сПрийняти Бога

сПрийняти Бога

А ХТО для тебе Бог?..

Творець, Творитель — це рід діяльності, прояв Його Волі.

Але ХТО Він для тебе?..

Хіба Він не Отець? Хіба Він не Батько — найближче Створіння?..

Батько ніколи не залишає дитину без нагляду. Дитина думає, що грається сама по собі. Але Батько завжди спостерігає за нею і коригує обставини так, щоб дитина була в безпеці і була там, де вона повинна бути. Батько створює такі умови, щоб дитина могла навчатися, граючись і пізнаючи світ.

Загравшись, дитина забуває про все. І навіть про те, як сильно її любить Батько, і як Він чекає, коли ж дитина награється і повернеться до Нього. Забуває про те, що вона ніколи не одна. Не бачить, з якою Любов'ю за нею спостерігає Батько. Забуває навіть про те, як сильно вона сама любить Батька...

Ти не самотній.

Отець завжди з тобою.

Потрібно лише зануритися вглиб своєї Душі, і ти відчуєш, ЯК Він любить тебе. Лише поглянь навколо з Любов'ю, і ти зрозумієш, що Його Любов у всьому і всіх. Простеж за ланцюжком подій і побачиш, що всі ситуації були нагадуванням про Нього, про необхідність прийти до Нього. Усвідом ХТО Ти, щоб згадати, ЯК ти любиш Його.

сПрийняття

Я вже розповідав, що коли людина народжується в тілі в цьому матеріальному світі, стан її свідомості налаштований на хвилю Тваринного начала, на стартове сприйняття новою Особистістю інформації матеріального тривимірного світу за допомогою фізичних органів чуття. Задача людини, яка стала на шлях духовного розвитку, не тільки навчитися самостійно переключатися в інший стан свідомості, а й пізнавати світ у новій для себе якості, розширюючи свої можливості, розуміючи принципову різницю між матеріальним і духовним світом, тобто, здійснювати свій усвідомлений Вибір.


Анастасія Нових, "АллатРа"

Навіть ставши на шлях духовного розвитку, людина продовжує сприймати будову всесвіту у звичному режимі Спостерігача від Тваринного начала. Тут і простежується, як у Особистості "слова розходяться з ділом". Людина прагне жити в Духові, відчуває глибинні почуття, що йдуть від Душі, але вони, проходячи крізь призму сформованих свідомістю стереотипів, на виході вже спотворені до шаблонів матеріального сприйняття. Це схоже на рух у просторі із зав'язаними очима на дотик. Людина в теорії розуміє, що все пронизано Богом, але на практиці не може сприйняти об'єкти і обставини цілісно, ​​тому що не має Духовного бачення, а її внутрішні очі покриває сформована роками пелена свідомості.

Все це лише відображає той факт, що Особистість ще вважає себе частиною матеріального світу. Людина не відчула ще, ХТО вона Істинна. Не відділила в собі живе від мертвого.

Поки Особистість не усвідомить себе тією, хто здійснює Вибір, відчуває і спостерігає — безсмертним Духом, вона живе на позиціях тіла і свідомості — смертної тварини.

Для мене потужним духовним сплеском послужило усвідомлення ось якого моменту: коли я дозволяю собі такі тваринні прояви, як порівняння, осуд, агресія, гординя тощо, я не тільки вчиняю як тварина, але і свого опонента сприймаю як тварину. Тобто в цьому випадку спілкуються наші тваринні прояви — свідомість сприймає свідомість. В один з таких випадків я сказала собі: "Стоп! Хто зараз живе через мене? Чию Волю я приводжу у виконання?" І головне: "Я ж Дух! Так чому ж вчиняю не як Дух? Чому іншу людину сприймаю не як Духа?"

Але ще більшою мотивацією послужило відчуття простої Істини: в кожній людині присутній Бог, і Він спостерігає за мною з кожного свого творіння.

«Отець у мені, і я в Ньому», Євангеліє від Іоанна

Коли ти знаєш, що в кожній людині Бог — що ти відчуваєш?.. Що ти відчуваєш до Бога? Як ти будеш чинити по відношенню до людини?..

А чому ми думаємо, відчуваємо і чинимо інакше?.. Біда в тому, що людина не знає Бога в собі, а тому і не помічає Його всюди навколо себе.

...Ось так і спить Особистість, поки її свідомість йде на крок попереду неї. Ось так і я зрозуміла, що сприймала Дух іншої людини свідомістю, поки не відчула в її зверненні до мене прояви Душі. Таким чином прийшло розуміння, що за сприйняттям від логіки своєї свідомості, я втратила чуттєве сприйняття Духовного начала тієї людини. По суті відвернулася від її Душі.

Навіщо наділяти значимістю сказане свідомістю людини, якщо можна в кожному моменті відчувати її Душу? Чуттєве спілкування на Живій мові не знає часу і простору, не ділить на своїх і чужих. По суті все так просто: прибрати гул свідомості і налаштуватися на Духовну складову людини. Це дійсно важливо: навчитися за тим, що говорить свідомість Особистості, відчути справжнє і безмовне — її Душу. Наші Душі спілкуються безперервно, а ось чи прислухаємося ми до їх спілкування або слухаємо свою свідомість — це вже результат Вибору.

Перший крок назустріч Душі кожної людини — це прийняття її Вибору, виЗнання її Свободи. Події цього світу — це не більше, ніж школа для Душі. В процесі навчання з помилок і особистого досвіду складається процес піЗнання. Кожен з нас сам визначає, скільки йому потрібно досвіду страждань, поки він не вирішить Бути Щасливим. Що таке страждання? Це вибір думок з негативним забарвленням: це і страхи, і вибір ролі жертви, і думки від его і гордині, адже все це відокремлює людину від світу Вічного Щастя — від Духовного світу. Якщо Особистість все ще вибирає думки, що приносять їй страждання, то це лише говорить про те, що вона отримала недостатньо земного досвіду, що вона ще не готова злитися з Вічністю і Бути Щасливою. Адже Щастя — це Вибір.

Задача Людини, що живе Духом — не нав'язувати «свою» думку, а стати інструментом Божої Волі, приймаючи Вибір кожного. Прийняття — це синонім безумовної Любові, який має на увазі відсутність протидії. Протидія — суть Тваринного розуму. Однак прийняття — не означає бездіяльність. Сили Аллата впорядковують і гармонізують інформацію. Особистість, яка цілком приймає людей і світ, не тільки визнає, що за всіма подіями стоїть Бог і поважає Свободу Вибору інших Особистостей, але й, перебуваючи в стані Любові і спокою, служить Богу, відкриваючи Душу для проходження в цей світ благотворчих сил з Духовного світу. Тоді ідеї та дії приходять гармонійні, необхідні Тут і Зараз, минаючи спотворюючі фільтри септоніки.

Своїм прийняттям Особистість формує силове поле Любові і Добра, яке позитивно впливає на людей і обставини. Бо, приймаючи, ми ігноруємо боротьбу, що нав'язується Тваринним началом, оскільки захищає себе і бореться тільки Тваринне начало в людині — Его.

Служити — значить ЛЮБИТИ

Бог — це Любов, це постійна дія.


"Сенсей-1", Анастасія Нових

Відчувши через свою Душу Любов Бога до всіх людей, стан абсолютної Свободи, який не передати словами, я усвідомила, що ми порівнюємо і оцінюємо, і як наслідок, відчуваємо емоції через відсутність духовної Любові до людей, оскільки сприймаємо їх свідомістю. Коли в Душі горить Любов Божа, зникають тіні страхів і упереджень, оцінювання та гордині. Немає розмірковувань — є тільки Почуття, готовність діяти. Істинна Любов — це безперервне дійство, це стан, це дієслово — ЛЮБИТИ.

Як тільки свідомість пропонує мені думки гордині — роз'єднує з людьми, з Духовним світом, я тут же згадую, що все дано Богом і в глобальному сенсі немає нічого, крім Бога. В смиренні я підтримую чуттєвий зв'язок з Богом, і мені легко любити людей.

Смирення — Богу догодження, уму просвітління, душі спасіння, дому благословіння і людям розрада.

Російське прислів'я

Тваринний розум не дрімає. Для того, щоб зберігати зв'язок з Духовним світом, потрібно вивчити роботу системи, щоб присікати її атаки на самому початку. Чим більше Особистість працює над собою і пізнає своє Духовне і Тваринне начало, тим ширше розуміння процесів пізнання. Напрацювання чуттєвого сприйняття через медитації і духовні практики необхідне для пізнання своєї духовної складової і Духовного світу; для вивчення матеріального світу в новій якості сприйняття, зрощування в собі Духовної Любові і накопичення сил Аллата — сили Духа, що веде до злиття з Душею. Ведення щоденника, відстеження думок з позиції Спостерігача від Духовного начала, напрацювання концентрації необхідні для вивчення роботи системи Тваринного розуму, своєчасного розпізнання і виходу з-під його впливів. Для того, щоб не відволікатися на ілюзії і провокації Тваринного начала, зберігати безперервний зв'язок з Духовним світом.

Взяти свідомість під контроль — це цілком реально. Для цього потрібна лише відповідальність і цілеспрямованість Особистості. Відповідальність полягає в розумінні всієї значущості тих творящих сил, які проводить Душа зі світу Бога, а Особистість направляє на що-небудь своїм Вибором об'єкта уваги. Цілеспрямованість полягає в твердості Вибору стати Ангелом і служити Духовному світу.

Як тільки Особистість наділяє увагою інформацію від одного з начал (Тваринного або Духовного), вона стає провідником цього начала. Вибір думок визначає: Бог діє через Душу людини або Тваринний розум через свідомість.

У цьому світі є тільки Бог. Але поки Особистість Його не відчує — для неї є тільки Его.

Підтримка Бога — ось це Чудо!

Стати корисним Богу Тут і Зараз — ось задача кожного дня!

Єднання

Однією з важливих задач Тваринного розуму є укорінення в розумі людини думки про те, що вона один на один з системою. Особистість, яка відчула єдність на духовному рівні, вже відає, що вона завжди перебуває в Єдиному полі Святого Духа, що її підтримує її Духовна Сім'я. Тоді Особистість усвідомлює, наскільки значущий кожен її Вибір і яку Силу вона проводить у цей світ. У такому випадку людина об'єднується в діях з іншими людьми. Вона вже не доказує думки та ідеї, а діє від почуттів.

«Використай свій розум на благо людям і отримай досвід. Коли твоїх діянь від почуттів заради Істини стане набагато більше, ніж слів від розуму заради Его, тоді ти пізнаєш єдине зерно Істини»

З притчі "Про пошуки єдиного зерна Істини"

Септонне поле об'єднує тих, хто живе установками Тваринного розуму. Святим Духом об'єднані ті, хто живе Душею і усвідомлює себе Духом. Чому людина, обравши думки і вчинки від Тваринного начала, відчуває всередині такий тягар, бруд і відокремленість? Тому що вона інтуїтивно відчуває, що в цей момент зрадила не тільки духовне в собі, але й відокремилася від усіх тих, хто з нею Єдиний в Духові.

Насамперед необхідно розкривати свою духовну природу через Душу. Але для того, щоб свідомо бути Провідником Божої Волі, необхідна підтримка Єдності в Духові з усіма людьми. Для цього потрібна якісна зміна сприйняття і готовність діяти не відділяючись від Єдиного. Коли людина відає Бога, відчуває Любов Божу в собі, то вона бачить її відображення у всьому і всіх. Тоді Особистість вже не може жити інакше, як об'єднуючись в діях з іншими Особистостями. В такому випадку втрачається нав'язуване «Я», і проявляє себе Єдність Духа.

Якщо ми будемо частіше звертатися до Душі людини, усвідомлюючи її Божественну складову, то і наше спілкування буде носити якісно інший характер, оскільки те, чому приділяється увага — міцніє. Це один з фундаментальних ступенів до тисячоліття в благодаті Святого Духа — сПрийняти Бога в кожному.

Що значить це, зустріти Бога?

Та ні, не за земним порогом,

А прямо тут, на цьому світі

Його необхідно зустріти.

Видіння? Ні, залиш надію

Побачить лик. Він десь між

Всіх облич. Між мною і тобою,

Між цією даллю голубою

І всім, чому відміряний тут термін.

Він між слів. Він між рядків.

Його не може бачить око.

Він Те, що зв`язує всіх нас.

І якщо з Ним  не буде зустрічі,

То й дихати нам буде нічим.


Зінаїда Міркіна

Автор: Яна Шантарова


ЦЕ ЦІКАВО
454

Коментарі (19)
  • Л
    Лиля

    Прекрасная статья,  глубоко тронула)  БлагоДарю❤

  • А
    Алла

    Спасибо за статью Яночка.Очень теплая и воздушная.Это то,что я чувствовала

  • Е
    Елена

    Благодарю!!! Вдохновляющая на Любовь статья!

  • n
    nata

    спасибо за напоминания. Вроде много раз слышала подобное—да нет, все же проскальзывает в дне ЖН, значит, надо постоянно напоминать себе быть на чувствах, проникать через видимый мир иллюзий системы, чувствовать любовь Бога-Отца. И, действительно, помощь приходит сама собой, неожиданно, но вовремя....

  • V
    Valentina

    Спасибо за песнь для Души... такой покой  витал, когда была  связь  с этим невидимых контактом строк  Спасибо за мощную поддержку ослабленных парусов....

  • Л
    Лена

    Замечательная статья, благодарю. Столько чувств между строк, я вместе с вами пролетела над облаками в эти моменты. Просто чудесно. 

  • Ю
    Юрий

    Благодарю Яночка за теплые слова полета, за то что мы не одиноки, и все мы как Единая Семья. Читая, как будто летишь над облаками, и просто Живешь.

  • И
    Игорь

    У меня все по-другому, я совмещаю новые способы поведения и комунникации с самонаблюдением, естественно сомнений в том что в глубине есть связь с Духовным миром нету. Результаты иногда поражают. Вдруг ни с того ни с сего в тяжелых ситуациях, в которых я сам запутался (пребывая на волне Животного начала) приходит помощь, откуда не ожидал, и все налаживается. После этого чувствуешь что пространство вокруг как бы очистилось, обостряется слух, приходит умиротврение. Просто действовать нужно самоотверженно и с добрым отношением к людям.

  • А
    Анна

    Спасибо за статью. Появилось чувство спокойствия и расширенности..
    “Зачем наделять значимостью сказанное сознанием человека, если можно в каждом моменте чувствовать его Душу?”

  • А
    Ахмед

    “Если Личность всё ещё выбирает мысли, приносящие ей страдания, то это лишь говорит о том, что она получила недостаточно земного опыта, что она ещё не готова слиться с Вечностью и Быть Счастливой. Ведь Счастье – это Выбор.”
    Очень мотивирующе..:)

  • Л
    Людмил

    Спасибо!!! Очень искренняя, глубокая  статья и самое главное так вовремя.  Спасибо, Господу!!!!

  • В
    Валентина

    Благодарю, Яна! Написав статью, Вы оказали большую помощь и поддержку!

  • А
    Алексей

    Спасибо огромное за дельную статью! Да, согласен с каждым слово. И чем дольше духовно развиваешься, тем больше понимаешь значимость мыслей из этой статьи. Вот сегодня весь день в материи, весь день на животине - и под вечер сложно от нее отлепиться, сложно отделаться от важности материальных дел, а ведь они реально не срочные и до завтра подождут, но та спаянность с сознанием, которую я укреплял весь день, как трясина не хочет отпускать. Но одновременно я чувствую, что чем тверже вопреки этой слепленности с сознанием делаю выбор в сторону духовного единения, пребывания в духе, тем постепенно система отступает, не смотря на весь тот аллат, который я вложил в эту слепленность. И тут начинаю понимать, что это и есть то, о чем говорил Ригден, что если ты твердо решаешь идти к Богу, то система уже никак не может тебе помешать. Да, дела нужно делать, да, от материи никуда не денешься, пока ты в теле, но главное помнить, что нет ничего важнее, чем пребывать здесь и сейчас в духе, что бы ни происходило!

  • Д
    Денис

    Спасибо!

  • Е
    Евгений

    Действительно очень хорошоя статья, вроде все понимаеш и знаеш, но на самом деле как будто спиш и боишся проснутся, а после прочтения статьи, это как очередной пинок, что нужно быть осознаным, быть на чеку. КТО Я? И для чего я здесь? Нужно просто проснуться!

  • А
    Алена

    Большое спасибо за статью. Такое ощущение, что Бог в этот момент подсказывает мне куда двигаться. Спасибо, спасибо, спасибо. Выстраивается очень красивый узор.

  • В
    Виталий

    Это прекрасная статья человека, который пребывает в глубоком чувственном диалоге с Богом и делиться этим опытом с другими.

  • Л
    Лиза

    Спасибо, что написали о смирении в статье!

  • И
    Иван

    Искренняя благодарность за эту статью!
    Пришла очень своевременно, и в очень нужный момент.
    Действительно испытываю чувство наполнения читая ее, чувствуется процесс творения и примирение с Творцом.
    Спасибо Большое!

Залишити коментар