Свобода від страху смерті
«Смерть – це така тема, якій у сучасному суспільстві приділяється дуже мало уваги. Вона залишається осторонь. Скоріше, вона стала дивним інструментом страху і переживань».
22 травня 2021 року – значущий день для всіх людей. У цей день відбулася міжнародна онлайн-конференція «Життя після смерті. Вигадки і факти», яка зруйнувала ілюзії, відродила цінність життя кожної людини і дала відповідь на запитання: «Чи є життя після смерті?». Інформація, яка була розкрита у виступах доповідачів, оголила правду про істинну природу людини, сенс життя і про те, що відбувається за гранню, яка іменується смерть.
Спікерами цієї унікальної конференції стали відомі світові фізики, лікарі, теологи, представники культури, очевидці, дослідники.
Одним із перших доповідачів був Вільям Полтіковіч із Чехії – магістр кафедри документальної кінематографії (FAMU), режисер-документаліст, мандрівник, фотограф, автор книг і автор понад 120 документальних фільмів.
Вільям Полтіковіч створює документальні фільми здебільшого на духовну тематику і про подорожі. У 2012 році в Перу він зняв документальний фільм «Вчителі з зірок», в якому шукав сліди позаземних цивілізацій.
У 2015 році Чеське телебачення представило його документальний серіал «Врата смерті», мета якого – передати інший погляд на розуміння смерті.
Вільям Полтіковіч зазначив, що нерозуміння такого поняття як смерть, породжує страх. А страх – інструмент маніпуляції. Людиною, яка боїться, легко керувати.
Людина, яка не боїться смерті, стає вільною. Усвідомлення скінченності тіла не означає, що все закінчується.
У своїй промові пан Полтіковіч нагадав, що вже квантова фізика довела, що «свідомість не залежить від мозку, не є його продуктом», а також навів цікаву аналогію, що «наші тіла – це просто деякі трансформатори якоїсь універсальної свідомості. Це схоже на те, якщо б у вас було телевізійне мовлення, а телевізори були б окремими приймачами цього мовлення. Якщо телевізор зламався або вийшов із ладу, це не означає, що мовлення закінчене. Так що це вже доведено з наукової позиції».
На завершення своєї доповіді, Вільям Полтіковіч висловив побажання того, щоб ці знання стали надбанням гласності та відкрито обговорювалися в суспільстві через засоби масової інформації.
