Символ півмісяця і його значення в історії світових культур

Символ півмісяця і його значення в історії світових культур

Багатий історичний спадок, що дійшов до наших часів у вигляді символів, не може отримати гідної оцінки сучасниками, внаслідок відсутності знань щодо правильного їх (символів) тлумачення. Різноманітні теорії істориків, побудовані на припущеннях не розкривають суті важливих послань, залишених нашими предками. Як наслідок, суттєва складова нашої культурної та духовної спадщини відсутня як в загальноосвітній системі, так і в суспільстві в цілому.

У 2006 році вийшло в світ науково-пошукове видання Валентина Мойсеєнко «Хрест із півмісяцем – вічнії символи» [3]. Видання являє собою ілюстровану історію символів хреста і півмісяця на Україні. Видання містить велику кількість прикладів розміщення півмісяця на хрестах, гербах, посуді, прикрасах. Наведені приклади яскраво свідчать своєю кількістю та різноманіттям про те, що наші предки в різні часи вважали півмісяць незвичайним символом, який шанобливо вплітали в різні сфери свого життя. Стосовно значення даного символу автор висловлює припущення, що воно походить з часів палеоліту та виникло внаслідок спостереження далекими пращурами регулярних часткових сонячних затемнень, при цьому видимою залишається лише нижня частина сонячного диску [3, с.19].

В тому ж 2006 році Борис Успенський пише книгу «Хрест та круг: з історії християнської символіки» [4]. В своїй роботі автор досліджує символіку слов’ян та інших народів світу. Серед інших символів розглядається символ півмісяця, значення якого в Християнській традиції автор пов’язує з образом Богородиці [4, с.233]. З часом, у 2013 році, в світ виходить книга Анастасії Нових «АллатРа» [1]. Книга проливає світло на велику кількість темних плям історії, науки, інших сфер життя, та відроджує споконвічне значення давніх символів.

Що містять послання наших пращурів, і як вони можуть вплинути на наше життя? Чи є зв'язок між однаковими символами різних культур і різних часів? Яка доля вигадки в давніх міфах?

Мета даної статті – знайти відповіді на ці та інші важливі питання, пов’язані з загадковим символом півмісяця.

Центральним ядром нашого дослідження визначимо знання про те, що символ півмісяця тісно пов'язаний з образом Богородиці в Християнській традиції. Наведемо приклади зображень на Мал. 1.

Зображення символу півмісяця в іконах БогородиціМал. 1 Зображення символу півмісяця на іконах Богородиці

  1. Віленська східна ікона Благовіщеня Пресвятої Богородиці, що знаходиться у Вільні в каплиці на Гострих Воротах і іменована «Остробрамською»;
  2. Ікона Пресвятої Богородиці «Покрова Пресвятої Богородиці»;
  3. Мирозька ікона Богородиці «Мирозька Оранта».

Що означає символ півмісяця, повернутий ріжками догори, та наскільки давнім є його походження? Звернемось до прадавнього міфу про створення світу. Всесвіт представлений у вигляді жіночого начала, Великої Матері світу, Прародительки всього живого, Господарки Всесвіту. Вважалося, що білі шамани, здійснюючи свою астральну подорож у верхній небесний світ, проходили «дороги всіх світів Всесвіту» для отримання повноти своєї магічної сили, але головну її частину отримували тільки від небесних володарок. Таким чином, вони наділялися створюючою силою згори, або, згідно термінології книги Аллатра, силою Аллата, якою їх обдаровувала небесна Господарка світу [1].

До того ж: "Наприклад, у східнослов'янській міфології покровителькою жіночого начала, долі, родючості, води, прядіння та ткацтва (яку також іменують як невидима Велика пряха світу) була богиня Макош (Мокош), одним із атрибутів якої був ріг достатку, півмісяць, ріжками вгору. В цілому, треба відзначити, що у східних слов'ян ще в дохристиянський період були унікальні древні знання про всесвіт і людину, про знаки та символи. Все це було відображено і в культурі, і у віруваннях, і в архітектурних спорудах слов'янських храмів та капищ" [2, с.40].

"У космічній міфології індіанців Центральної Америці найбільш давньою за своїм походженням є богиня-матір, яка створила світ, богиня родючості та духовної чистоти. (До речі, у більшості племен, наприклад, Південної Америки до вторгнення європейців переважав материнський рід). Зі збільшенням кількості соціальних технологій та їх ускладненням, ця єдина богиня стає прародителькою пантеону. З'являються богині місяця, дощу, кукурудзи тощо. Цікавий той факт, що у деяких із них до наших часів збереглися стародавні елементи і атрибутика богині – творчині Всесвіту: одяг з решітчастим візерунком, прядка, а також певні знаки, у тому числі коло, рівносторонній хрест, знаки АллатРа і Аллат" [2, с.43].

Тож підсумовуючи викладені давні міфи, приходимо до висновку, що наші пращури знали про універсальну божественну силу творення і позначали її символом півмісяця, повернутого ріжками вгору (Мал. 2).
Рис. 2. Зображення символічного знаку «Аллат»

Мал. 2. Зображення символічного знаку «Аллат»

Наскільки реальна сила Аллата, описана в стародавніх міфах? Щоб дати відповідь на це питання, розглянемо його з позиції науки.

Далі з книги «АллатРа»:

"Взагалі треба відзначити, що саме завдяки Аллату почалося наділювання життям матерії та упорядкування всього сущого.

І ще один дуже важливий момент в утворенні Всесвіту, який дає розуміння, що саме він являє собою зараз. Прагнення сили Аллата до єдиної впорядкованої форми (у бік Бога) задало рух Всесвіту «зсередини назовні» і почало розкручувати його по правильній спіралі, на розширення. Так була задана функція на творіння. (Рух «зсередини назовні» у народів з часу верхнього палеоліту символічно зображали у вигляді правильної свастики («прямої», «правої» свастики), тобто у вигляді хреста з кінцями, загнутими в лівий бік. Вона символізує рух за годинниковою стрілкою – у правий бік. До речі, у перекладі з санскриту давньоіндійське слово «svastika» від «su» – «пов’язане з благом», тобто «су-асті» – «прекрасне є», «благе існування»).

Але одночасно, закручуючи Всесвіт по правильній спіралі, сила Аллата породила і протидіючу їй силу. Остання почала розкручувати рух всередині Всесвіту по зворотній спіралі в протилежному основній дії Аллата напрямку – «ззовні всередину», поєднуючи матерію в єдиний матеріальний Розум (Тваринний розум). Так була задана функція на руйнування, протидію силам Аллата. (Рух «ззовні всередину» у народів символічно зображувався у вигляді неправильної, агресивної, зворотної свастики, тобто у вигляді хреста з кінцями, загнутими в правий бік. Вона символізує рух проти годинникової стрілки – у лівий бік. У міфології зародження протиборчої сили зафіксоване в образі появи вогню з води)" [1].

В доповнення розглянемо фрагмент доповіді з фізики [2]. Дана доповідь містить інформацію про походження та будову елементарних частинок, про первинні основи, з яких створюється матерія, взаємозв’язок елементарних частинок та інші унікальні знання.

Для прикладу, наводимо опис структури септона:

"Септон не можна віднести навіть до найменшої неподільної «частинки» По, оскільки він є тим, що утворює частинку По (і реальну, і фантомну), але не є такою за своєю складовою суттю. Структура септона складається із вкраплення сили Аллата і шести «антиподів-відображень» антиаллатів, що оточують її, тобто в цілому ‒ з 7-ми елементів. Як образний приклад, виходячи із ряду асоціацій тримірного світу, можна сказати, що це своєрідна мінімашина, механізм переробки сил Аллата в антиаллат, за рахунок якого й існує весь матеріальний світ" [2, с.49].

З викладеного випливає, що сила Аллата є цілком реальне явище, і навіть більше – вона створює наш матеріальний світ.
Зображення символу півмісяця в статуях божеств різних культур

Мал. 3. Зображення символу півмісяця в статуях божеств різних культур

  1. Символ півмісяця на головному уборі єгипетської богині Ісіди;
  2. Символ півмісяця на головному уборі індійського бога Шиви;
  3. Символ півмісяця у вигляді рогів давньослов’янського бога Велеса.

Тож сформулюємо наступне питання: чи пов’язані між собою значення символів півмісяця в різних культурах? Для відповіді на це питання розглянемо, як люди зображали своїх божеств в різні часи, та у різних культурних традиціях Мал. 3. Проаналізувавши риси, притаманні божествам з різних культур, відзначених символом півмісяця (приклади з Мал.1, та Мал.3, а також наведені в міфах на початку статті), знаходимо в них суттєві спільні властивості. Таким божествам притаманна необмежена здатність творити все живе та неживе в світі, покровительство родючості, безмежна любов до своїх створінь, а також здатність наділяти людей силою духовного світу (різні надлюдські здібності). Розглянуті приклади доводять, що люди в різних культурах мали глибокі знання, щодо світобудови та втілення фундаментальних законів Всесвіту.

