Благотворчі знаки Лівану

Знаки і символи – це ключ до духовної скарбниці людського  суспільства,

це код до складних процесів, який відкриває таємниці керування поглибленою фізикою

і нові горизонти наукових знань.

Анастасія Нових «АллатРа»

З часів ідеального суспільства, в якому жили люди більш ніж 6000 років тому, залишилося багато археологічних знахідок і артефактів. Це стародавні міста і городища, такі як Аркаїм, міста Трипільської цивілізації, Чатал-Гююк, Хараппська цивілізація, культура о. Пасха, і багато інших.

Археологічні знахідки свідчать про повну рівноправність і мирне співіснування. Люди не вели воєн, не поклонялися царям. У суспільстві не було поділу на стани, не існувало релігій. Найдавніші культури володіли глибокими знаннями, які передавалися від покоління до  покоління.

Найважливіші духовні знання про світ, про людину і сенс її життя – за допомогою знаків і символів.

Про рівень пізнань древніх ми опосередковано можемо судити за збереженими до наших днів мегалітичними будівлями і сакральними спорудами, багато з яких несуть вказівки на важливі астрономічні цикли та явища. Майстерно зведені з використанням глибоких знань фізики і математики, вони досі не відкрили нам усі свої таємниці.

Знаки і символи – це умовний код зберігання та передачі інформації. Судячи з того, що по всьому світу археологи знаходять однакові знаки і символи, ми бачимо, що у всіх народів на різних континентах були одні й ті ж знання. Деякі знахідки відносять навіть до часів неоліту.

«Все колись мало один корінь, була єдина мова і єдині знаки. Але тепер мова забута, а знаки, як були, так і залишилися, тільки люди втратили духовну складову Знань про ці знаки».

«АллатРа» Анастасія Нових

Передача знань за допомогою знакопису значно уберігає їх від спотворень. Кожен знак передавав цілу суть.

Слово «знак» походить від давньослов'янського «знати», тобто відати, мати відомості про щось. Співзвучно воно звучить у багатьох мовах слов'янської групи.

Давньогрецьке слово «shma», що означало знак, прапор, небесне знамення, згодом замістилося словом «символ». 

Слово «знак» в арабській мові позначається словом عَلاَمَةٌ (аляяматун) і походить від дієслова عَلِمَ (аліма) «знати, розуміти».

Цікаво, що схоже дієслово عَلَمَ (аляма) означає «робити знак».

Примітно, що від арабського дієслова «знати» походять такі слова як:

1. عَالَمٌ (аалямун) – світ, всесвіт
2. عِلْمٌ (ільмун) – знання
3. مَعْلُومَةٌ (маилююматун) – інформація

Робочі знаки безпосередньо впливають на навколишній простір і психічний стан людей, що знаходяться в області впливу знака. Механізм подібної дії пов'язаний із поглибленою фізикою.

Символи несуть у собі кодовані знання про людину, її енергетичну конструкцію, її можливості в невидимому світі, включаючи головну – духовне визволення. Розуміння суті знаків і символів відкриває величезну духовну скарбницю людства.

Незважаючи на те, що часи і цінності змінилися, суспільство стало споживацьким, а духовні знання роздробили, створивши численні релігії, люди роз'єдналися, але знаки як були, так і залишилися. Хоча вже мало хто розуміє їхню споконвічну суть. Трактують від розуму по-різному, або не звертають уваги на їхню присутність. Але знаки як і раніше несуть цінну інформацію і продовжують відігравати значну роль у житті суспільства.

У цій статті я поділюся своїми спостереженнями та фотографіями, що стосуються знаків і символів маленької, але дуже мальовничої країни Ліван, в якій уже дуже давно проживаю сама.

Про Ліван

Країна розташована в Середземноморському басейні. Історично склалося так, що тут на диво дружно вживаються представники численних релігійних напрямків і конфесій.

З цікавістю дитини, яка вперше опинилася в новій місцевості, з захопленням вченого, який створив телескоп і відкрив безліч світів за межами нашої планети, дивиться на навколишній світ людина, що відкрила для себе Споконвічні Знання, які дані в книзі «АллатРа» Анастасії Нових. Відкривається краса традицій, обрядів, їхня глибинна духовна суть і спільність. Розумієш, що все це лише різні стежки, що ведуть до Єдиного Творця.

Подорожуючи країною, я часто звертала увагу на символіку храмів, мечетей, а також давніх палаців. Деякі з них були вибудовані дуже давно, а деякі не більш ніж 2-3 десятиліть тому.

Великою знахідкою було побачити спільні сакральні знаки, які присутні і в оздобленні мечетей, і християнських храмів, і в мозаїці древніх культур, які  вже відійшли.

Знак Аллат

Цей знак споконвіку символічно зображують півмісяцем ріжками вгору.

Це найдавніший знак. Він означає благотворчу творящу силу жіночого начала. Знання про Аллат у різні епохи люди виражали в шануванні жіночих богинь. Неспроста зображення багатьох стародавніх богинь були увінчані знаком Аллат, як, наприклад, Ісіда в Єгипті, богиня Аль-Лат у древніх арабів, богиня Умай у тюркських народів, Марія в християнстві та інші.

Аллат – сила Духовного Світу (Бога), яка відіграє важливу роль у процесах розвитку Всесвіту, а також у духовному пробудженні Особистості і злитті її з Душею.

Аллат на наверші мечетей

Традиційно велика частина мечетей прикрашена знаком Аллат. Цікаво, що на зорі ісламу цей знак зображувався ріжками вгору, і тільки пізніше люди почали повертати його трохи боком, асоціативно трактуючи як символ півмісяця. Про це свідчать численні зображення знака Аллат у первісному (споконвічному) варіанті в Мецці: в оздобленні купола мавзолею мечеті Абу Бакра, мечеті та мавзолею Хамза, в прикрасах Мечеті Пророка і мечеті світу і т.д.

Наведу кілька прикладів у моєму регіоні та околицях.

Мечеть Аль Рахман. Вона знаходиться в сусідній із Ліваном країні Сирії, у місті Алеппо. Мечеть мені сподобалася мальовничою архітектурою.

Місто Тріполі, столиця північного Лівану, теж багате на мечеті зі знаком Аллат.

А ось мечеть у північному Лівані, район Даніє, зустрічається мені щодня по дорозі на роботу. У неї три вершини, увінчані знаком Аллат.

У прибережному районі Міна міста Тріполі можна побачити Meчеть Аль-Шукр الشكر, що в перекладі означає «вдячність». Мечеть облицьована каменем і прикрашена традиційними ісламськими орнаментами. Тут і 8-ми пелюсткові квіти, і 12-ти променеві зірки.

У кожному зображенні свій символізм:

• Вісімка означає духовне визволення людини. Вона може бути стилізована також у ромб або 8-променеву зірку.
• Цифра 12 має глибоке сакральне значення і тісно пов'язана з Аллатом. Це і часовий 12-хвилинний інтервал, і 12-тисячолітній цикл, і багато іншого. Мечеть має 5 вершин, кожна з яких увінчана знаком АЛЛАТ.

Не менш цікавою видається і сама архітектура, що включає центральну частину, оточену чотирма вежами – символічними прообразами невидимої енергетичної структури людини. Центральна частина символізує Душу, а чотири вежі – чотири Сутності людини.

У Корані є згадка про «чотирьох ангелів», яких Аллах поставив біля кожної людини. Вони ведуть «запис» діянь і свідчать на післясмертному суді.

• «Є у неї (людини) ангели, які йдуть попереду неї і позаду неї і які охороняють її по велінню Аллаха. Воістину, Аллах не змінює положення людей, поки вони не змінять самих себе». Коран. Сура 13, аят 11. (Тут і далі за текстом використаний переклад І. Ю. Крачковського)
• «Двоє янголів сидять праворуч і ліворуч і приймають (записують діяння)». Коран. Сура 50, аят 17.
• «У той день, коли Дух (Джибріл) і ангели стануть рядами, не говоритиме ніхто, крім тих, кому дозволить Милостивий, і говорити вони будуть правду». Коран. Сура 78, аят 38.

У книзі А. Нових «АллатРа» даються знання про чотири Сутності – складові частини невидимої оку енергетичної конструкції людини у світлі наукових досягнень сучасного людства. Ці Сутності розумні й активні. Транслюють думки, генерують психоемоційні стани. Фіксують вибір, який робить Особистість. У книзі розповідається про необхідність духовної роботи людини над собою для встановлення повного контролю Особистості над ними. («Воістину, Аллах не змінює положення людей, поки вони не змінять самих себе» Коран. Сура 13, аят 11.).

Також відкривається дивовижна аналогія між традиціями, віруваннями різних епох і релігій, кожна з яких у тій чи іншій мірі володіла знаннями про чотири Сутності, по-різному їх називаючи та асоціативно описуючи.

Так, наприклад, перу відомого вченого Омара Хайяма, який жив у 1 столітті нашої ери, належать такі рубаї:

«Нас Четверо примушують страждати,

Впровадивши в нас потребу – їсти і спати.

Але позбавлені ми цільного, до першооснови –

У небуття повернемося ми знову».

 

«Народжений чотирма стихіями,

прислухайся ти до вісті,

Зі світу таємного, що не відає лестощів!

Ти звір і людина, злий дух і ангел ти;

Все, чим ти здаєшся,

в тобі приховано разом».

 

«Коли зростає з кореня щастя

вічна гілка торжества,

Якщо одягом тісним стало

життя тіла для тебе,

 Не сподіваійся на тілесний, для походу свій намет,

Бо не так уже й сильні ті

чотири древні кілочки його».

Подібне розташування можна часто зустріти не тільки в архітектурі мечетей, але й християнських храмів. Це беззаперечно свідчить про єдині первісні Споконвічні Знання, які давалися людям для їхнього духовного перетворення. Зовсім не важливо, до якої релігії належить людина. У кожній є зерна Істини. Набагато більше значення має чистота серця і внутрішнє прагнення до пізнання Бога.

Багато народів у давнину духовне визволення зображували у вигляді людини, що тримає в руках (правій і лівій) звірів, іноді ще й попираючи звіра. Це було символом встановлення контролю духовною складовою людини – Особистістю над її тваринною частиною.

Подібна статуетка зустрілася мені в музеї «Нуба», розташованому в прибережному районі Шикка. Знайдена була вона на території Лівану. Її вік становить понад 2000 років!

У статуетки 3 обличчя, які, за моїм припущенням, відповідають ступеням духовного розвитку людини. Нижнє обличчя відображає індивіда, налаштованого на хвилю тваринного начала – звичайний стан, в якому народжується кожна людина. Середнє – людини, яка почала духовний шлях, але ще знаходиться під впливом Сутностей. Верхнє обличчя – відображає духовно звільнену людину, яка контролює свої бічні Сутності (звірів у правій і лівій руках).

Подібні знання я виявила і в Трипільській культурі, про яку читала в книзі «АллатРа». На зразку трипільської кераміки (VI-III тис до н.е. Стародавня Європа): схематично показано духовний розвиток людини, завдяки силам Божественного жіночого начала – Аллата (трикутник вершиною вниз), вихід в інші виміри.

Друзі, якщо у вас є версії, що може символізувати дана статуетка пишіть у коментарях під статтею.

Знак АллатРа

Це один з найдавніших знаків, який зустрічається у всьому світі, у всіх культурах і релігіях. Зображують його як порожнє коло, облямоване півмісяцем ріжками вгору. Саме коло є символом Душі, а півмісяць ріжками вгору символічно позначає Людину, яка духовно звільнилася за життя.

Знак АллатРа є також робочим знаком, який впливає на фізичні властивості оточуючого простору і психофізику людини. У тих місцевостях, де встановлювався цей знак, з часом спостерігався духовний сплеск у народі. Не дивно, що він присутній у всіх основних релігіях світу і на всіх континентах.

У місті Джунія над знаменитою затокою Джунія Бей (Jounieh Bay), на горі розташована Базиліка святого Павла, зведена в 1903 році.

Внутрішнє оздоблення базиліки виконано в техніці мозаїки і вражає своєю красою. Серед численних зображень біблійних сцен, у самому центрі я побачила чудову мозаїку – образ Богоматері з немовлям, який несе в собі стилізований знак АллатРа.

Руки Богородиці, підняті до ліктя, символічно позначають Аллат – півмісяць ріжками вгору, а коло з немовлям у центрі – прообраз Душі. Разом утворюють знак АллатРа.

Те, що знак Аллат був досить поширений в ісламі не тільки на наверші мечетей, свідчать і золоті прикраси епохи Фатімідів з емалевим малюнком.

Прикраси датують приблизно X-XI ст. Це підвіски, виконані у формі Аллат.

У центрі країни на південному сході від столиці Бейрут у селищі Бейтеддін району Щуф у 850 метрах над рівнем моря розташований однойменний Палац Бейтеддін. Цей палац був побудований у 18 столітті еміром Башир Шехаб-II. Назва Бейтеддін і перекладається як «Будинок релігії».

Серед багатих східних орнаментів ми зустрічаємо дивовижні знахідки – візантійські мозаїки, що прикрасили деякі кімнати палацу. У них відображені духовні знання ранніх християн.

Наприклад, ця візантійська мозаїка зі знаком Аллат: на ній зображена людина з піднятими до ліктя руками. Накидка, перекинута через обидві руки, утворює півмісяць ріжками вгору. Це стилізований знак Аллат. До слова сказати, цей знак досить поширений у християнстві. У даний час найчастіше він зображується з Богородицею. Але якщо подивитися більш древні зображення перших християн, Аллат ми побачимо на фресках, на стінах печер, що служили притулком для молитовних практик.

Цікаві знахідки виявилися в музеї Нуба, район Шікка. Тут представлені артефакти, знайдені на території сучасного Лівану.

Ці керамічні вази датуються 2000-1550 рр. до н.е. Вази рясніють благотворчими символами, такими як спіраль, трикутники вершиною вниз.

Спіраль, закручена за годинниковою стрілкою, з давніх-давен означала благотворчі духовні сили. Зараз для нас уже не секрет, що рух у світі відбувається по спіралі, починаючи від планет і закінчуючи елементарними частинками. Трикутник же вершиною вниз символічно пов'язували з жіночим началом, функціями Великої Матері, що дає народження світу (аналогічно ролі Богородиці в християнстві).

Дивовижна схожість виявляється на артефактах таких далеких одна від одної культур. Зверніть увагу на трикутники вершиною вниз розташовані один над одним на вазі невідомої культури з території Лівану 2000-річної давності та майже аналогічне зображення на вазі Трипільської культури (територія сучасної України близько 5000 років до н.е.). Крім символіки, про яку сказано вище, трикутники вершиною вниз, розташовані один над одним відображали знання про фрактальність процесів у невидимому світі енергій, вихід людини в інший, вищий світ у духовних практиках.

Сасаніди

Час тече, змінюючи епохи, народи, а благотворчі знаки залишаються, гармонійно вписуючись у нашу культуру.

Давайте перенесемося в часі на півтори тисячі років тому, в ті часи, коли територія Лівану входила до складу держави Сасанідів. Ця імперія простягалася від Єгипту на півдні до Палестини на півночі, а також включала в себе території Ірану, Іраку та Вірменії.

Карта імперії:

Сасанідська або Перська імперія проіснувала з 223 по 651 рр.

Цікаво, що знаки Аллат і АллатРа повсюдно зустрічалися на предметах побуту й у відмітних символах імперії.

Ось, наприклад, сасанідська шовкова тканина. Знак Аллат справа і зліва від основного мотиву.

На жаль, на прикладі сасанідів ми можемо спостерігати процес глобальної підміни. Благотворчі знаки, що тисячоліттями несуть глибокий духовний зміст, починають використовуватися не за призначенням. Влада стає головною метою правителів імперії, які привласнили собі титул царя царів – шаханшахів. І для зміцнення своєї влади, вони розміщують знаки Аллат і АллатРа, так шановані в народі, на карбованих монетах, на головних прикрасах та інших атрибутах влади. Мета такої підміни – утвердження ідеї, що їхня влада ґрунтується на підтримці божественних сил.

Сасанідська драхма часів правління Хосров-I 531-579 роки:

вгорі посередині над головою зображений знак АллатРа, а трохи нижче під ним – Аллат із зіркою.

Варто звернути увагу на прапор пізньої імперії – Деравш Кавіані. Символ косого хреста з точкою в центрі – зображення, яке відоме з глибокої давнини і зустрічається у різних народів. У ньому відображаються знання про енергетичну конструкцію людини, її Сутності, про Душу. З давніх-давен косим хрестом позначали Особистість, яка рухається по шляху Знання. Аналогічний орнамент ми можемо спостерігати на артефактах Трипільської культури, яка відрізняється великою кількістю благотворчих знаків.

Суспільство трипільців було благотворчим, мирним, рівноправним. Люди жили духовними цінностями і оточували себе благотворчими знаками на предметах побуту – керамічному посуді, на фасадах будинків, на стінах кімнат.

У випадку сасанідів ми знову спостерігаємо підміну. Як відомо, прапор служить символом боротьби і перемог. Але, на відміну від духовних перемог, до яких покликана кожна людина, прапор використовувався для військових перемог і служив символом іранської державності. Алгоритм підміни той же самий: символ або знак переноситься на носій, що символізує земну владу, а потім підміняється суть символу з внутрішнього, на зовнішній.

Подібні підміни можливі, коли суспільство вибирає споживацький формат і забуває Знання, втрачаючи духовність.

Діва Марія

Християни Лівану дуже шанобливо ставляться до Діви Марії. Найвища статуя Діви Марії – Харіса розташована на горі над затокою міста Джунія. Вона з властивою їй ніжністю дивиться на місто з висоти і простягає руки в благословенні.

Майже в кожному місті чи християнському поселенні є статуя Діви Марії. Невеликого розміру статуї можна зустріти на порогах будинків. Адра (діва), як називають її тут, як би благословляє будинок своєю присутністю. Ще більш численні невеликі споруди на узбіччях доріг у вигляді ажурних кіотів, в яких ставиться фігура Ісуса або Марії і, обов'язково, свічка.

Шанування Діви Марії несе в собі більш глибокий сенс, ніж бачиться на поверхні. Діва Марія для людей є втіленням чистоти і непорочності. Вона провідник сили Божої Любові для кожного, що йде по духовному шляху, вона помічниця, провідник із «землі на небо».

Не менш шанована Марія і в ісламі. Її ім'я багаторазово згадується в Корані, їй присвячена глава 19 під назвою «Мар’ям».

«О Мар’ям! Воістину Аллах обрав тебе, і очистив, і обрав тебе перед жінками світів». Коран. Сура 3, аят 42.

В образі Діви Марії втілилися знання древніх про благотворчу силу божественного жіночого начала, яка споконвічно називалась Аллат.

Неспроста Образ Марії часто поєднується зі знаками АллатРа або Аллат.

Була помічена цікава особливість. Часто на плечах у Діви Марії накинутий блакитний плащ. І в цьому теж є глибокий сенс. Із книги А. Нових «АллатРа» можна дізнатися, що кольори зелений і блакитний здавна вважалися символами вічного життя, які супроводжують Великих Богинь. Це пов'язано із зашифрованими знаннями про хвильову природу людини і моментом духовного перетворення.

Висновок

Як бачимо, одні й ті ж духовні знання давалися людству в різні часи. У давнину люди, володіючи цими знаннями, застосовували їх для свого духовного саморозвитку, для того, щоб досягти Духовного світу. Вони зберігали і передавали знання за допомогою знаків і символів.

У більш пізні часи, коли курс розвитку людства змінився з благотворчого на споживацький, була забута основна мета, для чого потрібні ці знання і розуміння світу людьми перевелося в матеріальне русло. Це створило умови для спекуляцій і підмін. Знаходилися люди, які використовували духовні знання для своєї вигоди. Були створені релігії, як інститути влади над народами. Незважаючи на це, кожна людина відчуває, що для спілкування з Богом не потрібні посередники.

Чому кожна людина рано чи пізно задається питанням про сенс життя? Тому, що прагнення до цього пошуку закладено в кожній, як потенціал для духовного розвитку. Духовні знаки та символи через тисячоліття несуть просту істину, що об'єднує все людство. Вони свідчать про те, що ні зовнішня обрядовість, ні звання, ні чини, ні епітети, а саме внутрішнє духовне перетворення є найважливішою справою в житті кожної людини.

Учасниця МГР «АЛЛАТРА» Юлія С.