Все, що потрібно – просто відкритися Любові...

Все, що потрібно – просто відкритися Любові...

Господи, яке Щастя: я – Жива. Це просто безмежна Радість... Година вже - майже третя ночі, а я зовсім не хочу спати, от взагалі... Притому, що сонливість – це один з тих шаблонів, на який раніше я часто спокушалась...
 
Я просто Люблю, ось Люблю Все за все, просто тому що мене "накрило” хвилею Щастя від розуміння, від Почуття-Знання, наскільки мене Люблять, наскільки оберігають, наскільки ніжно і трепетно, акуратно, терпляче вчать... Вчать бути Справжньою Людиною, завжди, скрізь, тому що це природно, правильно, так і повинно бути...
 
Боже, скільки помилок я зробила. Скільки разів я пропускала очевидні речі і велася на обманки і пастки від системи Тваринного розуму... адже Я все відчувала, я відчувала, що не треба, що це щось не те "щось тут нечисто", але не довіряла своїм почуттям і недостатньо добре вивчала свою свідомість...
“А ось для того, щоб позбутися шаблонів, потрібно їх вивчити, потрібно вивчити, хто диктує тобі, хто маніпулює тобою, в тобі маніпулює? Ні з звідкись там з телевізора, або з преси, або ще щось там... з інтернету вилазить... Ні. У тобі. Хто змушує тебе звертати увагу, вкладати силу твоєї уваги в порожнє, непотрібне тобі, одномоментне і бліде? Хто змушує тебе цікавитися тим, що тобі насправді не потрібно? Хто змушує тебе думати і перейматися тим, до чого ти не маєш ніякого відношення? І навіщо? От коли ти це розумієш, вивчаєш, а це вивчається якраз мозком – він сам себе пізнає і сам заганяє себе в глухий кут. А зайшовши в глухий кут, – він дає свободу Особистості. Дуже просто все. Просто не можна лінуватися, треба дійсно працювати."
Просто я лінувалась в тому, щоб розвинути в собі чуттєве сприйняття, пізнати себе справжню, пізнати Душу і ту мову глибинних почуттів, якою Вона, така близька, рідна, і в той же час непізнана, зі мною спілкувалася, пізнати настільки добре, що вже не сплутаєш ні з якими емоціями, відчуттями та ілюзіями, які навіює свідомість. Адже нічого не заважало зробити це все раніше, швидше, чистіше, краще, крім лінощів. Але я відчуваю, що в мене вірять, це так надихає, це така ЛЮБОВ... і ВОНА ВЗАЄМНА!!!
“...А Любов не може бути однобокою, розумієш? І почуття не можуть бути односторонніми, вони повинні бути обопільними. І в даному випадку Світ Безмежний виступає як одиниця, твоя Особистість виступає як одиниця. І прагнучи  один до одного, – широко відкривається брама. Хіба це складно? І зауваж, Той Світ, про який ми зараз говоримо, Він завжди благодушний і Він завжди радий, і Він завжди відкритий будь-якій Особистості. Тільки Особистість загороджується кривими дзеркалами септонів від Нього."
З програми "Сенс життя – безсмертя"
Я Люблю і Любима, це Щастя, все так просто, немає ні страху, ні сумнівів – н і ч о г о негативного, одна Любов і Свобода, чиста Радість, щира Вдячність... Чому я відмовлялася від цього раніше? Чому я добровільно погоджувалася на ці муки в матерії? Невже мені подобалося страждати?! Адже ніщо мене ніколи не тримало: ні шаблони, ні спокуси, ні страхи, ні сумніви – все накопичене за роки перебування в матеріальному світі сміття – це не заважало, я сама за нього трималася обома руками, переймаючись, щоб раптом зі мною чогось поганого не сталося в земному існуванні, а навіщо?.. У будь-який момент існування тіла може обірватись, і сенс всім цим перейматись, хвилюватися, розмінювати внутрішній спокій і любов на якусь метушню, суєту тут, навіть на нібито принесену користь людям.
 
“Залиш цей дим, цю тінь,
це сіно, цю павутину.
Я не знаходжу гідної назви
тутешній суєті."
 
Іоанн Златоуст
 
Сенс моїх дій, якщо у них немає Справжньої Любові, якщо я їх роблю в суєті і сумнівах, страху? Якщо я не Відчуваю, то який в них сенс?! Це система в мені спритно підмінила добрі прагнення, заманила у логічну пастку і сказала, що "ти повинна вийти з свого внутрішнього спокою і любові, щоб вирішити цю ситуацію у зовнішньому, адже так важливо її вирішити, адже ти не егоїстка, правда?" А я вибирала послухати ці казки. Кому і чим я допоможу, перебуваючи під владою свідомості?! Як просто і ясно це бачиться зараз, і як складно і заплутано було раніше. Знову ж таки, це був мій вибір. Адже я вкладала увагу у страхи і сумніви замість того, щоб діяти з Любові заради Правди, тієї Істини, яку я відчуваю. Діяти, підтверджуючи свій вибір у бік Світла, незважаючи на всі псевдоаргументи свідомості, її емоційні атаки. Адже, якщо по-чесному, нічого не заважало і не заважає.
“Немає жодних перепон, які можуть перешкодити людині осягнути Світ Бога. Немає, і бути не може. Це мозок каже, свідомість говорить. Вона відволікає, вона завжди заклопочує. Та яка різниця? Чим би ти не займався, ти завжди можеш відчувати... ти зобов'язаний відчувати Світ Духовний. І в першу чергу, постійно бути в діалозі зі світом Бога, з Богом. Це безвідривно, це постійний діалог, це прекрасно!.."
Просто потрібно проявити мужність – мужність зробити свій твердий вибір: мені – Туди, я хочу Любити, я вибираю Любити, мені це близьке, мені це до вподоби. Я нікому не нав'язую свій вибір, але я вільна у своєму виборі і маю право вибирати те, що подобається мені, до чого так тяжію і чого так прагну. І не дозволяти свідомості лізти в те, що я Люблю. Все так просто...
“Ось це і є Вибір. Куди вкладаєш силу уваги, те і вибираєш. Адже все просто. Дуже просто..."
З програми "Сенс життя – безсмертя"
І якщо я відчуваю, що з Любові потрібно поступити ось так, то я це і роблю. Я підтверджую і відстоюю свій вибір бути Одвічною Людиною, бути тією, у якої домінує вічна сила – Духовне начало. Не треба сидіти і думати, мучитися в сумнівах і страхах, потрібно вставати і йти, йти до Того, що відчуваєш. Йти так, як відчуваєш. Це просто: один крок, другий, – і ось вже Шлях з'являється під ногами...
“Просто він сидить і думає, розумієш? Це все одно, як ми з тобою, проходячи ці кімнати, так, ось сидимо і думаємо, як ми встанемо і підемо через ці кімнати. А треба просто вставати і йти. А якщо ми сидимо і думаємо, то тут у нас буде маса відволікань: хто-небудь що-небудь запитає, щось цікаве прочитаємо. Ну, потім ми подумаємо, як ми будемо йти. І ми з тобою вважаємо, що ми йдемо на вихід, так? У той же час ми сидимо. І от поки ми сидимо, у нас будуть всякі думки. Нас будуть відволікати. А якщо ми встаємо і твердим кроком впевнено йдемо на вихід, то нам все одно, в який бік напис на ручці."
З програми "Сенс життя – безсмертя"
Йти – незважаючи на всі страшилки і запевнення свідомості, що "ти не зможеш, це ж так важко і так багато всього зробити, навіть не намагайся, навіть не вставай, все одно знову сядеш, ляжеш, заснеш, ну чого тріпатися, здайся одразу..." А не треба здаватися. Ніколи. Як би не заколисував або не кричав голос в голові. Як би не тиснули емоції, як би не тиснув страх, як би не аргументувала свідомість, що вже все втрачено, або "давай вже потім, ще встигнеш", от просто “з каверзності" не здавайся, скільки б разів не падав, не помилявся! Знову вставай і йди! Адже тебе ТАМ чекають..
“А чому виникає невпевненість в собі? Хто заважає? Свідомість. Адже вона розповідає, як ми вже на початку передачі говорили, так? Що ти слабкий, ти нічого не можеш, що ти нікуди не підеш. Нічого не досягнеш... Що ти займаєшся дурницями, і життя, воно як раз ось і полягає в матерії. У той час, поки ти займаєшся собою, вивчаєш свідомість, духовними практиками або витрачаєш час на прочитання книг, будь-яких релігійних. Поки ти займаєшся своїм духовним шляхом, життя проходить повз. Це свідомість, у неї функція така... А життя обов’язково пройде повз тебе, якщо будеш жити під диктовку свідомості. Адже так?"
І не потрібно шукати чужі сліди, у кожного свій Шлях, і він неповторний. І це насправді так чудово, що людина творить своїм вибором те, чого ще ніколи не було і такого більше не буде... Слава Тобі, Господи, за розуміння, за ці почуття, легкість і свободу, за Твоє милосердя і всепрощення, за те, що навіть саме тихе звернення до Тебе з'єднує з Тобою, і приходить допомога. Одразу, завжди, лишень було би бажання людини відкритися і прийняти... Більше нічого і не треба – просто відкритися Любові, просто забажати Любові...
“Це ж легко. Що треба? Просто БУТИ. Просто відкритися треба..."
З програми “ЖИТТЯ. Істина на всіх одна"
 

Софія Рибак

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 371

Підписатися на новини



Все, що потрібно – просто відкритися Любові... - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 371
Схожі статті:


Коментарі
  • Анна

    02.03.2017 10:39

    Дякую за Вашу любов і Вашу щирість поділитись цінним досвідом..хай кожен прокинеься від сплячки і прийме Любов

    Відповісти
  • Юрий Гончар

    28.01.2017 23:18

    Просто нужно проявить смелость – смелость сделать свой твёрдый выбор: мне – Туда, я хочу Любить, я выбираю Любить, мне это близко, мне это нравится. Я никому не навязываю свой выбор, но я свободна в своём выборе и вправе выбирать то, что нравится мне, к чему так тяготею и чего так жажду. И не позволять сознанию влезать в то, что я Люблю. Всё так просто...

    Спасибо, статья читается с необычайной ясностью и пониманием. Спасибо за опыт, София, он очень резонирует. Это активная позиция Личности, пример, как не нужно слушать сознание. Как я вижу это, чтобы такого достичь, это легко, и каждый может - София сказала ответ: наблюдать за сознанием, не лениться изучать, видеть его насквозь, изобличать. Быть честным с самим собой, записывать, поступать вопреки тому, что рассказывает голос в голове. Когда Личность бездействует, она слабнет. А сознание получает больше шансов продлить свою жизнь за счет жизни Личности. А ведь жизнь тела, а значит и возможность что-то изменить, может оборваться в любую секунду. Поэтому практики в этом понимании ты уже не будешь пропускать, а в дне тоже будешь жить чувствами Духовного мира, и всё будет хорошо. Потому что внимание куда вкладываем, то и получаем. А Личность всегда может вложить внимание куда захочет, это свобода выбора.

     А главное - это спасибо, открыться Любви, это же так познавательно! Это намного лучше и интереснее, чем весь материальный мир.

    Відповісти
  • →  София

    06.03.2017 21:29

    Большое спасибо за Ваш комментарий, что поделились своими чувствами, своим понимание! Такие ценные дополнения! ))

    Відповісти
  • Татьяна

    27.01.2017 17:15

    София, спасибо, что делитесь своими осознаниями и опытом. ВСЯ статья пропитана Любовью. Благодарность Богу, что Творит через детей Своих. При прочтении утонула в Потоке Любви. Как же нас ЛЮБИТ Отче Наш Истинный.

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція