Стан тут і зараз. Як його втримати?

Стан тут і зараз. Як його втримати?

Більшу частину свого життя я прожила під девізом: «Завтра буде краще, ніж сьогодні». Це допомагало мені пережити найважчі моменти життя. Щоб не траплялося, мій день закінчувався цією фразою з надією на краще майбутнє. Але час ішов і нічого не змінювалося.

Одного разу, після неприємної розмови з чоловіком, я вийшла на ґанок будинку і задумалася про життя. Кожен день я будувала плани на завтра, одні з них здійснювалися, інші – ні, але я не відчувала наповненості життя. Ніби й не жила. Все розділилося на минуле, яке ніколи не повернеться і на майбутнє, яке ще не настало. А я зависла між ними. І тільки в цю мить я зрозуміла, що живу нереальним життям. А яке ж справжнє життя?

Так і почалися мої пошуки. З одного боку, був страх втрати ілюзій, а з іншого - з'явилася порожнеча, і її треба було чимось заповнити. Так до мене прийшли книги Анастасії Нових. Вони принесли в моє життя радість, мир і спокій. Я почала самостійно робити духовні практики і медитації. Мені це давало сили жити. Але весь цей час мене не залишало питання: «Що ж таке стан тут і зараз?» Я подумала, що якщо я розібралася в багатьох питаннях свого життя, відстежувала свій стан, відчувала любов і радість в Душі, то рано чи пізно я отримаю відповідь на питання: «Що таке бути тут і зараз?». Є два конкретних слова: тут – це місце, де я перебуваю, зараз – це мій теперішній час.

Лише кілька днів тому мене осінило. Радість, спокій і любов я відчувала Душею, а стан «тут і зараз» намагалася зрозуміти розумом. Для розуму і Свідомості це порожній звук, а ось для Особистості – це шлях до Бога.

Коли я молилася: «Господи, не залишай мене». Я навіть не розуміла, що Він, Отець наш, ніколи не залишає нас. Інакше б зникло життя, адже «Він у нас і ми у Ньому». Це розуміння прийшло, коли я доторкнулася до глибинних почуттів. Вони переповнюють мене, і цей зв'язок із Богом не покидає мене вже кілька днів. Ось воно – тут і зараз. Це не визначення чогось, як я думала раніше, це є новий, ще мало мною вивчений спосіб життя. Це шлях Додому. Він вимощений моментами тут і зараз. Мені ще не просто перебувати в цьому стані. Моя увага часом відхиляється від курсу і нагадує перші кроки дитини. Вона спотикається, падає, набиває собі шишки. Але коли вона дорослішає, її кроки стають стійкими. Те ж відбувається і зі мною. Але рішення прийняте, і мета обрана. Решта – досвід і рух вперед.

 

Автор: Галина

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 95

Підписатися на новини



Стан тут і зараз. Як його втримати? - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 95
Схожі статті:


Коментарі
  • Рустам1

    04.09.2016 00:58

    я правильно понял, что просто быть вниманием “здесь и сейчас” - это уже путь к глубинным чувствам?(как советовал Нисаргадатта, всё время удерживать внимание на чувстве “Я есть”). а попытки вызвать как то внутренне чувства - это “работа артистов на экране”?

    Відповісти
  • →  Eoll

    30.11.2016 22:21

    Друг, возьму на себя смелость и поделюсь своим пониманием, если вопрос ещё актуален. Состояние «здесь и сейчас», как правильно выразилась автор, это образ жизни. До обретения знаний я, как и многие люди, жил сознанием, даже не догадываясь об этом. Основной отличительной чертой такого образа жизни было  - жить в нереальности. Я постоянно пребывал в мыслях то в прошлом, то в будущем, а то и вообще в придуманном кино (грёзах ).

    Состояние же «здесь и сейчас» позволяет выйти из-под образа влияния сознания и дает возможность увидеть другой путь. Но увидеть не значит идти. 

    И вот пребывая в моменте «здесь и сейчас» нужно просто открыться Богу, Духовном миру, погрузится в бесконечность в себе, открыться счастью, живущему в тебе, но забитому сознанием. Советую обратить внимание на слова Галины – «Только несколько дней назад меня осенило. Радость, покой и любовь я чувствовала Душой, а состояние «здесь и сейчас» пыталась понять умом» - не нужно представлять, настраивать себя, ожидать чего-то грандиозного, рисовать картинки, искать мыслями - это попытка вызвать ГЧ сознанием (умом), обречённая попытка.  Вызывать же чувства стоит своим стремлением, искренним желанием (выбором), и вложением внимания – осознанно открыть себя Духовному миру для явного проявления ГЧ. Для начального опыта также подходит молитва (к Богу, Святому Духу, Деве Марии - как обращение к Духовному миру), своими словами и искренне, ничего не ожидая сознанием и не настраивая себя на нарисованный сознанием результат, просто попросить помощи и открыться ей, доверится. Сложно подобрать правильные слова касательно ГЧ, поэтому прошу прощение, если не смог помочь. Советую также порыться на сайте http://rgdn.info, там много интересного о практическом аспекте Знаний можно найти.  

    Відповісти
  • globus69.69

    30.08.2016 08:49

    А ведь что-то же возвращает нас в это состояние. В состояние глубинного покоя и гармонии, созерцания и счастья, любви и благодарности. В здесь и сейчас. Только вот, что это..... Что это за чувство ?

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція