Суть служіння: вибрати Життя тут та зараз

Суть служіння: вибрати Життя тут та зараз

Практика «Хто я?» знайома багатьом людям. У мене, наприклад, до цієї практики все ніяк «руки не доходили». Постійно знаходилися якісь відмовки, думки «так тобі це не треба», «у тебе і так все добре», «ну от що це тобі дасть?», «може, як-небудь потім». Але в один прекрасний день, ця тема знову була порушена, і я вирішила, незважаючи ні на що, все-таки зробити цю практику прямо сьогодні ввечері.

Цікаве спостереження: коли я прийняла внутрішнє рішення дійсно зробити практику, всередині почав наростати якийсь неспокій, тривога. Безпосередньо перед самою практикою все це переросло в майже панічний страх. Свідомість дуже боялася, її викручувало, вона торгувалася і вмовляла. Крім інших домовленостей були і такі: «давай не будемо робити, воно нам не потрібно, ну що воно нам дасть?», «ну гаразд, давай зробимо, але тільки завтра». Згадавши, вираз «все, що не робиться, робиться на благо духу», я почала практику, навіть не уявляючи собі, яким внутрішнім відкриттям і різним розумінням вона мене приведе.

Виконавши практику два рази, я помітила і нарешті усвідомила, що думки дійсно приходять з нізвідки і йдуть у нікуди. Просто вдень, коли моя увага більш розсіяна, я не помічаю момент раптово-абсурдної появи думки в мене в голові і створюється ілюзія того, що це мої думки. Вони звучать, сполученими в один логічний ланцюжок, хоча насправді спалахують в голові як лампочки, і можуть бути абсолютно не пов'язаними одна з одною. І найголовніше: свідомість створила ілюзію НЕОБХІДНОСТІ думання думок. Тобто колись давно я повірила, що думати — це неминуче і нормально, хоча насправді Я МОЖУ НЕ ДУМАТИ. Думки дійсно не належать мені. І я не свідомість. Продовживши спостереження за своїми думками в дні, я зрозуміла, єдине, що мене відокремлює від Бога — це моя власна довіра моїй свідомості. Що все, що мені потрібно зробити — це перестати слухати і вірити своїй свідомості.

Господи, як все просто! Я — не свідомість, думки не мої, свідомість завжди бреше мені. Істинне служіння Богу — це перестати слухати свою свідомість. Тому що більше я нічого не можу робити. Я можу лише вибирати, чию волю мені проводити в цей світ — Волю Духовного світу або волю Тваринного розуму. І коли я вибираю не вірити своїй свідомості, коли я вибираю Бога — це і є те саме служіння. Адже справжня войовничість — це коли дух сильний настільки, що не приймає погані думки. Навіть якщо свідомість не вірить, що я зараз з Богом — це тільки її проблеми, тому що я завжди з Ним. Якщо свідомість не вірить, що все так просто, це її проблеми, тому що все дійсно дуже просто. Потрібно тільки бути чесним перед собою.

У чому тут чесність? Не перекладати відповідальність на свідомість, що це вона така нехороша і заважає мені іти по духовному шляху. Ні, це брехня. Все, що може робити свідомість — це переконувати мене в тому, що вона — це Я. І крім того, що лякати, показувати картинки, переконувати, вона не може нічого робити. Це я наділяю силою свою свідомість, слухаючи її і вірячи в те, що вона має силу. А насправді, вона завжди бреше! Свідомість не може перешкодити мені бути з Богом прямо тут і зараз. Вона не в силах перешкодити мені вибирати Бога завжди, в кожен момент мого життя, тому що закон такий. Вона не може відгородити мене від Бога. Ніщо не може стати на шляху між мною і Богом.

І що може бути простіше і природніше, ніж вибрати щастя і Бога прямо тут і зараз? Тут і зараз вибрати Життя.


Автор: Таїсія Шикун

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 179

Підписатися на новини



Суть служіння: вибрати Життя тут та зараз - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 179
Схожі статті:


Коментарі
  • Alesha

    27.11.2016 19:49

    Спасибо большое за живой опыт, Тая и девченки-воины! Ко мне тоже все больше и больше с практикой наблюдения, фиксации, анализа приходит понимание, что мысли не мои, желания не мои, страхи не мои. С желаниями еще работаю и страхами, правда. И с жаждой власти. Но, видно, просто забываю о том, что я дух, я тучка, я все это вижу через скайп, меня здесь нет. Я ничего не делаю, я лишь выбираю, чью Волю провести, вот и все. И выбираю, куда направить свое внимание. 

    Вот на днях всплыл старый шаблон, который постоянно мне себя предлагал, а я все от него бегал, как в догонялки играл. Шаблон этот - самоудовлетворение с помощью просмотра порнографии. Все я кормил животное борьбой с этим, потом самобичеванием, чувством вины и прочим. А сейчас понял, как в одном фильме, что пока будут убегать - вот до тех пор и буду жертвой. И стал охотиться за ним. Стал осознанно получать опыт, анализировать его, наблюдать за ним, изучать его. Наблюдать за тем, что происходит, почему, как, из-за чего. И потом сегодня пришел к выводу, возможно не последнему, что все это признак ассоциации себя с телом. Вспомнил записи в дневнике - и точно. Все я как-то на внешних обстоятельствах зацикливался, все как-то их боялся. А кто во мне боится? Для кого это имеет значение или по крайней мере оно делает вид, что для него это имеет значение? Явно не для меня. Я дух, для меня эти внешние обстоятельства не имеют вообще никакого значения. Для меня имеет значение лишь чувственный опыт, опыт подтверждения своего выбора. Пока что остановился в своих выводах на этом. Уже, наверное, в миллионный раз спотыкаюсь об эту кочку. Ну, это ничего. С каждым спотыканием я все лучше запоминаю, где она расположена, и в какой-то момент уже буду ее перескакивать :)

    Відповісти
  • Evgenia

    23.11.2016 23:26

    Тая, спасибо! Действительно ценный опыт, хорошо что  делишься. 

    А эти предложения так созвучны!

    ”Истинное служение Богу — это перестать слушать своё сознание.”

     ”Ведь истинная воинственность — это когда дух силён настолько, что не принимает плохие мысли”. 

    Відповісти
  • Неля

    23.11.2016 14:48

    Все правильно! Работа начинается с честности перед самим собой. Когда это осознаешь, сразу открывается понятие выбора, выбора ежесекундного - где ты сейчас: с Богом или с Животным началом.  

     

    Відповісти
  • Катя

    23.11.2016 00:25

    Тая, спасибо огромное за то, что поделилась своими открытиями! Действительно -  все так просто. 

    Просто принять как аксиому,что сознание всегда лжет, и начать, наконец-то, жить чувствами, а не рассуждать о них)

    Ничто не может отделить меня от Бога!

    СпасиБо!

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція