Занепад сил або обман свідомості. Психологія. Осягнення Істини

Чому так важливо ділитися своїми розуміннями

Олександр Кравченко, ведучий, учасник МГР «АЛЛАТРА»: Доброго дня, дорогі друзі! Насамперед хочеться сказати вам велике спасибі за ті коментарі та запитання, які ви пишете під нашими відео. Тому що для нас це дійсно важливо. Ми тоді можемо зорієнтуватися та зрозуміти, які теми для вас найбільш актуальні, цікаві. І, звичайно, за вашою реакцією нам стає зрозуміло: можливо, ми щось упустили або ж нам варто якось змінити подачу матеріалу.

Тому, перш ніж ми перейдемо до відповідей на ваші запитання, яких надійшло багато (і це дійсно дуже радує, тому що зворотній зв’язок від глядача безцінний), у нас до вас є одне прохання. Дуже багато коментарів надходить із вдячністю від вас. І, дійсно, ще раз дякую вам за це. Хотілося б отримати трошки більше конкретики. Поясню на прикладі. Дуже багато хто з вас пише: «Друзі, велике спасибі, дуже цінна інформація. Я для себе багато зрозумів». Або ж теж дуже розповсюджений коментар: «Діана дуже добре розкрила тему. Я тепер нарешті розібрався з усім тим, що в мене було, і тепер починаю жити вільніше». Будь ласка, поділіться тими моментами, які ви для себе нарешті зрозуміли. Поділіться тим, що допомогло вам жити вільніше. Адже чому це цінно? Тому що будь-який учасник, який подивився передачу, який прочитав коментар, зможе там знайти якісь свої нюанси, до яких він ще просто чомусь не дійшов або не помітив.

Тому розвернуті, відкриті та чесні конкретні коментарі – це допомога всім нам. Я маю на увазі учасників даного проекту («Психологія. Осягнення Істини») і людей, яким не байдужа, скажімо так, тема людського розвитку, людської природи і, звісно, духовна (духовного розвитку, духовного вектора).

Друзі, ми переходимо до ваших запитань. Звичайно, в один випуск вмістити все не вийде, тому ми будемо відповідати на них поступово.

Звідки береться апатія?

Олександр: Діано, могли б ви пояснити почуття апатії до всього і постійну втому, та небажання нічого, окрім спокою та сну. Чому так відбувається? Виходить, я весь час годую свідомість?

Діана Олійник, психіатр, психотерапевт: Так. Це запитання, яке часто звучить саме від жінок. І в ньому варто розібратися, тому що воно дає набагато більше розуміння, ніж поставлено у самому запитанні. 

Як взагалі людина розуміє, що вона втомилася? Втома є фізична – після інтенсивного фізичного навантаження. І людина, в залежності від ресурсів організму, якось відновлюється: швидше, повільніше – з цим все більш-менш зрозуміло. А є втома психічна, коли немає фізичного навантаження, ніби нічого такого фізично важкого людина не робила, а ось реально вона відчуває втрату сил. Ось немає сил. Вона каже: «Я, як у воду опущена, в мене взагалі руки опущені, немає сил нічого робити». І це, реально дуже сильні відчуття. Що значить ось ця психічна втома? Тому що як би не до кінця зрозуміло саме з нею.

Якщо просто поспостерігати взагалі за цими станами, після чого вони розвиваються? Я спостерігала це часто в молодих жінок. Дуже часто з цим звертаються молоді люди, тобто повні сили, енергії. Немає ніяких захворювань, і раптом такий стан. Так ось, якщо поспостерігати уважно і розібратися, що передувало цьому станові, то дуже часто перед цим людина довго вкладала увагу в якісь ситуації, ну скажімо, неприємні для неї: з'ясування відносин, якісь ситуації по роботі, де зачіпалася її значимість. Тому що неприємніше всього нам що? Коли свідомість втрачає свою значимість. Коли втрачається значимість, тоді і в людини часто з'являється такий потік думок... Ось ми коли промовляємо, то (і у своїй голові я не раз чула, коли подібні стани накочували) зазвичай у голові звучить що? «Все, мені все набридло! Ноги моєї більше там не буде, робіть, що хочете! Я нічого не хочу робити. Мені нічого не хочеться, я втомилася, мені все набридло. Який у цьому сенс, який взагалі сенс у цьому житті? Залишіть мене взагалі всі в спокої». І коли такий потік думок постійно повторюється, і людина його слухає, то він і обумовлює ось цей стан апатії. Тобто що я хочу сказати? Думки, подібні до тих, які я проговорила, якщо їх постійно слухати, яку вони викликають емоцію? Роздратування, образи, злості. Емоцію злості і страху: «Я нікому не потрібен, мені не хочеться жити, який у всьому цьому сенс?»

Людина відчуває злість і страх, і це тривало, вона слухає і слухає постійно. І навіть якщо людина взагалі нічого не буде робити, вона буде втрачати енергію, тому що ці думки підтягують емоції злості і страху, які є найбільш енергозатратними. І це те, що не пояснює нам психологія. Ми це розбирали в темі про депресію.

Це ж стан, який практично і підштовхує людину до стану депресії. Все, більше нічого.

Вихід є. Прості дії для позбавлення від апатії

У зв'язку з цим мені дуже сподобалася відповідь Ігоря Михайловича. Це найкоротша і точна відповідь на це запитання, яку я чула. У передачі «Перемога над собою», коли він відповів з приводу депресії: «Що робити? Плюнув, встав і пішов». Усе! І пішов куди? Діяти.

У мене були такі ситуації: приходить молода жінка з точно таким же запитанням, причому ці запитання слово в слово звучали однаково. І ось вона сидить і розповідає про те, що буквально немає сил. Вона працює, наприклад, бухгалтером або з паперами, з документацією. Вона каже: «Ну буквально не можу ручку в руки взяти». Тоді я можу запропонувати, наприклад, я кажу: «Ви знаєте, ми зараз зробимо з Вами вправу. Он там на столику візьміть, будь ласка, ручку і листочок. Ми зараз разом з Вами попишемо і розберемося, що ж відбувається». Людина встає, йде за ручкою і бере листочок. Ми сидимо і пишемо. Хіба це не та дія, яка потрібна на роботі? Але дві хвилини тому вона говорила: «Я нічого не можу робити». Коли я цей момент промовляю, вона каже: «Ну це ж Ви сказали. Ну я пішла і взяла». Так ось, скажіть собі самі! Насправді нічого, крім прислуханням до цих команд, не заважає людині діяти. Ось тому я і кажу – найточніша відповідь.

І ще, Саша, дуже часто, коли люди описують цей стан, вони кажуть: «Я як у воду опущений, мені нічого не хочеться і я не маю сил радіти. Ось немає у мене цієї внутрішньої радості». І це момент дуже цікавий, тому що, коли у нас немає радості, у нас немає сил діяти, тому що діюче в нас – це Дух. А енергія для дії Духа – це енергія радості. І ось коли у нас її немає, ми не можемо діяти. Тому на запитання: «Що робити?» – «Розвивати себе як Дух, як Духовну істоту». Тому що це і є діюча істота в нас. Те, що в нас дійсно діє. Тому тільки так.

Олександр: Дивись як цікаво. У мене зараз виникла така аналогія: дуже часто ми і наші глядачі чують таке поняття, як активна позиція особистості. Так ось, активна позиція особистості, вона виражається в дії.

Діана: У дії.

Вибір – активність Особистості
або активність свідомості?

Олександр: І аналогія: активна позиція свідомості виражається, навпаки, в бездіяльності. Але давай розкриємо трохи ширше, щоб не виникло прямих або чітких асоціацій. Бездіяльність у тривимірності: тобто, коли людина лежить на дивані, але при цьому у неї в голові мчить такий потік думок, просто ураган. І знову ж таки, що в цей момент відбувається? Свідомість як раз активна, вона активно бореться за увагу людини.

Діана: Людина активує її своєю увагою, вкладенням уваги в цей потік думок, але при цьому людина нерухома, вона втрачає сили. Ось це те, про що ми якраз проговорили. І навпаки, бачиш, люди самі кажуть: «Енергії радості, мені не вистачає її». А ось ще, до речі, підказка (вона завжди звучала): як ми говоримо про людину, коли людина роздратована, коли вона апатична? Що ми говоримо? «Людина не в дусі». Правда? Усе! Насправді ці підказки є навколо нас, просто потрібно їх розуміти. А діючий Дух, чому діючий? Тому що це енергія, яка дає дуже великий приплив сил, потік життя. Власне цю енергію і забирає свідомість, робить людину нерухомою.

Олександр: Знаєш, мені ще з цього приводу сподобалось: якось Ігор Михайлович сказав, що коли людина щось прокручує у себе в голові, то це, скажімо так, більш енергозатратно, ніж вона просто встає і робить цю дію. Ми всі прекрасно знаємо ці ситуації. Вони пов'язані з сумнівом, з нерішучістю: «Зробити мені цю дію, не зробити? А що може?.. А якщо я так?.. А якщо я те?..» Ну природньо, це починає забирати час і сили, і людина відчуває цю втому. Вона навіть може, програвши у себе ці сценарії в голові, засмутитись і зажуритись, або десь чомусь порадіти. Але, насправді, це пуста ілюзія, яка забирає у неї життя. І ось коли Ігор Михайлович каже: «Встав, пішов і зробив» – це та відповідь і рецепт, який дійсно працює завжди.

Занепад сил або обман свідомості. Психологія. Осягнення істини

Фрагмент із передачі «СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. ВІД ЗАВІДОМО МЕРТВОГО ДО ВІЧНО ЖИВОГО»(з 2:26:59 по 2:30:24) за участю Ігоря Михайловича Данілова, дивіться на АЛЛАТРА ТБ

---

Діана: Друзі, дякую вам ще раз за ваші питання! Дійсно, їх дуже багато, дуже цікаво в них розбиратися. Але не випадково в анонсі до цієї передачі ми написали, що вчимося осягати Істину разом. Тому пишіть свої розширені розуміння, діліться ними! Тому що це і буде та цілісна, така повна картинка, яка нам усім додасть розуміння і ми будемо набагато швидше і цікавіше просуватися далі. Не соромтеся писати те, що вас бентежить, дратує, обурює. Пишіть про це! Це все дуже важливі моменти! Ми будемо в них розбиратися разом. У тому числі розбиратися, чому виникають такі реакції. Ще раз спасибі за ваші питання! Чекаємо нових запитань з нетерпінням! Всього найкращого!