Увага – інструмент Особистості

Увага – інструмент Особистості

Скільки пам'ятаю себе, завжди була у пошуку відповідей на питання «Навіщо я тут? Для чого я живу?» Коли в результаті моїх пошуків мені попалися книги Анастасії Нових, відчула Істинність знань, їх глибину і силу. Стала сприймати життя як дивовижний процес духовного зростання, пізнання, вдосконалення. Коли цілком довіряєш Богу у всьому, тоді будь-яка ситуація сприймається як подарунок і цікава як досвід. З'явилася потреба поглиблено вивчати Знання, постійно вдосконалюватися.
 
З книг Анастасії Нових дізналася, що в цьому світі існує лише дві Волі – Воля, що виходить від духовного світу (світу Бога) і воля від Тваринного розуму, і у людини є право вибору, якій волі служити, кому віддати увагу.
 
Ось і зараз, як тільки сідаю писати цю статтю, одразу виникає сотня причин, здатних відвернути мою увагу від цього процесу. Увага розсіюється.
 
Мене це почало дратувати: "Я тут сиджу, намагаюся осмислити, а мені все заважають!" І раптом я розумію: “Стоп! Адже можна постійно спрямовувати увагу до Душі і при цьому бути в спілкуванні, займатися якою-небудь справою".
Ріґден: Людям важливо пам’ятати, що в їхньому повсякденному житті ключовий момент — це увага. Чому людина приділяє та віддає у своєму житті увагу (яким думкам, перевагам, бажанням), те й отримує.
 
...людина своїм вибором і творить свою подальшу долю, приділяючи увагу тій або іншій інформації. Наділяючи її силою своєї уваги, по суті, вона наділяє життям вкладену в ній програму, яка і перетворює її життя в ту або іншу реальність.”
Відстежила атаку від Тваринного начала, заспокоююсь, розслабляюсь і просто спостерігаю, як почуття ллються з Душі. В одній з медитацій відчула такий стан «тут і зараз», і потім, в інші дні, намагалася заново відтворити це почуття, але не виходило. Виходить, що віддавала свою увагу в минуле, але минулого вже немає. Отримала досвід. І... почала писати щоденник по медитаціям, пишу своє чуттєве сприйняття, які усвідомлення приходять. Помітила, що кожна медитація проходить по-різному.

Згадала, що є така притча про спокій, перечитала:
Жив на світі один мудрець. Він був дуже відомий серед учнів тим, що у нього все завжди виходило. Оточуючі були в подиві, як йому вдається завжди бути спокійним і щасливим. Одного разу кілька учнів підійшли до нього і запитали:
– У тебе так багато роботи. Як тобі вдається бути завжди спокійним і зібраним, життєрадісним? Ми ніколи не бачили тебе в поганому настрої.
Мудрець відповів:
– Якщо я стою, то стою. Якщо я йду, то йду. Якщо біжу, то біжу.
Учні заперечили:
– Не в цьому ж твій секрет! Ми теж так робимо. У нас не завжди все складається так, як би хотілося. Хоча в порівнянні з тобою в нас набагато менше роботи.
Мудрець відповів:
– Можливо причина в тому, що коли ви стоїте, ви вже йдете...
Коли вперше прочитала цю притчу, то здивувалася, адже вона ніби прямо для мене написана. Де моя увага, там і я!
 
Отже, увага – це інструмент, даний людині Богом, і їй вибирати, куди вкладати силу уваги, провідником чиєї волі їй бути. При правильному використанні цієї сили людина за своє життя проходить шлях духовного розвитку і перетворюється в нову духовну істоту – Ангела, щоб усвідомлено повернутися додому до Бога.
 
 
Автор: Бєлова Єлена, Білорусь
 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 77

Підписатися на новини



Увага – інструмент Особистості - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 77
Схожі статті:


Коментарі
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція