Сміливість в духовній роботі над собою

Сміливість в духовній роботі над собою

“Добрі думки при сильному бажанні – провісники благих діянь.
Благі діяння – суть душ, що дозрівають.
Сміливість породжує Силу духу.
Сила духу гуртує в Єдність.
Єдність подесятеряє Силу, Єдиний Дух змінює цикл.
Загальний результат залежить від зусиль кожного.
Зусилля кожного від зміни внутрішньої частоти.
Частота є стрибок миті, що виводить за межі По”.

(Анастасія Нових, "Езоосмос")

 

Сміливість на духовному шляху – це важлива якість, яка породжує Силу Духу. Рішучість діяти, не боячись помилитися і не чекаючи результату. Йти напролом, переступаючи через внутрішні страхи та слабкості.

“А вгору дертися по гострому камінню, нігті зриваючи в кров і падаючи знову вниз із слизьких солодкістю ума уступів, і знов вставати, і набравшись сил духовних, знов повзти… Не кожному дано”.

(Ріґден Джаппо)

Рішучість і сміливість в духовній роботі над собою народжується, коли є розуміння сенсу свого життя, того "Хто Я?" І "Куди мені?", Коли є чітко поставлена мета. Усвідомлено вибравши мету – духовне визволення, живучи цією метою, починаєш діяти. На початку можуть бути маленькі непомітні кроки, наприклад, відмова від поганих намірів, поганих думок, життя по Совісті.

Отже, приходить розуміння, що внутрішня чистота – це прекрасне почуття, природний комфортний стан. Після дотику до внутрішніго світу і гармонії приходить розуміння цінності цих почуттів, і навіть втрата цієї благодаті лише стимулює потребу жити по Совісті, просто тому, що так краще, легше, простіше і цікавіше. По мірі розвитку внутрішніх духовно-моральних якостей, викорінення в собі низинного заради простої внутрішньої згоди, з'являється потреба розвиватися в цьому напрямку далі, пізнати ще глибше, рухатися в сторону духовного розвитку.

Ріґден: Зміст духовного розвитку людини – в якісній внутрішній її зміні. Це мається на увазі, в першу чергу, не просто відновлення в кожному дні, що проживається, внутрішнього духовного діалогу з Богом через свої глибинні почуття, через свою щиру любов до Нього, але й життя цим таїнством. Людина насправді тяжіє до такого чистого внутрішнього діалогу з Богом”.

(Анастасія Нових, "АллатРа")

Важливо зробити твердий вибір в сторону духовного розвитку і щомиті підтверджувати цей вибір реальними діями. Відмовлятися від шаблонних установок матеріального світу, відкидаючи все зайве на шляху до Бога, переступаючи через его, страхи, сумніви. Перетворювати себе заради внутрішнього почуття, заради Істини з Любові... Керуючись внутрішнім почуттям, щирістю і чистотою намірів, всі перешкоди стають смішними і непомітними. Вирішивши стати гідним світу духовного, знаходяться сили і сміливість почати рух. Як говорить Ніцше: «Якщо є навіщо, подолаєш будь-яке як».

 

Визначення сміливості в різних джерелах

"Сміливість – (відважне здійснення різних вчинків) відвага, мужність, смілість, хоробрість, (небувала) відчайдушність, зухвалість, рішучість, винахідливість, самовпевненість, енергія, присутність духу, підйом духу".

(Словник синонімів)

 

"Сміливість – (ст.слав. – могти) – позитивна морально-вольова риса особистості, що виявляється як рішучість, безстрашність, хоробрість під час дій, пов'язаних з ризиком і небезпекою. Сміливість дозволяє людині долати вольовими зусиллями страх перед чимось незвіданим, складним, новим і досягати успіху в досягненні мети. Не дарма в народі високо шанується ця якість: «Сміливим Бог володіє», «Сміливість міста бере». Шанується вона і як вміння говорити правду («Сміти своє судження мати»). Сміливість дозволяє дивитися «правді в очі» і об'єктивно оцінювати свої можливості, не боятися темряви, самотності, води, висоти та ін. труднощів і перешкод. Сміливість забезпечує людині відчуття власної гідності, почуття відповідальності, захищеності, надійності життя".

(Переклад визначення з словника “Основи духовної культури (енциклопедичний словник педагога)”.
– Єкатеринбург. В.С. Безрукова. 2000)

Сміливість дарує впевненість у собі і в своєму виборі, свободу руху, радість бути собою, робити те, що дійсно подобається, що відповідає внутрішньому світу, голосу серця.

Сміливість – це свобода від страхів. Це якість чистого руху, вміння долати боягузтво.

"Боягузтво, безперечно, один із самих страшних пороків. Ні, філософе, я тобі заперечую. Це самий страшний порок".

(Михайло Булгаков, "Майстер і Маргарита")

Боягузтво – це великий камінь спотикання на духовному шляху, а саме боягузтво змінити себе, зробити щось, що виходить за рамки шаблонів, пізнати Світ Бога, духовний світ, невидимий звичайним звичним для нас зором. Хороший приклад навів Отець Сергій у передачі «Сенс життя – БЕЗСМЕРТЯ»:

"Чому Христос сказав… гріх, який найбільше зневажав Ісус Христос – це боягузтво. Це не те «боягузтво» в людському розумінні, що ми боїмося зробити крок на вулицю, або боїмося – злодії до нас зайдуть. А це «боягузтво» змінити свій внутрішній світ. Людина живе шаблоном, і вона звикла до того, що у ній щодня відбувається. І доки вона це все терпить – її це влаштовує, і людина боїться зробити крок до себе самої назустріч, тобто зайти у внутрішній світ. Вона боїться цього «невідомого», а для неї воно невідоме, тому що його ніхто не показав, ніхто навіть не підказав, як з ним спілкуватися. Справа в тому, що людина стикається щодня з цим світом, але у неї немає розуміння цього світу, вона його просто не бачить. А побачити його вона вже боїться, бо не знає що з цим світом робити".

Боягузтво – це небажання зазирнути всередину, змінити себе, розлучитися з тими гачками, що відволікають від справжнього щастя.

Часто людина боїться змінюватися через страх, сумніви, небажання приймати зміни.

“В основному страх від Тваринного начала – страх невідомого, який найбільше збурює уяву. Але цей страх існує лише доти, поки невідоме не стане відомим. Для того щоб пізнати невідоме, треба ним цікавитися, необхідно розширювати межі свого мислення. А якщо ні, то як людина може побачити щось нове, якщо її мислення адсорбує тільки те, що їй знайоме, ставить відповідні обмежувальні рамки для інформації, яка надходить?”

(Анастасії Нових, "АллатРа")

 

Притча "Лежати на цвяху"

"Одного разу чоловік йшов повз якийсь будинок і побачив стареньку в кріслі-гойдалці, поруч з нею гойдався в кріслі дідок, який читав газету, а між ними на ґанку лежав собака і скиглив, ніби від болю.
Проходячи повз них, чоловік про себе здивувався, чому ж скиглить собака.
Наступного дня він знову йшов повз цей будинок. Він побачив старих в кріслах-гойдалках і собаку, що лежить між ними і видає той самий жалісний звук.
Спантеличений чоловік пообіцяв собі, що, якщо і завтра собака буде скиглити, він запитає про неї у старих. На третій день на свою біду він побачив ту саму сцену: бабуся гойдалася в кріслі, дідок читав газету, а собака на своєму місці жалібно скиглив. Він більше не міг цього витримати.
– Вибачте, мем, – звернувся він до старенької, – що сталося з вашим собакою?
– З ним? – перепитала вона. – Він лежить на цвяху.
Збентежений її відповіддю чоловік запитав:
– Якщо він лежить на цвяху і йому боляче, чому він просто не встане?
Старенька посміхнулася і сказала привітним, лагідним голосом:
– Отже, голубчику, йому боляче настільки, щоб скиглити, але не настільки, щоб зрушити з місця".

 

Сміливість – якість сильної духом людини

"Найбільший дар для людини – це дар Духа Святого".

(З передачі "Єднання")

Сміливість на духовному шляху – це рішучість щось змінити, зробити те, що виходить за рамки звичної шаблонної поведінки, мислення. Чесно подивитися собі в очі і переступити через свої слабкості, страхи, сумніви, гординю, лінь, почати перетворювати себе.

Ця сміливість спонукається живим інтересом пізнати Духовний світ, вийти за грань матеріального мислення. Це цілеспрямований рух тут і зараз, не чекаючи результату, не боячись зробити помилку, а просто від внутрішніх почуттів щирої Любові до Бога і до Його творіння, які переповнюють і якими радісно ділитися. Сміливість чинити за покликом Душі. Взяти і змінити себе, своє життя, все те, що заважає любити і бути щасливим. Оскільки можливість відчувати Любов, любити по-справжньому, просто як є, просто жити цим глибинним почуттям – для мене це справжнє щастя, це дар згори, дар Творця. Я Вдячна за почуття Всеохоплюючої Любові, де немає розділень, де все єдине. Сміливість бути гідним, зростити в собі Любов, гідну Погляду Всевишнього. Цілком без залишку віддатися повністю Волі Святій, адже на кону Життя і Справжня Любов Божа... Все заради Божої Любові... Зараз, живучи у Часи Перехрестя, маємо шанс і можливості створити Представництво Бога на Землі, Золоте Тисячоліття, про яке багато говорять.

Єднання... Заради Любові Божої…

Коли нас веде щире та чисте почуття Любові, Святий Дух, то чого боятися? Якщо нам так допомагають, якщо вже все дано, якщо до нас проявляють таку турботу і Любов. Все-таки варто трохи постаратися, стати причетним до Створення Золотого Тисячоліття, зробити це для себе ж і для того, щоб порадувати Бога, світ Духовний. Це ж прекрасно і благородно – постаратися, і не так вже й складно, з огляду на підтримку Духовного світу. Почати з простого – зі сміливості взяти на себе відповідальність і почати з себе, змінити себе, створити з себе чистий інструмент в руках Божих...

Фрагмент передачі "Єднання" про побудову нового суспільства

 

Альона

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 101

Підписатися на новини



Сміливість в духовній роботі над собою - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 101
Схожі статті:


Коментарі
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція