Уважність, або коли саме життя дає підказки

Уважність, або коли саме життя дає підказки

В цій статті хочу поділитися несподіваним відкриттям, яке я зробила абсолютно випадково.

Зовсім недавно я почала освоювати програму фотошоп. Просто з'явилося бажання робити мотиватори і красиві картинки для статей. Так от, очікуючи на час, на який ми домовилися поспілкуватися з учасниками із команди сайту "АЛЛАТРА Новини", вирішила подивитися один з уроків з фотошопу. Цього разу подумала, що для цього можна було б зайти на сайт "Фотошоп Майстер". І знаєте, як воно часто буває, зовсім випадково вибрала урок присвячений тому, як навчитися малювати. Те, що я там прочитала, чесно кажучи, приголомшило мене.

 

Урок з малювання або посібник з духовного розвитку?

Вже вкотре переконуюся, що життя саме дає нам підказки у відповідь на наші запитання. Від нас потрібна лише уважність, як кажуть, читання між рядків. Виникло таке враження, що сам всесвіт таким чином спілкується з кожною людиною. І щось всередині ніби веде нас туди, де ми можемо отримати відповідь на своє питання. І ось, як завжди, починаючи читати матеріал, швидко перегорнула його до кінця, потім почала читати уважніше, але коли дійшла до наступних слів, моя свідомість почала входити в шок, а всередині почало рости те почуття, яке знайоме кожній людині, що шукає. Ось цей текст:

Ось, що вам потрібно пам'ятати під час практики:

- Ніколи не забувайте, що ви робите це, тому що ви хочете. Ніхто вас не примушує, і у вас немає зобов'язання малювати добре.

- Якщо щось виходить погано – це абсолютно нормально. Ви вчитеся! Якщо ви чекаєте, що кожен раз у вас будуть виходити чудові малюнки, навіщо вам вчитися? Справа не в результаті, а у ваших очікуваннях з цього приводу.

- Кожна вправа ґрунтується на здібностях, отриманих у попередній вправі. Отже, ви не зможете виконати останні вправи, поки добре не попрацюєте над першими. Не тисніть на себе, ставтеся до цього легко. Надмірна амбіційність може знизити ваш прогрес!

- Це займе певний час. Вправи не вимагають багато часу щодня (докладніше дивіться у попередній частині), але практикуватися потрібно регулярно і безперервно.

- Можуть бути моменти, коли ви будете почувати себе некомфортно. Це почуття морального дискомфорту – явна ознака того, що ви працюєте над «м'язом свідомості», який ви давно не використовували. Це може бути болісно, по-дивному болісно, але це означає, що ви вчитеся чомусь новому! Навчіться радіти цьому почуттю, і не використовуйте його, як відмовку, щоб робити щось більш приємне.

- Візьміть перерву в малюванні серйозних речей на деякий час. Так ви запобіжите власному розчаруванню (якщо ви чекаєте, що малюнки стануть набагато кращими після першої серії вправ), і вас чекатиме приємний сюрприз, коли ви будете готові.

- Завжди починайте практику з розігріву, так само описаного в попередній частині.

Цікаво, чи не правда? А що, якщо перечитати цей текст, але вже в контексті не навчання малюванню, а духовного розвитку, взявши до уваги те, як відбувається процес освоєння медитацій і духовних практик? Чесно кажучи, я дійсно була просто шокована. Адже, ось же воно! Ось ці етапи, які я сама в собі бачила, через які проходила, десь - просто інтуїтивно, а десь - не раз набиваючи шишки.

 

Етапи духовного розвитку в звичайному уроці малювання

Коли я поділилася своїм відкриттям з друзями із команди, то вони запропонували мені в цій статті трохи описати те, що я усвідомила. Багато хто на власному досвіді розуміє, що знання, які отримуєш через чуттєвий досвід, звичайно важкувато достовірно передати словами. Адже як тільки починаєш оголошувати його в розумі, то одразу ж бачиш спотворення і неповноту того, що насправді хочеш передати. Але все ж, спробую розповісти, які етапи я побачила у цьому уривку, що навела вище.

  1. Мотивація. Для людини, яка ступила на духовний шлях, важливо навчитися розуміти справжню мотивацію своїх дій. По суті, весь шлях прокладається чесністю перед самим собою. Думаю, багато хто проходить етап, коли в певний момент розумієш, що шлях духовного преображення – це твій особистий вибір і відповідальність. Це той шлях, для якого просто неприйнятні будь-які зовнішні зусилля. Тут не можна щось робити для галочки, або ж проявляти наполегливість, тому що "так ТРЕБА", виходячи зі страху стати субособистістю. Будь-яке таке зовнішнє зусилля – це крок від себе справжнього. І коли розумієш, що займаєшся духовним розвитком просто тому, що це твоє єство, то все стає на свої місця, ніби ти вливаєшся в потік єдиного цілого, гармонійного.
  2. Оцінка свого досвіду в медитаціях або духовних практиках – це як цеглинки, які тягнуть на дно. Наскільки я зрозуміла зі спілкування з однодумцями — це дуже поширений шаблон. Ми відволікаємося на оцінку і очікування, по суті, порпаємося в болоті буття, забуваючи про сонячне світло, яке завжди сяє над поверхнею цієї каламутної води. У другому пункті так точно сказано: "Ви вчитеся!" Ми вчимося сприймати глибинними почуттями, а яке ж тут може бути очікування або якийсь неправильний результат, якщо цей досвід ми отримуємо поза межами Свідомості. Якщо досвід зіткнення з духовною силою безмежний у своєму пізнанні.
  3. Надмірна амбіційність може знизити ваш прогрес. Раніше, коли я читала різні книги, проскакувала заздрість до героїв, як у них так все легко виходить, і як стрімко розвиваються події. При цьому свідомість якось не згадувала той факт, що в книзі описуються ключові події, опускається щоденна відповідальна робота героя над собою. Читаючи практики з книг А. Нових, хотілося якомога швидше всьому навчитися. Напевно багато хто зустрічався з таким досвідом. Тиждень пробуєш робити медитації на концентрацію, потім починаєш робити медитацію "Глечик", а друзі вже і в "Четверику" Сутності "крутять", мені ж теж треба, адже це такі важливі медитації. Але мабуть, щире прагнення пізнати Суть все-таки привело до того, що я зрозуміла, що щось тут не те. Що первинні навички концентрації уваги дуже важливі, причому навіть незалежно від досвіду напрацювань різних технік медитацій. Це як розігрів, про який йдеться в останньому пункті цитати. І в роботі над собою дійсно немає місця амбіційності адже ти долаєш свій духовний шлях виключно для себе, а не для хвастощів або якоїсь уявної першості.
  4. Дискомфорт. В процесі роботи над собою настають такі моменти, коли, в здавалося б, звичних раніше ситуаціях, раптом починаєш відчувати незрозумілий внутрішній дискомфорт. Не хочу зупинятися і розписувати цей момент, тому що зіткнутися з ним на особистому досвіді набагато цікавіше. Скажу лише, що цей етап приводить до кардинального перегляду своїх щоденних, самих буденних дій. Головне тут, як і у всіх інших етапах роботи над собою, – абсолютна уважність до тих внутрішніх процесів, що відбуваються і чесність перед самим собою. Цей етап я б порівняла з поліпшенням зору, коли починаєш помічати все більш дрібні цятки і поступово очищати той закопчений світлофільтр, який ще спотворює світло Душі.
  5. Візьміть перерву. Не знаю, чи всі проходять такий етап, але особисто мені він допоміг. Це етап, коли ти починаєш просто жити, не замислюючись, скільки разів ти сьогодні робив медитацію, а що там говорить голос у голові, а скільки добрих справ зробив ти за тиждень і т. п.. Пропадає удавана важливість якоїсь справи. Ти можеш весь день активно брати участь в якомусь соціальному проекті, а можеш просто погуляти в парку. Ти відчуваєш потік і знаєш, що тобі зараз дійсно варто зробити. Ти просто живеш, а коли ти живеш, то всі питання відпадають самі собою, і тоді немає нічого простішого, ніж перебувати в почуттях.

Для мене досвід, який я сьогодні так незвично отримала, став підтвердженням того, що Духовний світ завжди поруч, в ньому немає секретів, все відкрито і доступно кожному, незалежно від того, якою професією людина займається або який навик освоює у цьому тривимірному світі. Як бачите, відповіді на внутрішні питання можна знайти навіть на сайті, присвяченому вивченню програми фотошоп.

 

Автор: Аріна Калініна

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 123

Підписатися на новини



Уважність, або коли саме життя дає підказки - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 123
Схожі статті:


Коментарі
  • Оксана

    07.11.2016 12:38

    ”В этой статье хочу поделиться неожиданным открытием, которое я сделала совершенно случайно.”

     

    Случайности - не случаются:))))

    Случай – это всего лишь закономерное следствие наших неконтролируемых мыслей.

     

    Мдяяя:)) В даном вопросе - со знаком “плюс”

    Відповісти
  • Валентина

    18.09.2016 13:00

    Большое спасибо за статью. Как для меня очень интерестная и написана как про меня  Читаю много, все перечитываю помню И.М.Данилов говорил: Ну выучишь ты Коран наизусть он тебя спасет? Знаю что нет,но... Стараюсь делать практики  ”огонька” не вижу, но нужно прочувствовать чакраны, что-то не получается Лотос, нужно  прочитать попробовать Четверик и все  к а ш а. Все сразу и ничего конкретного.  Стою на месте. А желание огромное взять разбег и побежать без оглядки ...

    Відповісти
  • →  Илья

    19.09.2016 07:37

    Думаю вам может помочь чесность с самим собой, как И. М. говорил.

    Відповісти
  • → →  Ksenia

    19.09.2016 10:06

    это универсальный рецепт ;) честность - это основа))

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція