. Тільки зараз, завдяки сучасній письменниці Анастасії Нових, яка через книги привнесла в світ, що знаходиться на грані, Споконвічні Знання, Істину, я отримала справжні Знання про Душу. Її книги – Вічний поклик Духовного світу, рятівна рука допомоги від Бога на перехресті часів. Я почала вивчати і пізнавати цю науку і зрозуміла, що шанс врятувати свою Душу у мене ОДИН і він даний тільки в ЦЬОМУ ЖИТТІ.
 
Ці знання і привели мене до розуміння внутрішнього, глибокого, цілісного, що все в цьому матеріальному світі – СМЕРТНЕ, і тільки встигне народитися, вже вмирає. І коли я почала глибоко і детально розбирати тему ілюзії розуму, то зрозуміла, що навколишній світ не справжній, ВІН ДІЙСНО ІЛЮЗОРНИЙ.
 

Так який же насправді видимий зовнішній світ?

І ось всередині пролунало чітке питання – який же істинний видимий зовнішній світ?
“А що являє собою та вибіркова інформація з навколишнього світу, більша частина якої надходить через зір? Те, що ми бачимо, згідно з тією ж квантовою фізикою — це ілюзія, породжена геометрією цього простору. У звичайному стані свідомості ми сприймаємо світ не з позиції відстороненого космічного чи іншого Спостерігача, а з позиції Спостерігача, який занурений у цей тримірний простір, розміщений у певних координатах, у цей момент часу. Тому і світ ми будемо сприймати однобоко, тільки з цієї точки, а тут без спотворень не обійтися. Навіть своє тіло ми бачимо як тримірний образ, який сприймає наш мозок, налаштований на звичний для нас повсякденний стан свідомості. Якщо ми змінимо стан свідомості і, наприклад, розглянемо наше фізичне тіло у стані медитації, то побачимо ауру та відповідні їй оболонки, загалом, зовсім іншу нашу конструкцію. Виконуючи ж більш складні медитації, пов’язані зі спостереженням з вищих вимірів, можна побачити і більш масштабну, цільну свою конструкцію, включаючи частини, розташовані в інших вимірах. Все це, відповідно, розширить наше уявлення про енергетичну будову людини.

До того ж треба врахувати, що головний мозок знаходиться в черепній коробці, тобто повністю ізольований від зовнішнього середовища. У нього немає безпосереднього контакту зі світлом навколишнього фізичного простору. Світло, яке надходить в очі, просто перетворюється в електричний сигнал. І саме цей сигнал мозок аналізує і розшифровує, образно кажучи, у своїй «темряві». Інакше кажучи, наш мозок бачить не «реальну картину» (точніше ілюзію геометрії цього простору), а лише перетворений сигнал ззовні — «електричну копію» картинки, видимої в обмеженому діапазоні сприйняття.”
 
З книги Анастасії Нових “АллатРа”
Для більш глибокого розуміння, поділюся ще однією аналогією. Світ – це кімната. Двері закриті на ключ і є тільки одна можливість заглянути в кімнату – через вузьку смужку внизу дверей кімнати. І що я так зможу побачити?
 
Підлогу, килим, взуття присутніх людей, нижню частину меблів і може ще кілька деталей. Але що я у такому разі можу сказати про кімнату в цілому? Адже все інше: внутрішнє оформлення, люди, тварини, рослини залишилися прихованими від мого зовнішнього погляду. Про цю величезну частину простору я зможу лише будувати здогади і припущення, а найголовніше, що зазвичай я намагаюся і роблю набагато більше – роблю висновки. І ось розгадка – роблю висновки, на підставі інформації, отриманої через вузьку смужку внизу дверей кімнати. І ось очевидне питання: "А наскільки цей висновок буде відповідати істинній, цілісній картині, у всій її повноті?!"
 
Ще раз хочеться підкреслити і звернути увагу на факт того, чому наш світ ілюзорний. За твердженнями сучасних вчених ми здатні сприймати лише малий відсоток навколишнього світу з допомогою органів чуття. Така мала частина – хіба це весь світ? Що може бути більш переконливим...


Відчуйте – все інше приховано від сприйняття

Пізнати Істинний світ за допомогою органів чуття і розуму неможливо. Для цього є інший шлях – глибинні почуття, адже саме вони є мовою Душ людських. Цей шлях і інструменти описані в цій безцінній книзі.
Ріґден: Глибинні почуття — це і є особлива мова, відмінна від людської. Коли людина долає в собі нице, працює над собою в кожному дні, розвивається, духовно преображаючи себе як людська істота, вона стає просвітленою. Коли людина духовно зростає, вона стикається з питаннями свого розуму. Досвід духовних практик дає їй усвідомлення, що матеріальний мозок обмежений у своєму сприйнятті і відноситься до тіла, а тіло є тлінне і кінцеве. Душа ж, перебуваючи в ньому, є невидиме, але вічне. Вона розуміє, що чуттєвий досвід не можна достовірно передати словами від ума. Адже духовні практики — всього лише інструменти, які допомагають розкрити, пізнати і розвинути глибинні почуття людини, за допомогою яких відбувається її спілкування з Вищими із Позамежного їхньою мовою — мовою глибинних почуттів. Тому про божественне прямо не скажеш, бо будь-яка думка буде лише алегорією. Адже божественне — це інша мова, мова не розуму, а глибинних почуттів, яку розуміє Душа будь-кого. Це і є єдина мова Душ людських. Це і є мова Істини.”
Так чи можемо ми говорити про те, що наше світосприйняття об'єктивне? Однозначно ні. В порівнянні з цілісною картиною світу – наше сприйняття дуже ілюзорне і неповноцінне.
“Що називають «реальністю» і який світ насправді? Якщо розглянути ці питання з погляду фізики, то людина вкрай обмежена у своєму сприйнятті навколишнього світу, в сприйнятті найширшого океану фізичних полів, спектра електромагнітних хвиль різної частоти, всього того різноманіття і багатоваріабельності форм життя і природних явищ, які існують у матеріальному світі. Як спостерігач, вона замкнута в системі тривимірного виміру і має можливість пізнати дуже малу його частину за допомогою свого тіла, точніше його органів чуття. А які межі можливостей останніх? Простий приклад - очі. Основна інформація про навколишній світ надходить до людини через зоровий канал. Для ока людини видима ділянка спектра - це електромагнітні хвилі довжиною від 400 до 760 нанометрів.
 
Все, що лежить за межами цього спектру, людина не бачить, отже в її мозку не знаходить відображення реальність, що лежить поза цього діапазону довжин хвиль. Те ж стосується і звуку, який людина чує лише в діапазоні від 16 Гц до 20 кГц (для порівняння: слух деяких тварин охоплює діапазон до 200 кГц, а комах - до 500 кГц). Органи чуття постачають дуже мізерну інформацію про зовнішній світ, завдяки якій у людини виникає хибне уявлення не тільки про просторове розташування зовнішньої реальності, а й про статичність багатьох видимих об'єктів, тобто у людини виникає своєрідна ілюзія сприйняття. Проте насправді немає жодного матеріального об'єкта, який би знаходився в абсолютному спокої, бо все знаходиться в русі, як в мікро-, так і в макросвіті.”
Також для розкриття цієї теми хочу процитувати слова з книги Анастасії Нових "Сенсей-I":
“Людина, загрузла в матерії, закомплексована в матеріальному світі думок, дуже обмежена у своєму сприйнятті...

Чому медитації, духовні практики завжди давалися людству і, в принципі, ніколи не були та-ємницею? Тому що це відкривало людям абсолютно інший, справжній світ Бога, а відповідно і новий виток дозрівання душі.

Так що людина дуже цікава істота, вона народжується твариною, але протягом одного жит-тя сила думки може перетворити її на Істоту, наближену до Бога. І найбільш вражаюче те, що їй надана свобода вибору в своєму індивідуальному розвитку… Сила думки – це воістину унікальне створіння Бога. Є такий древній вислів, написаний ще на санскриті:

«Бог спить в мінералах,
Прокидається у рослинах,
Рухається у тваринах
І … думає в людині.»
І таке відкриття мене ще більше порадувало всередині, і наповненість була просто позамежною. Я зробила свій остаточний вибір – Я йду у ВІЧНІСТЬ!

Який сенс триматися за смертну матерію, живитися ілюзіями цього світу, коли є Вічність, шлях Додому, адже мене Там чекають.
 
Я відчула – ось вона ІСТИННА СВОБОДА! Я вільна від того, чого взагалі не існувало, я вільна від цих ілюзій! Я вільна! Мене зараз ніщо не може відвернути від Шляху до Бога. Ось Вона, Істинна Свобода! Більше немає необхідності засуджувати, ображатися, злитися і боятися. Я ДИХАЮ, Я ЖИВУ, ніхто й ніщо вже не здатне занурити мене в ілюзію.

І якщо Вас зацікавили мої відкриття, то глибше розібратися в цій темі вам може допомогти книга "АллатРа", для мене це – ворота у Вічність.
 
 
Автор: Ірина Цвєтаєва

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 179

Підписатися на новини



Викриття ілюзій сприйняття навколишнього світу. МІЙ ВИБІР – ВІЧНІСТЬ - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 179
Схожі статті:


Коментарі
  • Альба

    25.11.2017 00:31

    автор, советую прочитать книгу Амирана Сардарова “Жизнь с головой. Конец иллюзий” очень интересно

    Відповісти
  • Ирина

    09.12.2016 03:45

    Ещё для меня открылась важная иллюзия, которая была навязана эзотерическими школами. Иллюзия, что я – Душа.”

     

    Возможно, это не совсем иллюзия?

     

    ”... у человека есть маленькое «я», часть которого связывает сознание с душой, и большое «Я» – это сама душа. Маленькое «я» смертно. Но та его часть, которая связывает его с душой, сохраняет информацию о внутренних духовных достижениях человека через большое «Я»…”

    http://mnogoznai.tk/text/40608/prev

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція