В чому сенс життя?

В чому сенс життя?

Більше двох років тому, коли мені задали це питання, я не змогла дати чіткої відповіді. Єдине, що я знала достеменно, що без Бога тут не обійтися. Тоді, у свої 19 років, я серйозно не задумувалася над цим питанням, а просто жила так, як мене виховали: була слухняною донькою; добре вчилася; старалася не робити зла іншим; ходила до церкви, щоб приділяти час Богові.

В мене було приблизно наступне бачення життя. Я вірила, що на Небі є Бог, який все бачить. Тому, коли я робитиму щось погане, чинитиму гріх, то Він мене покарає, тобто все скоєне зло повернеться до мене бумерангом. Якщо ж я буду робити добрі справи, то Бог даруватиме мені щастя у кожному дні. А після смерті я постану на суді перед лицем Творця, де на терезах будуть зважені всі мої добрі і погані вчинки. Відповідно, якщо я житиму гідним християнським життям, дотримуючись усіх заповідей, Бог візьме мене до себе в рай. А якщо я буду більше грішити, то кине у пекло, “де буде плач і скрегіт зубів”. Звичайно, мені хотілося потрапити до раю, а точніше, я боялася потрапити в пекло.

В повсякденному житті я часто надихалася добротою (чи в церкві, чи від перегляду хороших фільмів, чи від інших людей) і хотіла стати хорошою - справжньою Людиною. Проте мого ентузіазму вистачало ненадовго. Життя втягувало у звичне русло, з’являлося багато справ, і це бажання поступово згасало. Потім знову щось нагадувало про короткочасність цього життя, і що треба спішити стати кращою. Але усі спроби закінчувалися невдало. Хоч яким сильним не був мій намір не проявляти негативні емоції, такі, як злість, агресія, заздрість, гординя… Все одно рано чи пізно я піддавалася їм.

Багато говорилося про те, що треба жити з Богом, але ніхто не казав, як цього досягнути. На допомогу мені прийшли книги Анастасії Нових, які нарешті змогли вказати на інструмент роботи над собою. Справжнім відкриттям стало для мене те, що думки не є моїми, і що їх можна (навіть треба) навчитися контролювати. Як виявилося, я сама власними ж думками дозволяю відбуватися тим чи іншим ситуаціям у своєму житті. Тому треба навчитися позитивно мислити і не допускати в своїй голові негативних думок. Звичайно, це не так легко. Допомогли мені в цьому медитації, зокрема "Квітка Лотоса", завдяки якій я змогла відчути справжню Любов всередині себе.

Зараз я чітко розумію, що весь цей світ - це просто матерія, яка колись зникне. Але я маю можливість, перебуваючи в ній, віднайти себе справжню, пізнати свою істинну природу. Все, що мені для цього треба, - це іти шляхом Любові:

  • вчитися контролювати свої думки;
  • вивчати власні емоції: як і чому вони виникають, щоб не давати їм керувати мною;
  • працювати зі своїми негативними рисами;
  • духовно збагачуватися;
  • вчитися безкорисливості, щирості, відкритості;
  • підтримувати постійний контакт з Богом, в кожній миті відчувати Його присутність;
  • дарувати світові єдине, що в мене є, - Любов.


Автор: учасниця МГР "АЛЛАТРА"


ЦЕ ЦІКАВО
94

Залишити коментар