Все, що потрібно – просто відкритися Любові...

Все, що потрібно – просто відкритися Любові...

Господи, яке Щастя: я – Жива. Це просто безмежна Радість... Година вже - майже третя ночі, а я зовсім не хочу спати, от взагалі... Притому, що сонливість – це те, на що я раніше часто спокушалась...

Я просто Люблю, ось Люблю Все за все, просто тому що мене "накрило” хвилею Щастя від розуміння, від Почуття-Знання, наскільки мене Люблять, наскільки оберігають, наскільки ніжно і трепетно, акуратно, терпляче вчать... Вчать бути Справжньою Людиною, завжди, скрізь, тому що це природно, правильно, так і повинно бути...

Боже, скільки помилок я зробила. Скільки разів я пропускала очевидні речі і велася на обманки і пастки від системи Тваринного розуму... Але ж все відчувала, я відчувала, що не треба, що це щось не те "щось тут нечисто", але не довіряла своїм почуттям і недостатньо добре вивчала свою свідомість...

 

“Ігор Михайлович: Коли люди трошки вивчають систему, тобто дійсно починають займатися своїм духовним розвитком... Я не маю на увазі сучасний підхід до розуміння «духовного розвитку» — це сидіти в медитації або в молитві і чекати, коли щось вийде, а коли людина встає і йде, тобто починає старанно працювати над собою, коли починає дійсно вивчати себе як Особистість, вивчати свою свідомість (того ворога всередині себе, який всіляко відволікає від шляху до Світу Духовного)... Як сказано: «Не вивчивши ворога — ти не зможеш його перемогти».

Тетяна: Так, як писали в давнину, сенс існування людини тут — це якраз перемогти себе, перемогти в собі ворога людського.

Ігор Михайлович: Парадоксально, але це так... Тоді ти стаєш Людиною, і тоді ці двері, про які ми говорили, вони перед тобою відкриваються. І ось коли людина прагне підійти до цих дверей, щоб вийти, вона починає спостерігати. В першу чергу вивчати: «А як зароджується думка і як управляється?» І перше, вона розуміє, що куди вона вкладає силу своєї уваги (або ж, як говорили в тому ж зороастризмі, куди вона спрямовує думку, чи на чому зосереджується), той стан в собі і породжує. А що таке зосередження? Це вкладення уваги. Тобто можна тут словами грати, але суть від цього не зміниться.”

 

З передачі “Свідомість і Особистість. Від завідомо мертвого до вічно Живого.”

 

Просто я лінувалась в тому, щоб розвинути в собі чуттєве сприйняття, пізнати себе справжню, пізнати Душу і ту мову глибинних почуттів, якою Вона, така близька, рідна, і в той же час непізнана, зі мною спілкувалася, пізнати настільки добре, що вже не сплутаєш ні з якими емоціями, відчуттями та ілюзіями, які навіює свідомість. Адже нічого не заважало зробити це все раніше крім лінощів. Але я відчуваю, що в мене вірять, це так надихає, це така ЛЮБОВ... і ВОНА ВЗАЄМНА!!!

 

"Але Любов Божа не залишає людину навіть тоді, коли вона про неї забуває. Бог ніколи не залишає людину, бо Його Любов, завдяки Душі, завжди з нею. Однак людина не завжди хоче прийняти цю вічну Любов і часто сокровенне пізнання її відкладає на «потім», керуючись миттєвими тимчасовими бажаннями смертної матерії. Але у людини немає цього «потім», є тільки «тут і зараз», в якому відбувається істинний рух і вибір. Треба тільки відкритися і довіритися Богу."

Із книги "АллатРа" А. Нових

Я Люблю і Любима, це Щастя, все так просто, немає ні страху, ні сумнівів – н і ч о г о негативного, одна Любов і Свобода, чиста Радість, щира Вдячність... Чому я відмовлялася від цього раніше? Чому я добровільно погоджувалася на ці муки в матерії? Невже мені подобалося страждати?! Адже ніщо мене ніколи не тримало: ні шаблони, ні спокуси, ні страхи, ні сумніви – все накопичене за роки перебування в матеріальному світі сміття – це не заважало, я сама за нього трималася обома руками, переймаючись, щоб раптом зі мною чогось поганого не сталося в земному існуванні, а навіщо?.. У будь-який момент існування тіла може обірватись, і сенс всім цим перейматись, хвилюватися, розмінювати внутрішній спокій і любов на якусь метушню, суєту тут, навіть на нібито принесену користь людям.

 

“Залиш цей дим, цю тінь, це сіно, цю павутину.
Я не знаходжу гідної назви тутешній суєті."

Іоанн Златоуст

 

Сенс моїх дій, якщо у них немає Справжньої Любові, якщо я їх роблю в суєті і сумнівах, страху? Який в них сенс?! Це система в мені спритно підмінила добрі прагнення, заманила у логічну пастку і сказала, що "ти повинна вийти з свого внутрішнього спокою і любові, щоб вирішити цю ситуацію у зовнішньому, адже так важливо її вирішити, адже ти не егоїстка, правда?" А я вибирала послухати ці казки. Кому і чим я допоможу, перебуваючи під владою свідомості?! Як просто і ясно це бачиться зараз, і як складно і заплутано було раніше. Знову ж таки, це був мій вибір. Адже я вкладала увагу у страхи і сумніви замість того, щоб діяти з Любові заради Правди, тієї Істини, яку я відчуваю. Діяти, підтверджуючи свій вибір у бік Світла, незважаючи на всі псевдоаргументи свідомості, її емоційні атаки. Адже, якщо по-чесному, нічого не заважало і не заважає.

 

 

Просто потрібно проявити мужність – мужність зробити свій твердий вибір: мені – Туди, я хочу Любити, я вибираю Любити, мені це близьке, мені це до вподоби. Я нікому не нав'язую свій вибір, але я вільна у своєму виборі і маю право вибирати те, що подобається мені, до чого так тяжію і чого так прагну. І не дозволяти свідомості лізти в те, що я Люблю. Все так просто...

 

"Ріґден: Людям важливо пам’ятати, що в їхньому повсякденному житті ключовий момент — це увага. Чому людина приділяє та віддає у своєму житті увагу (яким думкам, перевагам, бажанням), те й отримує."

Із книги "АллатРа"

І якщо я відчуваю, що з Любові потрібно поступити ось так, то я це і роблю. Я підтверджую і відстоюю свій вибір бути Одвічною Людиною, бути тією, у якої домінує Духовне начало. Не треба сидіти і думати, мучитися в сумнівах і страхах, потрібно вставати і йти, йти до Того, що відчуваєш. Йти так, як відчуваєш. Це просто: один крок, другий, – і ось вже Шлях з'являється під ногами...

 

“Ігор Михайлович: Людина ніколи не приходить до духовного, розмірковуючи про духовне. Коли людина розмірковує про духовне, вона всього лише розмірковує про духовне. Вона, як Ждун, сидить і розмірковує. Сидить і чекає, коли воно прийде. А Особистість, вона має здатність рухатися. Тобто, завдяки ось цьому внутрішньому поштовху, внутрішньому прагненню Особистості, людина і здатна прийти до Світу Духовного, саме тому істинному жаданню і тому прагненню. Для Особистості, для неї немає простору, для неї немає часу. Це інше.

Тетяна: Ось тут, напевно, треба ще одне уточнення, тому що наступним буде питання: «Що означає рухатися в духовному?» Тому що для обивателя в тривимірності поняття «рухатися» — це я повинен пересуватися в просторі.

Ігор Михайлович: Абсолютно правильно. Ось тут знову-таки ми стикаємося з парадоксом. У розумінні свідомості той же «рух до духовного» означає те, що треба долати відстань або якийсь простір, або час, тобто щось потрібно долати. А що долає Особистість на шляху до Світу Духовного? Перешкоди від свідомості, всього-на-всього.

 

З передачі “Свідомість і Особистість. Від завідомо мертвого до вічно Живого.”

 

Йти – незважаючи на всі страшилки і запевнення свідомості, що "ти не зможеш, це ж так важко і так багато всього зробити, навіть не намагайся, навіть не вставай, все одно знову сядеш, ляжеш, заснеш, ну чого тріпатися, здайся одразу..." А не треба здаватися. Ніколи. Як би не заколисував або не кричав голос в голові. Як би не тиснули емоції, як би не тиснув страх, як би не аргументувала свідомість, що вже все втрачено, або "давай вже потім, ще встигнеш", от просто не здавайся, скільки б разів не падав, не помилявся! Знову вставай і йди! Адже тебе ТАМ чекають...

 

“А чому виникає невпевненість в собі? Хто заважає? Свідомість. Адже вона розповідає, як ми вже на початку передачі говорили, так? Що ти слабкий, ти нічого не можеш, що ти нікуди не підеш. Нічого не досягнеш... Що ти займаєшся дурницями, і життя, воно як раз ось і полягає в матерії. У той час, поки ти займаєшся собою, вивчаєш свідомість, духовними практиками або витрачаєш час на прочитання книг, будь-яких релігійних. Поки ти займаєшся своїм духовним шляхом, життя проходить повз. Це свідомість, у неї функція така... А життя обов’язково пройде повз тебе, якщо будеш жити під диктовку свідомості. Адже так?"


З програми “ЖИТТЯ. Істина на всіх одна"

І не потрібно шукати чужі сліди, у кожного свій Шлях, і він неповторний. І це насправді так чудово, що людина творить своїм вибором те, чого ще ніколи не було і такого більше не буде... Слава Тобі, Господи, за розуміння, за ці почуття, легкість і свободу, за Твоє милосердя і всепрощення, за те, що навіть саме тихе звернення до Тебе з'єднує з Тобою, і приходить допомога. Одразу, завжди, лишень було би бажання людини відкритися і прийняти... Більше нічого і не треба – просто відкритися Любові, просто забажати Любові...

 

“Це ж легко. Що треба? Просто БУТИ. Просто відкритися треба..."


З програми “ЖИТТЯ. Істина на всіх одна"


Софія Рибак

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 411 В закладки

Підписатися на новини



Все, що потрібно – просто відкритися Любові... - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 411
Схожі статті:



Напуття дня

Хто творить з благими думками благе діяння, тому немає потреби сумувати про упущене, бо він набуває значно більшої сили для пізнання своєї душі, ніж перебуваючи в бездіяльності. Анастасія Нових, "Сенсей-І"

Коментарі (5)
  • Анастасия

    12.11.2018 08:48

    Спасибо! Ваши понимания дополнили пазлики моих) Состояние и осознания, переданные через слова в статье, вынесли в поток безмятежного Счастья. Счастья от пребывания с Семьёй, в Духовном мире.  Поняла для себя, что если где-то оступился, как только это понял, ничего не анализируя вернись в состояние Счастья и Любви. Возобнови связь с Родными. И тогда уже не суженое сознание будет разбирать что случилось, уводя тебя в свои дебри. Тогда целостное понимание ситуации откроется через чувственное восприятие. Без слов станет ясна суть.

     Благодарю! 

    Відповісти
  • →  София

    13.11.2018 21:51

    Искренняя благодарность, что поделились своими чувствами и пониманиями! Очень отзываются любовью и благодарностью! Внутри словно солнце зажигается, когда чувствуешь Искренность и Любовь, ликование от встречи с Родными))) Большая радость, что в духовной семье мы понимаем и чувствуем друг друга, что мы едины и можем быть искренними и открытыми, делиться самым сокровенным и не бояться быть непонятыми или непринятыми))) И эта радость Встречи очень вдохновляет уверенно идти к Свету!

    Відповісти
  • Анна

    02.03.2017 10:39

    Дякую за Вашу любов і Вашу щирість поділитись цінним досвідом..хай кожен прокинеься від сплячки і прийме Любов

    Відповісти
  • Юрий Гончар

    28.01.2017 23:18

    Просто нужно проявить смелость – смелость сделать свой твёрдый выбор: мне – Туда, я хочу Любить, я выбираю Любить, мне это близко, мне это нравится. Я никому не навязываю свой выбор, но я свободна в своём выборе и вправе выбирать то, что нравится мне, к чему так тяготею и чего так жажду. И не позволять сознанию влезать в то, что я Люблю. Всё так просто...

    Спасибо, статья читается с необычайной ясностью и пониманием. Спасибо за опыт, София, он очень резонирует. Это активная позиция Личности, пример, как не нужно слушать сознание. Как я вижу это, чтобы такого достичь, это легко, и каждый может - София сказала ответ: наблюдать за сознанием, не лениться изучать, видеть его насквозь, изобличать. Быть честным с самим собой, записывать, поступать вопреки тому, что рассказывает голос в голове. Когда Личность бездействует, она слабнет. А сознание получает больше шансов продлить свою жизнь за счет жизни Личности. А ведь жизнь тела, а значит и возможность что-то изменить, может оборваться в любую секунду. Поэтому практики в этом понимании ты уже не будешь пропускать, а в дне тоже будешь жить чувствами Духовного мира, и всё будет хорошо. Потому что внимание куда вкладываем, то и получаем. А Личность всегда может вложить внимание куда захочет, это свобода выбора.

     А главное - это спасибо, открыться Любви, это же так познавательно! Это намного лучше и интереснее, чем весь материальный мир.

    Відповісти
  • →  София

    06.03.2017 21:29

    Большое спасибо за Ваш комментарий, что поделились своими чувствами, своим понимание! Такие ценные дополнения! ))

    Відповісти
  • Татьяна

    27.01.2017 17:15

    София, спасибо, что делитесь своими осознаниями и опытом. ВСЯ статья пропитана Любовью. Благодарность Богу, что Творит через детей Своих. При прочтении утонула в Потоке Любви. Как же нас ЛЮБИТ Отче Наш Истинный.

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн

Контакти для зв'язку з учасниками
Руху з різних країн
в Координаційному Центрі
МОД АЛЛАТРА:

E-mail: [email protected]
Skype: allatra-center

Творимо разом


Розсилка актуальної інформації про нові статті на "АЛЛАТРА Вісті" і про інші проекти МОД "АЛЛАТРА"