З чого починається створююче співтовариство людей

З чого починається створююче співтовариство людей

“...Причому тільки тоді, коли ця людина покращує умови життя всіх учасників суспільства, разом з усіма вона покращує життя і собі”.
А. Нових, «АллатРа»

Три місяці тому в один з Київських під'їздів житлового будинку була найнята на роботу консьєржка (консьєрж, консьєржка —  людина, в чиї обов'язки входить забезпечення жильців у готелі або мешканців будинку всім необхідним і створення для них комфортних умов). На зборах мешканців однозначно було вирішено, що в будинку повинен бути порядок і чистота. Тобто необхідно мити підлогу в ліфті і біля входу, акуратно закривати двері, а також не брати чужі речі (внизу молоді мами залишають візочки та іграшки), не заглядати в чужі поштові скриньки. Оскільки самостійно займатися цими питаннями здається складно, —  було визначено, що для цього ідеально підходить консьєрж. Вирішили —  зробили. Незабаром з'явилися густо задраповані шторки, що закривають весь простір кімнати для консьєржки. Пальма з мушлями розміщена в холі. Цікаво, що до прийому консьєржки на роботу в цьому елітному будинку вже був кодовий замок на дверях. За ідеєю, поява консьєржки мала докорінно змінити ситуацію. Жінка сумлінно наводила чистоту, і справлялася з іншими своїми обов'язками. Однак роз'єднання і зневага самих людей лише посилилася. Цікаво, що частина мешканців остаточно перестали закривати двері і почали смітити ще більше.

Спостереження за такою ситуацією в ключі інформації, отриманої під час прочитання романів Івана Єфремова «Час Бика» і «Туманність Андромеди», спонукали одну з мешканок під'їзду замислитися: про те, що вона особисто може зробити, з чого почати створювати співтовариство. Погляд на ситуацію, що склалася з позиції Спостерігача від духовного начала, розбір шаблону і невблаганний рух у сторону духовного розвитку, і вона виступила проти системи. 20 числа попереднього місяця вона справно оплатила послуги консьєржки і разом з цим дала докладне пояснення їй і сусідам чому в подальшому оплачувати не буде. Люди почули наступне: «Я з повагою ставлюся до Вас і до Вашої праці, але не буду заохочувати споживчий формат у суспільстві. Тільки тому, що люди не хочуть жити чесно і мирно, потрібні кодові замки, а до них консьєржки, а до них відеокамери, а до них сторожові собаки тощо. Це призводить до замкнутого кола. Можна розірвати це коло. Пропоную всім сусідам зустрітися і разом скласти графік прибирання під'їзду і ліфта, акуратно ставитися до речей інших людей, виявляти повагу до життя мешканців. Один раз помивши підлогу, акуратно зачинивши двері, піднявши ковдрочку, що впала з візочка, кожна людина одразу ж почне поважати працю і життя свого сусіда, товариша по службі, колеги, приятеля, друга, знайомого. Зробивши один раз разом суботник у під'їзді знайдеться багато спільного, цікавого. Можна придумати як розбити палісадник і доглядати за ним по черзі, молоді мами можуть організуватися і дивитися не лише за своїм візочком і дитиною, а й за сусідськими. Чоловіки перестануть кидати недопалки в під'їзді, тому що самі будуть брати участь у прибиранні». Консьєржка невдоволено кивала головою і заперечила: «Так, але поки це не так!» А насправді, весь час все буде не так, поки хоча б одна людина не піде проти вкоренілого шаблону споживацтва і не почне сама показувати приклад честі, гідності та творіння.

“Тобто робити все можливе, щоб у суспільстві затвердилися пріоритети, засновані на внутрішній потребі створення і примноження Добра: «я — Богу», «я — людям», а не нинішній споживацький формат мислення купівлі-продажу: «ти мені — я тобі»”.

А. Нових, «АллатРа»

Збори все ж відбулися. Спочатку дуже недружелюбно сусіди слухали «нову ідею». І разом з цим визнали, що дійсно байдужо почали ставитися до порядку в під'їзді після прийому на роботу консьєржки. Помітили, що їхні діти почали кидати папірці в ліфті і на сходах і, звичайно, перенесли цю звичку смітити додому. Кожен з батьків висловився, що діти почали наслідувати їх в зарозумілому ставленні спочатку до консьєржки, а потім і до них самих. Недовго думаючи — склали графік чергування, купили хороший килимок і поклали біля дверей. У ліфті написали номер телефону, за яким можна зателефонувати в разі поломки. Деякі домосідки вписали туди і свої телефони, аби своєчасно надати допомогу. Дітей зобов'язали трусити килимок кожного дня перед дверима і мити підлогу в ліфті. Одна дівчина вже приготувала проект палісадника. Чоловіки разом встановили лавицю.

Тож з чого почати створююче співтовариство людей?

Почніть із себе! Озирніться навколо, перегляньте своє життя, вийдіть із системи споживацтва, розкажіть про це іншим. Покажіть активний приклад добра, чесності і порядності, навіть у дрібницях, саме так і Ви зробите особистий внесок у творіння співтовариства людей.

Автор: Римма Хомічева


ЦЕ ЦІКАВО
92

Залишити коментар