Свідомість людини. Чому свідомість це не мозок

Свідомість людини. Чому свідомість це не мозок

Кожній людині постійно в голову приходять різноманітні думки, але звідки вони беруться? Чому думки не можна зупинити, і чи належать вони людині взагалі? Розум (свідомість) – це людина? Або людина – це щось більше, ніж розум? щоб відповісти на ці питання, запрошую вас у подорож у світ людської істоти та його таємниць.

Так... озирнися на себе і подумай про те,

Хто ти є, де ти є і - куди ж потім?

Омар Хайям


Що таке свідомість?

 

“Будь-яка людина скаже: «Я управляю своєю свідомістю. Це ж моя свідомість. Що хочу, те й роблю». Ми багато про це говорили. Ось сядь із ручкою та листком папірця і запиши все, що вона тобі показує та розповідає. А потім прочитай та подивись: чи ти цього хотів? Чи замовляв ти ці думки? Чи замовляв ти ці бажання? І чому все це відбувається”.

З передачі «СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. ВІД ЗАВІДОМО МЕРТВОГО ДО ВІЧНО ЖИВОГО»

Людина – це не її думки і не її свідомість. Від природи у нас закладено два начала: Тваринне (матеріальне тіло та свідомість) і Духовне (Душа та Особистість). У дійсності, людина – це Особистість, тобто Особистість – це той, хто ти є насправді. Від Душі до Особистості постійно йде життєва сила, а Особистість вже вибирає, куди її перенаправляти, тобто якому з двох начал їй віддати увагу. І що Особистість вибирає, те вона і посилює своєю увагою.

Свідомість — це посередник між Особистістю і цим матеріальним світом. Завдяки свідомості ми спілкуємося, бачимо, чуємо, засмучуємося або насолоджуємося цим світом. Думки у вигляді картинок у голові та озвучених слів, емоції, бажання, звички, відчуття фізичного тіла — це все елементи роботи свідомості людини.

Для розуміння, що людина – це не свідомість, можна привести асоціативний приклад з театром. Особистість — це глядач, а «артисти на сцені» — це і є свідомість. І ось “артисти” показують тобі, як Особистості, різні сценки: вони розповідають, що тобі потрібно в житті, щоб ти був щасливим; сперечаються один з одним, доводять свою точку зору; показують тобі різні фантазії, виставляючи тебе переможцем в суперечках, супергероєм, ще кимось. Вони показують тобі те, чого в реальності не відбулося, перекручуючи все до невпізнання, що по суті є магією. Тобто “артисти на сцені” пропонують та нав'язують тобі, як глядачеві, жити їхнім життям. І чим яскравіша картинка, тим більше уваги вкладається Особистістю в цей ілюзорний “театр у голові”. А це фінансування для “артистів”. Тобто “артистами” робиться все для того, щоб викликати у тобі емоцію, привернути твою увагу. І втекти від цих “артистів” не вийде.

Але це не значить, що людині не потрібно розвивати свою свідомість.

“Не розвивати свідомість — це означає зрівнятися із свідомістю мавпи, тобто мати слаборозвинену свідомість”.

 

Із передачі “СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. ВІД ЗАВІДОМО МЕРТВОГО ДО ВІЧНО ЖИВОГО”

Сутність свідомості — бути інструментом для комунікації у цьому тривимірному світі. Без свідомості людина не може спілкуватися, думати, навіть банально знати, що її тілу потрібно поїсти. Тому без свідомості жити в матеріальному світі — неможливо, але вона, як і будь-який інструмент, має виконувати свої функції та бути добре розвинена. Чим ширше твій кругозір, тим більше ти розумієш, тим більше в тобі закладено для розуміння цього тривимірного світу, і тоді можна легко прийти до того, що матеріальний світ походить із Духовного світу.

“Якщо ти розвиваєшся, як Особистість, то добре навчена свідомість – це тільки в допомогу, це не на шкоду…  Добре розвинена свідомість полегшує розуміння цього світу, покращує комунікацію з іншими людьми”.

 

З передачі “СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. ВІД ЗАВІДОМО МЕРТВОГО ДО ВІЧНО ЖИВОГО”

На жаль, у більшості людей у сучасному суспільстві, свідомість перетворилася із зручного інструменту в диктатора. І тепер не Особистість контролює свідомість, а свідомість контролює Особистість та нав'язує їй свої пріоритети.

Просто Особистості необхідно раціонально вкладати свою увагу, і саме в те, що потрібно самій Особистості, а не в те, що нав'язує їй свідомість, тобто “артисти” в голові.

 

Дослідження вчених та їхні висловлювання про свідомість

 

Офіційна психологія вважає, що свідомість пов'язана з мозком людини, і це є сама людина. Це помилкове припущення вводить в оману суспільство і тягне за собою серйозні наслідки для майбутніх поколінь.

Свідомість – це не мозок людини, і найважливіше, що свідомість не є самою людиною. Даний факт вже підтверджений багатьма нейрофізіологами та іншими людьми, які вивчають це питання, та й хоча б спостерігають за собою.

«Думка існує окремо від мозку, а він тільки вловлює її з простору та зчитує...»

Наталія Бехтерєва - академік та нейрофізіолог

Дослідницька група вчених на чолі із Семом Парніа (Sam Parnia) проводила експеримент протягом 4,5 років за участю 2060 пацієнтів у 15 лікарнях. Вчені зібрали докази того, що свідомість людини як і раніше працює, навіть якщо все інше тіло (в тому числі і мозок, як орган) вже можуть вважатися мертвими.

«Мозок, як будь-який інший орган людського тіла, складається із клітин і не здатний мислити. Однак він може працювати як пристрій, що виявляє думки…»

 

Сем Парніа (Sam Parnia) - лікар, реаніматолог, вчений

Чарльз Скотт Шеррінгтон (британський вчений у галузі фізіології та нейробіології) у своїй книзі «Людина і її природа» (1946 р.) писав, що «мозок співпрацює з психікою», розглядаючи мозок та психіку (під “психікою” він розумів саме свідомість), як незалежні та відокремлені одна від одної, пов'язані лише за принципом взаємодії.

«Жодну із операцій «мислення», які ми приписуємо «розуму», до сих пір не вдалося прямо пов'язати з якоюсь частиною мозку»

«... психіка взагалі не є по своїй суті функція мозку, а представляє прояв якихось інших нематеріальних духовних сил...»

 

Петро Кузьмич Анохін - академік, фізіолог, засновник теорії функціональних систем

Вайлдер Грейвс Пенфілд (канадський нейрохірург американського походження) в результаті багаторічного вивчення діяльності мозку прийшов до висновку, що «енергія розуму відрізняється від енергії мозкових нейронних імпульсів». (Penfield W. The mystery of the mind. Princeton, 1975. P. 25-27).

Із книги А. Нових “АллатРа”: «Мозок — це посередник між свідомістю та світом. Він сприймає та намагається розшифрувати коди, тобто різні сигнали, у тому числі що надходять від п'яти органів відчуттів. Але особливо важливо відзначити, що мозок здатний сприймати і безліч інших сигналів, що надходять не тільки з видимого, але також з невидимого світу».

« Я можу експериментально підтвердити, що робота свідомості не може бути пояснена функціонуванням мозку. Свідомість існує незалежно від нього і складається з елементарних одиниць "психонів", які подають мозку шифровані сигнали ззовні»

 

(Eccles J The human mestery, Berlin Springer 1979. P. 176)

 

Джон Керью Экклс - австралійський

Зі своїм колегою, основоположником сучасної нейрохірургії Вайлдером Пенфілдом, який виконав понад 10 000 операцій на мозку, Екклс написав книгу «Таємниця людини». У ній автори прямо заявляють, що «немає ніяких сумнівів у тому, що людиною керує ЩОСЬ, що знаходиться за межами її тіла».

Наталія Петрівна Бехтерєва (нейрофізіолог, науковий керівник Інституту людини РАН): «Проникнути у справжню природу свідомості означає відійти від уявлень про те, що вона пов'язана виключно з атомно-молекулярними структурами мозку». «Все своє життя я присвятила вивченню найдосконалішого органу – людського мозку. І прийшла до висновку, що виникнення такого дива неможливе без Творця».

Наталія Бехтерєва говорила, що мозок — це свого роду «істота в істоті», яка ніби живе та діє всередині нас за своїми, невідомими нам законами.

Святослав Всеволодович Медведєв (радянський та російський фізіолог, Директор Інституту мозку людини РАН): «мозок — це інтерфейс, посередник, з'єднувальна ланка між матеріальним та ідеальним. Орган, який з'єднує світ людської психіки, ідей, зі світом дійсності».

«Мозок не орган думки, почуттів, свідомості, але він те, що приковує свідомість, почуття, думки до дійсного життя...»

«Дух виступає за межі мозку, визначаючи його діяльність, та все наше буття»

 

 

Валентин Феліксович Войно-Ясенецький - професор, доктор медицини, видатний хірург, письменник

Тетяна Зінченко (практикуючий психотерапевт, реабілітолог, член професійної ліги європейської асоціації психотерапії):

«Ми можемо спостерігати діяльність свідомості, як вітер. Тобто сам вітер ми побачити не можемо, але можемо спостерігати сліди вітру (сліди на піску, шелестіння листя, хвилі). Те ж саме і з свідомістю людською, тобто ми можемо спостерігати роботу свідомості, як думки, емоції, як бажання. І, звичайно ж, у головному мозку такої структури як свідомість вчені не виявили.

Свідомість – це не продукт діяльності головного мозку. І тому свідчення коми, наркози, можливість сприймати без п'яти органів відчуттів, навіть коли серце не функціонує, тобто кровообіг в головному мозку зупинено, а свідомість людина зберігає».

 

Звідси можна зробити наступні висновки:

1. Свідомість – це енергоінформаційна польова структура, що знаходиться поза мозком (вчені – Бехтерєва Н.П., Шеррінгтон Ч.С., Пенфілд В.Г., Екклс Д.К.).

2. Людина в звичайному режимі сприйняття може спостерігати лише продукти діяльності свідомості у вигляді емоцій, думок, активних станів (наприклад, агресивність, альфа-значимість, образа, розчарування, самотність і т.п.), але не саме поле свідомості.

3. Свідомість – не продукт роботи головного мозку. І тому свідчення – прояви свідомості, коли людина знаходиться у стані коми та під наркозом, а також можливість сприйняття без п’яти органів відчуттів і т.п.

4. Головний мозок – це приймач та передавач інформації, яку він приймає від свідомості, а також із зовнішнього світу за допомогою п'яти органів відчуттів та не тільки.

 

ОСОБИСТІСТЬ є ДУХ

 

Ми з вами дізналися, що свідомість — це не людина, а всього лише інструмент, який даний нам для сприйняття цього тривимірного світу, в якому ми живемо. Також і думки є продуктом роботи свідомості. Тобто  будь-які думки, які кожен індивід чує в голові — це не він думає, це те, що йому пропонує свідомість. Але людина сама вибирає, яким думкам приділяти увагу. І від цього залежить її доля. З цього приводу є дуже гарна і маленька притча, дуже глибока за змістом:

Колись давно старий індіанець відкрив своєму онуку одну життєву істину.

— У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк являє собою зло — заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, брехню…

Другий вовк являє собою добро — мир, любов, надію, істину, доброту, вірність…

Маленький індіанець, зворушений до глибини душі словами діда, на якусь мить задумався, а потім запитав:

— А який вовк у кінці перемагає?

Старий індіанець ледь помітно посміхнувся і відповів:

— Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

Особистість — це Дух. А Дух, він не матеріальний. Виникає питання, як тоді розвиватися духовно? Саме головне, це розвивати в собі божественне, те, що знаходиться за межами людського розуму. А це і є чуттєве сприйняття, мова глибинних почуттів, яку розуміє Душа кожної людини. Це і є зрощування внутрішньої Любові до Бога та до всіх людей.

Для того, щоб розвинути в собі чуттєве сприйняття, відомі різні духовні інструменти: аутогенне тренування, медитації, духовні практики. Всі вони доступні в первинному вигляді завдяки книгам А. Нових.

“Тому що ти розумієш, що практичний шлях до Бога — це шлях саме твоїх внутрішніх почуттів та дій. Ось це дуже важливий момент — саме дій. Тобто ти не сидиш, не чекаєш, що хтось прийде, щось тобі дасть, а ти дієш, ти просто виражаєш свої почуття, ти любиш, ти знаходишся у цьому почутті кожний день. Ти висловлюєш почуттями свій намір, ти висловлюєш його у моменті «тут і зараз». І ось це є твоє особисте життя — це життя Особистості. Це дуже сильно відрізняється від того особистого життя, яке знає твоя свідомість, вона ж змушувала тебе страждати від думок, змушувала тебе думати про зовнішнє… Тому що в ці хвилини глибинної радості ти розумієш, що твій Дух — він не поневолений, що твій Дух — він вище інтелекту. Ти розумієш, що Дух — він вільний, і ти розумієш, що сила його — в Любові. Ти розумієш, що глибинне самовираження твоєї безмежної Любові — ось це практичний шлях до Бога, і саме це на практиці є найважливішим”.

 

Із передачі «СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. ВІД ЗАВІДОМО МЕРТВОГО ДО ВІЧНО ЖИВОГО»

Дякуючи чуттєвому сприйняттю Особистість може сприймати справжнє Життя, світ Духовний, відрізняти зерна від плевел та бачити те, що відбувається в реальності. Більш докладно про те, що таке чуттєве сприйняття і як його розвинути, можна дізнатися з передачі “СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. ВІД ЗАВІДОМО МЕРТВОГО ДО ВІЧНО ЖИВОГО”.

Якщо ти породжуєш і даруєш світу добро та любов, то й це все  повернеться до тебе сповна тим самим… Те, чого ти чекаєш, у кінцевому результаті й отримаєш

 

 

Анастасія Нових

 

Використані джерела:

  1. А.Нових “АллатРа”

  2. Передача “СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. ВІД ЗАВІДОМО МЕРТВОГО ДО ВІЧНО ЖИВОГО”

  3. http://mirpozitiva.ru/pozitiv/pritchi/pritchi29.html

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 182 В закладки

Підписатися на новини



Свідомість людини. Чому свідомість це не мозок - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 182
Схожі статті:



Напуття дня

Людина є мислячою істотою. Її основна сила дії полягає в її думках. Анастасія Нових, "Сенсей-І"

Коментарі (2)
  • Артем

    26.01.2019 13:35

    Огромная благодарность за статью и проделанную работу!

    Действительно, когда в жизни сталкиваешься с ненасытными желаниями “своего” сознания, приходит понимание, что нет того удовлетворения и счастья от того, что получаешь. Ведь все, что получаешь в материальном плане быстро утрачивается. Это возможно осознать именно с позиции духовного наблюдателя. Вот тут и начинается поиск того, что не утрачивается. И оказывается, это было всегда с тобой. Так здорово!

    Відповісти
  • Марина

    14.02.2018 18:55

    Тело, душа и дух. Какая меж ними связь?

    Зачем друг другу нужны? Смысл какой для нас?

    Тело – форма материи, разнообразны его конструкции,

    От самой простой и до самой сложной и с ДНК инструкцией.

     

    Тело – такой инструмент, фигура игры плотного мира,

    Хотя игроки фигуры свои ведут из эфира.

    Но без души тело всего лишь неодушевленный робот,

    Не чувствует красоты, не ощущает Любви шёпот.

     

    Хоть тело может и двигаться и размеры свои менять,

    Даже и размножаться, но без души смысла жизни ему не понять.

    Только душа собою тело одушевляет и оживляет,

    И точно знает, что хорошо, что плохо, радуется и страдает.

     

    Духи тоже бывают разными, словно в спектре краски,

    Они и есть игроки, надевающие часто маски.

    Бывают духи соблазнов, нечистые и Святые,

    Ангелы, демоны, духи природы и всякой силы.

     

    Но, как и тела, они без души не умеют Любить,

    Духи из тонкого мира, но тоже элементы игры.

    Так кто же Маэстро сквозь все времена?

    Кто сценарист? Кто играет тогда

     

    На флейте души, звуки и чувства вдувая?

    Кто жизнью весь мир наполняет?

    Конечно, Творец! Мы – образ Его и подобие…

    Мы – этот Творец и есть, только на части раздробленные.

     

    Муз@___________24.02.2014

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн

Контакти для зв'язку з учасниками
Руху з різних країн
в Координаційному Центрі
МОД АЛЛАТРА:

E-mail: [email protected]
Skype: allatra-center

Творимо разом


Розсилка актуальної інформації про нові статті на "АЛЛАТРА Вісті" і про інші проекти МОД "АЛЛАТРА"