Скоринка хліба і подерті штані

Скоринка хліба і подерті штані

Скоринка хліба і подерті штані,
Сорочка вже не прана кілька днів,
Ковток води у пляшечці, останній,
Втомився вже, на лавочці присів.

Немає в мене тут рідного місця,
Усе чуже, куди б я не пішов,
Все найдорожче в мене біля серця,
Я Дім всередині у себе віднайшов.

Я мерзну зовні, голодно постійно,
І тіло нікуди покласти відпочить,
Проте у грудях тепло і спокійно,
У рідний Дім відправитись кортить.

З середини я чую, мій рідненький,
Не поспішай Додому, поживи,
Для Батька ти завжди дитя маленьке,
Просто Живи і в радості Люби.

Люби світанок, пташечок навколо,
І кожного кого б ти не зустрів,
Пройди людиною земну коротку школу,
І будеш Там куди ти так хотів.

Даруй любов, що ллється через тебе,
Щасливим будь, світися кожну мить,
Світитимуть дорогу тобі зорі з неба,
Навчи людей, Мене по справжньому Любить.

Юрій Самойлович

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 6

Підписатися на новини



Скоринка хліба і подерті штані - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 6
Схожі статті:


Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція