Створююча сила Божественного жіночого начала

Створююча сила Божественного жіночого начала

З книг Анастасії Нових ми знаємо, що Божественна створююча сила жіночого начала в різні часи у різних народів іменувалися як Аллат. Звернемося до уривку однієї із книг:

«...Лотос уособлює привнесення вищої духовності в світ матерії, а Аллат — духовну силу, здатну формувати матерію. Будь-яка матерія без духовності і розуму просто безглузда. Ось я наведу тобі простий приклад. Художник задумує картину. Це є прояв дії Лотоса. Далі він малює картину. Малює для того, щоб втілити через фарби свій духовний стан, вносячи в свою творчість частинку своєї душі. Він малює її не для себе, а для людей, для того, щоб цю картину оцінили люди, відчули те, що він у неї заклав. Тобто, цей акт творення є ніби втіленням духовного стану в матерію, з допомогою сили Аллат, як наслідок прояви Лотоса. Починаючи від придбання полотна, фарб і закінчуючи появою сюжету і обрамлення в рамочку — це є Аллат. Причому в прояві сюжету починає діяти і Лотос, тобто сам момент передачі думки в реальний образ. Сприйняття тієї краси, того духовного, що у неї заклав художник, — це Лотос. Тому не було б Аллату, не було б і Лотоса. І Аллат без Лотоса не мав би сенсу. А не було б Аллату в цьому світі, не було б і Всесвіту. Був би один світ Бога, де є чистота духовності — вищий Лотос і зовсім інша, відмінна від матерії, споконвічна форма прояву Аллату...»

Таким чином, робимо висновок, що створююча Божественна сила створює умови для втілення задуму Бога.


Який же задум Бога, і для чого створена вся ця видима і невидима матерія?

Все це існує для того, щоб дати можливість людині самостійно зробити вибір між тимчасовою матеріальною ілюзією і вічним Духовним Світом. І в разі вибору останнього — духовно розвиватися, внутрішньо перетворюватися.

Починаючи з малих років, дитина в кожному дні починає робити свій, не завжди усвідомлений вибір: розбити-зруйнувати або відновити-створити, нашкодити-принизити або допомогти-надихнути, обізвати-образити або підтримати-підбадьорити. На все, що ми робимо в нашому житті, даються ці творчі Божественні сили: і на руйнування, і на творіння. Відповідальність за вибір куди їх направити — лежить на самій людині. І в кінцевому підсумку або розтратити, або накопичити (у православ'ї це називається стяжанням Духа Святого) ці Божественні сили.

 

Як людина відчуває присутність цих сил в собі?

Точніше буде сказати, почуває. Простими словами: безмежна, що наповнює зсередини Любов у найвищому розумінні цього слова. Любов безумовна, яка не розділяє на «своїх» і «чужих». Незвичайна, незаймана чистота. Тиха, ніжна радість. Внутрішня свобода, коли є прагнення весь світ обійняти Душею. І цілого всесвіту замало, щоб описати розміри цієї Любові. Цим почуттям виникає потреба ділитися з будь-якою людиною, адже перебуваючи в ньому, всі люди бачаться внутрішньо рідними.


Прояв цієї Божественної творчої сили в нашому повсякденному житті

«Ранок кожної людини починається з світанку». Відкриваючи очі, у нас завжди є вибір: піддатися ностальгії, емоційним спогадам вчорашніх подій, обдумуванню планів на день прийдешній, питань, проблем, які необхідно вирішити, почати метушитися вже у себе в думках. А можемо просто відчути цінність моменту «Тут і Зараз», яке прекрасне Життя, як прекрасно Жити, незважаючи ні на які життєві обставини, настрої людей навколо. Починаючи з цього самого моменту жити у кожній миті так, як живуть ті, кому вже нічого втрачати в цьому житті.

Тут хотілося б навести уривок з оповідання Людмили Ламоновой «Встигнути згадати».

«...Мене везли на кріслі коридорами обласної лікарні.
— Куди? — запитала одна медсестра іншу. — Може, не в окрему, може, в загальну?
Я захвилювалася.
— Чому ж у загальну, якщо є можливість в окрему?
Сестри подивилися на мене з таким щирим співчуттям, що я невимовно здивувалася. Це потім я дізналася, що в окрему палату переводили вмираючих, щоб їх не бачили інші.
— Лікар сказала в окрему, — повторила медсестра.
Я заспокоїлася. А коли опинилась на ліжку, відчула повне умиротворення вже тільки від того, що нікуди не треба йти, що я вже нікому нічого не винна, і вся відповідальність моя зійшла нанівець. Я відчувала дивну відстороненість від навколишнього світу, і мені було абсолютно всерівно, що в ньому відбувається. Мене нічого і ніхто не цікавив. Я маю право на відпочинок. І це було добре. Я залишилася наодинці з собою, зі своєю душею, зі своїм життям. Тільки Я і Я. Пішли проблеми, пішла суєта і важливі питання. Вся ця біганина за миттєвим здалася настільки дрібною порівняно з Вічністю, з Життям і Смертю, з тим незнаним, що чекає там, за небуттям...
І тоді завирувало навколо справжнє Життя! Виявляється, це так здорово: спів птахів вранці, сонячний промінь, що повзе по стіні над ліжком, золотисте листя дерева, що махає мені в вікно, глибинно-синє осіннє небо, шуми вранішнього міста — сигнали машин, поспішаючий цокіт підборів по асфальту, шурхіт падаючого листя... Господи, яке чудове Життя! І я тільки зараз це зрозуміла...
— Ну і нехай, — сказала я собі. — Але ж зрозуміла. І у тебе є ще кілька днів, щоб насолодитися ним і любити його всім серцем.
відчуття свободи, що охопило мене і щастя вимагало виходу, і я звернулася до Бога, адже він був до мене вже ближче всіх.
— Господи! — раділа я. — Спасибі тобі за те, що ти дав мені можливість зрозуміти, яке прекрасне Життя, і полюбити його. Нехай перед смертю, але я дізналася, як чудово жити!
Мене заповнював стан спокійного щастя, умиротворення, свободи і дзвінкої висоти одночасно. Світ дзвенів і переливався золотим світлом божественної Любові. Я відчувала ці потужні хвилі її енергії. Здавалося, Любов стала щільною і в той же час м'якою і прозорою, як океанська хвиля. Вона заповнила весь простір навколо, навіть повітря стало важким і не одразу проходило в легені, а втікало повільною, пульсуючою водою. Мені здавалося, все, що я бачила, заповнювалося цим золотим світлом і енергією. Я Любила! І це було злиттям могутньості органної музики Баха і мелодії скрипки, що летіла ввись...»

 

У чому ж тут проявляється сила Божественного жіночого начала?

Саме вона всередині людини дає імпульс, наповнення для обдумування дрібних життєвих проблем, спогадів, і саме вона допомагає відчути радість Життя «тут і зараз», наповнитися незвичайною внутрішньою чистотою, і в такому внутрішньому стані провести весь день. Тільки в першому випадку, як кажуть, сили поступово покидають людину та до кінця дня вона себе відчуває як «вичавлений лимон». А в другому випадку — перебуваючи в дні у цьому тихому радісному, світлому внутрішньому настрої, людина ще й примножує ці сили — Божественну створюючу внутрішню Любов.

Засинаючи з посмішкою, людина розуміє, що сьогодні Господь допоміг зробити багато корисного для інших людей і для своєї Душі. День прожитий не дарма. А з таких днів і складається все життя. І «щоб не було болісно боляче за безцільно прожиті роки», день краще починати з світанку всередині себе.

Ще пару слів про те, що є творча сила Божественного жіночого начала в кожному дні. Це те незвичайне натхнення, яке приходить до нас, для втілення якого-небудь нового задуму. Це душевний підйом, який надихне створити щось корисне, необхідне, не для себе — для інших. Це незвичайний внутрішній прилив сил, що допомагає нам виконати сумлінно і відповідально роботу, починаючи від приготування їжі, прибирання приміщення і закінчуючи реалізацією великомасштабних проектів, виконанням міждержавних програм, загальнопланетарних, соціально-значущих проектів.

В наступних статтях за темою «Створюючі сили Божественного жіночого начала» я постараюся більш детально розглянути питання спостереження, вивчення та формування доказової бази науковим співтовариством походження матеріального світу завдяки Вищим Духовним силам.

А також спробуємо разом розібратися в питанні прояву створюючих сил Божественного жіночого начала у взаєминах дітей та батьків.


Автор: М.А.

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 131

Підписатися на новини



Створююча сила Божественного жіночого начала - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 131
Схожі статті:


Коментарі
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція