В Дорозі

В Дорозі

Ніщо не тамує Спраги –
Без Бога посуха усередині.
Я усвідомила раптом одного разу,
Що вічний мандрівник я в Дорозі.
Блукати у безкрайності пустелі
І дивуватися міражам –
Втомилася. Досить. І віднині
Я вірю лише Живим Вустам.

Ніщо вже погляду не спокушає,
Форми – тільки видимий обман.
Хто зрозумів – той Бога набуває
І в Глибину воліє сам.

Тебе! Тебе мені стало мало!
І знемагаючи від ЖаРи,
Міраж зник, все вмить пропало:
Моїй Душі відкрився Ти!
Промови Твої Душею слухаючи,
Я забуваю про себе.
Любов усім Духом приймаючи,
І розчиняюсь знов у Тобі.

Тут п'ю лише малими ковтками...
У Тому світі плеще Океан...
На дотик, дрібними кроками,
Я покину полону обман.

До чого ще можна прагнути,
Коли не можу спрагу втамувати?
І Океан не перестане кликати,
То як Душі політ перервати?..

Батько, не важливий термін в дорозі!
...Хіба ж можу я не прийти…

 

Автор: Яна Шантарова

Переклад: Лариса

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 97 В закладки

Підписатися на новини



В Дорозі - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 97
Схожі статті:



Напуття дня

Мудрість – це надбання душі, а не віку. Анастасія Нових, "Сенсей-І"

Коментарі
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн

Контакти для зв'язку з учасниками
Руху з різних країн
в Координаційному Центрі
МОД АЛЛАТРА:

E-mail: [email protected]
Skype: allatra-center

Творимо разом


Розсилка актуальної інформації про нові статті на "АЛЛАТРА Вісті" і про інші проекти МОД "АЛЛАТРА"