Слово Бога

Слово Бога

"Коли місяць блисне в нічній імлі
Своїм серпом, блискучим, ніжним,
Моя душа прямує в інший світ,
Заполонившись всім далеким, всім безкрайнім."

Костянтин Бальмонт

Дихання серпня обіймає ледь вагомий простір. Травами дихає п'янкими, вітрами нічними розливається по шкірі. Губами, тремтячими від глибинної ніжності, п'ю воду з рук самого Бога, виткану з чистого срібла. Боже, мій рідний... Вона жива...

Ні, спрагою своєю людською не потривожу її безмежний спокій. Вона – чиста і невинна... І, Господи, до чого ж вона прекрасна... Наче тиха сльозинка переповнюючої радості, що росою світанковою завмерла на тендітній траві.

Небо, що вкриває мене просвітами зірок, злегка здригнулося. Я відчуваю його трепет всім своїм єством. Подих на мить здригнувся разом з небом. Дух мій притих в лагідній млості цієї миті, яка відкрила перед усім безмежним простором своє щире здивування.

Ціла Вічність в цей момент відкрила очі, сповнені світлом глибинним. Промінь зорі, м'який і розчулений, торкнувся водної гладі. Вона жива... Вічність, залита пречистим світлом сонця Твого, мій Боже... Я не можу відірвати погляд від краси Твоєї. І не можу більше опускати очі при зустрічі з Тобою. Випити з фіала півмісяця Твоїх рук – найвище щастя для мене, Ти знаєш... І немає меж щедрості Джерела, адже долоні Твої бездонні. Але я не хочу більше змикати вуста, відриваючись від чарівної вологи, в пихатому мовчанні, лише тільки вгамувавши спрагу. Говори в мені, Боже, прошу. Та слово Твоє, нехай буде живою водою для інших. І кожен хто чує, хай почує його!

Долоні Твої сповнені Духа Святого, півмісяцем облямовують Вічність кола Душі. Душа п'є, тішиться радістю від близькості з Тобою. І з кожним живильним ковтком наливається Слово. Зріє під Сонцем, упиваючись Його світлом, сподіваючись лише на Нього. Слово росте в людині, і промені сяйва набирають силу в сплетінні сонячному. Слово зріє, наповнюючи і зміцнюючи, немов бутон, що прагне розкритися в Любові. Ще один промінь. Ще один світанок. І Слово зійде над світом. І розквітне в своїй красі безкрайній Лотос, напоєний Життям, напоєний Аллатом. І кожен почує це Слово. Твоє Слово, мій Боже. "АллатРа"!

Ольга


ЦЕ ЦІКАВО
93

Коментарі (3)
  • И
    Ирина

    И счастье радости осветило внутри. Лучик света горит!

  • E
    Evgenia

    очень...

    очень....

    очень...
    Олечка, еще приятно бы послушать в аудиоформате... написанное!))

  • В
    Виталий

    Еще одна ассоциация со знаком АЛЛАТРА: ладони Бога, полные Духа Святого, окаймляющие Вечность Души).

    Текст явно требует вчитывания. С первого раза ничего не понял)).  Очень глубоко.. и невероятно вдохновляющая концовка. А последнее слово - аж дух захватило)

Залишити коментар