Тепер, ми підійшли до головного питання. Володіючи глибокими знаннями про будову Всесвіту, та маючи єдину сакральну символіку, що наші давні предки хотіли передати через послання, залишені в символах?

"Для людини Знання ці символи свідчили багато про що і були тим, чим зараз для нас є відкрита книга, написана зрозумілою мовою. Прадавні написи (залишені на кам'яних блоках, скелях, склепіннях печер тощо), особливо в яких стояли знаки і символи, що вказували на конкретні духовні практики, як правило, були й позначенням місця, де люди займалися цими практиками. Місце для духовних практик вибиралося особливе, часто у важкодоступних печерах або на відкритих ділянках. До речі, раніше на скелях подібні написи мала право робити тільки людина Знання, яка володіла власним досвідом у подібних практиках. Сьогодні вчені умовно називають таких давніх людей, що залишили наскельні написи, «палеолітичними шаманами». Хотілося б звернути увагу, що до наших днів збереглися навіть такі місця, де велися записи цілих поколінь і туди приходили навчатися люди упродовж тисячоліть…

Пізніше символи почали частіше використовувати у більш мобільному варіанті як обереги для постійного нагадування про двояку природу людини, про верховенство духовного. І треба відзначити, що їх наносили зі знанням справи (зокрема, який символ куди ставили і для чого) на нагрудні прикраси, будинки, ритуальний посуд, священні фігурки, які шанувалися в ті часи, як у сучасному світі люди шанують релігійну атрибутику.

Ці символи також розміщували на певних предметах як інформацію, особливим чином зафіксовану в знаках, у тому числі й про ті події, які повинні відбутися в майбутньому або як запоруку їх здійснення. Згодом це трансформувалося у своєрідний предметний лист, наприклад, на тому ж «жезлі вісників», на якому були відповідні пам'ятні знаки. Завдяки цьому, посланець одного народу або спільноти людей мовби підтверджував свої повноваження і покладені на нього особливі доручення перед представниками іншого народу або спільноти…

Найчастіше подібні символи зображували на камінні або предметах, як передавання духовного досвіду нащадкам. Для тих, хто йшов духовним шляхом, ці записи Знань були духовно значущими…

Ще з десяток тисяч років тому духовні знання більше цінували, ніж нині. Як казали на Сході, справжній скарб – це Знання, яке всюди супроводжує того, хто ним володіє…

До речі, у давніх людей такі написи розцінювалися як передача найважливішої інформації наступному поколінню, тому що все в цьому житті тлінне, крім духовного. У давнину люди краще розуміли, що життя в цьому світі надто швидкоплинне, дуже швидко закінчується внаслідок різних причин, у тому числі й природних катаклізмів. І щоб не втратилися Знання, їх залишали на «вічному камінні». Безумовно, все вищесказане стосується сакральних, священних, ритуальних написів, оскільки, крім них, у давніх людей існували, як і в сучасному суспільстві, побутові, календарні, родові, історичні та інші записи" [1].

Висновки:

По-перше: стародавні міфи не є цікавою казкою, а є способом передачі шляхом аналогій та асоціацій споконвічних знань про реальні сили та закони Всесвіту.

По-друге: єдиний символ (півмісяць ріжками вгору), обраний різними людьми в різні часи для позначення сили Аллата, вказує на єдине джерело знань про таку силу. Спільна духовна основа – запорука єдності народів.

По-третє і головне: послання праотців полягає в тому, що все в цьому житті тлінне, крім духовного. З огляду на цей заповіт, людям вкрай необхідно розвивати своє духовне начало, відроджувати вічні цінності, та орієнтувати своє життя на маяк найвищої цілі – духовної свободи.

 

Наукова стаття була підготовлена для виступу на Міжнародній науковій конференції: «Міфи і символізм в етнокультурі українців», яка відбулася 24 вересня 2015 в м. Києві.

 

Автор: Дмитро Щерба, учасник МГР "АЛЛАТРА"


Джерела та література:

  1. Нових А., «АллатРа», К.: АллатРа, 2013 р.;
  2. Доповідь «СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА» інтернаціональної групи вчених Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» під ред. Анастасії Нових, 2015 р.;
  3. Валентин Мойсеєнко, «Хрест із півмісяцем – вічнії символи», К.:, 2006р.;
  4. Успенский Б.А., «Крест и круг: из истории христианской символики», М.: Языки славянских культур, 2006 г.

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 54

Підписатися на новини



Символ півмісяця і його значення в історії світових культур - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 54
Схожі статті:


Коментарі
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція