Розваги як приманка від свідомості, щоб не займатись своїм духовним розвитком

Розваги як приманка від свідомості, щоб не займатись своїм духовним розвитком

Кожен з нас був в такій ситуації, коли для того, щоб підготуватись до важливого іспиту чи співбесіди, залишається один вечір – а щось чинить супротив цьому і банально хоче подивитись фільм або пограти в якусь комп’ютерну гру. Але ж я розумію, що більше часу не буде, розумію всю важливість події, до якої маю готуватись. Чому так відбувається, хто в мені чинить супротив, i найголовніше – навіщо?

Почнемо з банального: кожен з нас завжди розставляє в себе в голові пріоритети за важливістю справ – одні не варті зайвої уваги, інші можуть поміняти вектор життя. Згадалися студентські часи, період сесії, коли результат кожного екзамену (іспиту) вирішував, буде стипендія чи ні. Розумів важливість фінансової незалежності від батьків – але все одно дивився черговий документальний фільм або читав книгу, що мене зацікавила, – як так? Хм, а чи лише в такі моменти я спостерігав у собі внутрішній супротив? Звісно ні, він є практично кожного дня: перед виконанням позапланових практик чи медитацій, коли з'являється вільний час. Де тут зв’язок? У попередній статті ми досліджували ситуації ступору в голові і кому це вигідно. Взявши ці дослідження до уваги, можна легко зрозуміти, що супротив чинить одна і та ж сама сутність в нас. Спостерігаю, якщо заставляти себе виконувати такі речі, як духовні практики чи підготовку до важливих справ, з’являється внутрішній опір...

Зрозуміло, чому йде опір виконанню духовних практик, але чому воно не хоче готуватись до презентацій або співбесід?

Використаємо для нашої задачі дедуктивний метод дослідження – рухаємося від її наслідку до причини. Зрозуміло, до чого приведе невиконання духовних практик – до стану субособистості, що в свою чергу вигідно для свідомості, оскільки вона пролонгує своє існування. А що ж одержуємо у випадку з погано підготовленою презентацією чи виступом? Уточнимо усі деталі: оскільки в момент підготовки особистість погодилась на пропозицію свідомості – зрозуміло, що це погіршить її ситуацію зі станом спостерігача від духовного начала і відділенням від свідомості, це очевидний факт. Що ж відбудеться перед виступом: страхи оцінки, можливо, страх звільнення, бентеження і так далі. На самому заході теж буде не весело, наприклад, через наперед поставленого на своєму виступі “хреста”. Що ж ми одержали – “купу” емоцій і, як то кажуть, “втрачених нервів”, можливо, агресію до когось через осуд, а інколи можливе самогноблення – одним словом, свідомість поставила "шах і мат" особистості і добре попоїла.

Ми викрили стратегію виграшу свідомості, тепер давайте розглянемо, чому вибираються саме такі засоби для досягнення цілей, а саме розваги. Швидше за все, свідомість використовує розваги (ігри і тому подібне) через те, що вони її розвивають і ще через те, що в іграх часто можна загубити свою увагу і повністю зануритись в процес, що збільшує шанси вивести нас на емоції, одночасно підсилюючи позиції свідомості в людині.

Друзі, потрібно пам'ятати, що з кожним в одному човні пливе розумний демон (свідомість), який має свої інтереси і цілі, а ще він бореться з нами за виживання, оскільки з човна по закінченні терміну експлуатації вийде лише один.
Любові усім, до зустрічі!


Автор: учасник МГР "АЛЛАТРА" Лесь, м.Львів

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 110

Підписатися на новини



Розваги як приманка від свідомості, щоб не займатись своїм духовним розвитком - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 110
Схожі статті:


Коментарі
  • Evgenia

    24.03.2017 10:00

    Лесь, дякую, що поділився спостереженнями! так і є.

    Ще згадала, коли слухала лекції Т. Чернігівсько,  вона поділилась, що теж себе так веде, тобто відкладає все до останнього... Здивувалась, бо ж відома вчена людина, ще й  у цій сфері -  в області нейронауки та психолінгвістики, а також теорії свідомості, доктор біологічних  наук, професор.

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція