Синхронізація в усьому світі. Благотворче суспільство

Синхронізація в усьому світі. Благотворче суспільство

У передачі на АЛЛАТРА ТБ «Благотворче суспільство всіх об’єднує» Ігор Михайлович Данілов говорив про синхронізацію людей. Він навів приклад, якщо одна людина може підняти 50 кг, то дві людини, почавши діяти, можуть не тільки підняти разом 100 кг, а й набагато більше. Тому що об'єднуються не тільки фізично, але й ментально, духовно та розумово. А це розширює можливості.

Із приводу синхронізації. Відтоді як вийшла ця передача, у мене всередині відбувався армагеддон. Я розуміла слова Ігоря Михайловича. Не вдасться нам побудувати таке суспільство, якщо ми не почнемо говорити. Він підказав дуже простий спосіб. Взяти мобільний телефон і почати по своїх контактах ділитися інформацією про проект «Благотворче суспільство».

 У мені сколихнулася битва двох начал. Я відчувала, що це реальний вихід і єдиний, а у свідомості приходило багато думок про невпевненість у своїх силах, страх, що про тебе подумають, нікому це не потрібно, нехай буде так, як є, потрібно думати про особисте спасіння душі, адже залишилося стільки-то років, краще проживу з користю для душі. Ось ці думки наче як складаються зі знайомих і «духовних» слів, але використовувалися вони лише з одним підґрунтям – зупинити моє прагнення. Тому що я була на порозі внутрішніх відкриттів, які стосувалися мого особистого духовного росту, навіть не росту, а відкриття чогось позамежного, незвіданого для мене самої і світорозуміння. Тому свідомість і транслювала зо два дні подібні думки з улюбленою червоною кнопкою, яка спрямована на гординю та егоїзм.

Попри цей безлад у голові, я не чекаючи «святого стусана», почала надсилати запрошення на подію 20 грудня 2020 року всім друзям. Було всяке: хтось подивився і нічого не відповів, хтось сказав, що він сам по собі, або що зараз дуже зайнятий і немає часу цим займатися. Приходили в цьому процесі ще думки, що нічого не виходить, навколо діляться радісними прикладами, а в тебе – ні, кидай цю справу. Але... Я все ж поставила перед собою завдання: кожен день, хоча б одну людину проінформувати про проект. Яким саме способом? Та не важливо. Головне вчитися бути гнучким, пробувати різні способи, діяти. Не нав'язувати людям, а вчитися слухати і чути співрозмовника.

Один випадок стався на роботі. Прийшла людина до мене робити фото на документи та якось зайшла мова про проект. У цей момент я помітила, що мої думки почали стрибати та стали незв'язні. Прилетіла думка, що це ж провал, нічого не вийшло. Але я заборонила свідомості оцінювати будь-яке своє спілкування. Хто його знає, як далі для цієї людини складеться життя. Може вона зустріне когось зі знайомих або незнайомих, де їй більше розкажуть, і вона вже буде готова із зацікавленням слухати. А може вона зайде в інтернет і почне гуглити тему «Благотворче суспільство». Ми ніколи до кінця не знаємо до чого може привести та чи інша наша дія.

І ось уже минув певний час, і я стала розуміти слова Ігоря Михайловича, точніше відчувати, що нам потрібно об'єднатись і любити одне одного.


 Об'єднання людей. Благотворче суспільство


Чому це так важливо? Я спостерігала, як роблячи з друзями одну спільну справу, тваринне начало постійно нас намагалося роз'єднати під різними приводами, починаючи від особистих амбіцій і закінчуючи невдоволенням. І прийшло чітке розуміння, що не важливо яку зовнішню роботу ми виконуємо, – головне, щоб це було в єдності та передусім у внутрішній єдності. Було багато випадків, коли система намагалася нас роз'єднати і посварити.

Я ніби як і поважала інших учасників, брала на себе якусь відповідальність, якось взаємодіяла... але... там не було внутрішньої чистоти. Про що це я?

Ось, наприклад, потрібно зробити картинки до статті. Я їх роблю. Якась ідея прийшла, навіть красиво вийшло, але на спільних зідзвонах друзі кажуть, що в ній щось не так або картинка класна, але для цієї статті не підходить. Мене в цей час усередині розривала на шматки свідомість, мучили думки. Що мою ідею не взяли, не сподобалася, або я недороблена, або хтось. Хоч зовні навчилася це не проявляти, але біль від думок був нестерпним.

Інший приклад, коли хтось у чаті ділиться щирою історією, як у нього вийшло розповісти людині про проект і вона приєдналася. Це ж чудово, це класно. Але... не для свідомості. Вона надсилала думки, що це не ти, не ти на їхньому місці, ти так не вмієш розповідати, із твого оточення ніхто не погодився і їм не цікаво. Тобто, тобі нічим похвалитися.

Я задумалася, на що спрямована увага? Куди моя увага йшла? На боротьбу, на суперечки, на слухання цих гнітючих думок.

Через деякий час, спостерігаючи за собою, я помітила, що змінилося сприйняття того, що відбувається. Замість заздрості і боротьби з думками, почала відчувати радість, щастя, любов. Прийшло розуміння, що ми одне ціле.

Хтось поділився прекрасною, чудовою історією про те, як у нього вийшло розповісти другу про Благотворче суспільство. Як же радісно мені всередині, і зовсім немає заздрості. У когось вийшло приїхати до Києва в координаційний центр і в мене відчуття, що я теж там побувала. Я рада за цю людину. Не через те, що стало все одно і змирилася. Мені радісно, тому що ми всі – друзі, ми всі діємо в одному напрямку і рухаємося до однієї мети. І всі ідеї, які приходять, починають виходити.

Вже не слухаєш думки. Якщо зустрічаєш людину, якій не цікаво, не витрачаєш увагу на це, а активно намагаєшся, робиш те, що прямо зараз можеш. Це дуже надихає і радує. Ти бачиш, як у людей прокидається творче начало. Спостерігаєш у соцмережах популярні мемчики, картинки, влоги, роліки на тему Благотворчого суспільства. Так спільними діями людей у всьому світі і поширюються ці слова, ця ідея, цей проект. Активно дієш сам, бачиш як інші включаються і поширюють на своєму місці. Ця хвиля загального єднання зростає з кожним днем.

Я зрозуміла. Ось же воно – справжнє об'єднання, синхронізація нас, людей! Ми вже летимо. Мільйони людей вже об'єднані та діють. Зараз дуже важливо, щоб іще більше людей підключилося до реалізації проекту «Благотворче суспільство». І тоді весь світ зміниться.

Дорогий друже, приєднуйся, адже з тобою ми зможемо це зробити набагато швидше та уникнути тих глобальних катастроф, які чекають на нас, якщо ми не будемо діяти. Підключайся 20 грудня 2020 року до Міжнародної онлайн-конференції «Благотворче суспільство. Разом ми можемо».



Учасниця МГР «АЛЛАТРА» Анастасія


ЦЕ ЦІКАВО
101

Коментарі (7)
  • Ю
    Юлия

    Конференция состоялась! Какая же она была интересная, познавательная, расширяющая кругозор. То, что я услышала помогло мне увидеть наш мир глобально, со стороны, начать мыслить " out of the box" . И самое главное, самое вдохновляющее, что реально показан выход. Созидательное общество свободных людей уже строиться самими людьми!

  • К
    Кристина

    Вот точно такие же мысли-отвлечения были! спасибо, что озвучила❤️🤗

  • Л
    Лариса

    В статье раскрывается подноготная сознания, как мысли навязываются, долбят и изматывают. Радостно, что есть понимание, что это внешнее, не твоё. Получается отделиться от этого, почувствовать себя настоящего, доброго и любящего. Ведь просто любить - это легко. Любить всех и всё. Всё едино и взаимосвязано. Люблю физику и понятие синхронизации понятно и близко. Действительно, когда мы все синхронизируемся, наступает резонанс, всплеск и скачок. Важно чтобы этим резонансом была Любовь. Любовь спасёт мир - это известная фраза, но сейчас пришло истинное понимание её смысла. Спасибо за эту статью

  • Е
    Елена

    Спасибо огромное! Очень откликнулось. Чувствуется радость за других людей, за всех нас! Очень радует, что в резальтате работы над собой, давление от сознания ослабевает. Класс!

  • Ю
    Юлия

    Искреннее откровение автора статьи очень близко моему сердцу. Такие же мысли мучали в сознании, так же чувствовала себя плохо, если не получалось их преодолеть. Сейчас поняла, что не надо ждать реакции, надеяться на похвалу или бояться осуждения, когда ты уверен, что делаешь правое дело, для людей, для всех, альтруистически, для нашего общего будущего. Для человека намного важнее внутренний результат, а не внешний - победа над своим эгоизмом.

  • Е
    Елена Л

    Радостно осознавать, что миллионы людей по всему миру уже действуют. И синхронизация их действий способна пробудить от духовной спячки всё человечество. Созидательное общество - это наш единственный Шанс на счастливое будущее для себя, наших детей и внуков.

  • М
    Майя

    Такие хорошие понимания. Спасибо автору. Ведь действительно сейчас очень многое зависит от наших активных и сплочённых действий.

Залишити коментар