Погляд у майбутнє

Погляд у майбутнє

У теперішній час все частіше виникають питання про можливості нашої планети Земля. Про чисельність людства, що населяє планету. Про стрімке зростання цієї чисельності за останні півтори сотні років. Про подальший достаток або нестачу території, води, повітря та інших благ, необхідних для життєдіяльності людини, і багато іншого.

На ці хвилюючі людство питання намагаються відповісти багато вчених із різних галузей науки, досвідчені практики, філософи і просто небайдужі мислителі.

Спробую і я, в міру своїх знань, практичного досвіду і здатності аналізувати те, що відбувається, викласти деякі пояснення в рамках своїх уявлень.

Ми живемо в незвичайний час.  Населення Землі зростає небаченими темпами.  Наведу невелику статистику:

  • У 1850 році земну кулю населяв 1 мільярд осіб;
  •  До 1930 року – 2 мільярди;
  •  У 1960 році – 3 мільярди;
  • А в 1987 році земляни урочисто відзначали свій 5-ти мільярдний склад.

 Сьогодні населення нашої планети переступило 7-ми мільярдний рубіж. Щорічно на планеті народжується 72 мільйони осіб, щодня – близько 200 тисяч, а щосекунди – 2 людини.

Людей потрібно нагодувати, напоїти, одягти, взути, забезпечити їм безпеку, надати можливість здобувати освіту і так далі. Тобто створити всі умови для нормального людського життя.

Розмірковуючи над цим, давайте подивимося чи така грізна суть цих цифр насправді, як здається на перший погляд? Яким стане населення в найближчому майбутньому, наприклад, до 2100 року? Чи зміниться якимось чином харчування мешканців Землі? І яке «меню» запропонують людині НАУКА і ТЕХНІКА майбутнього?

Раніше Земля більш-менш справлялася з цими задачами. А що буде в майбутньому? Чи впорається наша планета зі зростаючим населенням?

Давайте подумаємо про це разом, тільки з урахуванням простої істини: «Щоб передбачити майбутнє, треба знати минуле». З нього і почнемо.

Трохи історії

Первісна людина була мисливцем і збирачем дикорослих рослин. Вона вживала в їжу плоди, насіння, листя, ніжні молоді пагони, коріння – все, що було їстівним.

При такому способі життя були потрібні великі простори – територія, що дорівнює приблизно 25-ти кілометрам квадратним на одну людину.  Недивно, що населення землі зростало вкрай повільно.

З переходом людини до осілої форми життя зародилося землеробство і рослинництво.

Одними з перших культурних рослин стали пшениця, ячмінь і льон. Тепер Земля могла прогодувати набагато більше людей. Одній людині ставало достатньо 0,25-ти квадратних кілометрів землі, тобто в 100 разів менше, ніж раніше. І разом із ростом врожаю стало зростати населення планети.

Думка вчених

На запитання, скільки землі потрібно людині, свого часу спробував відповісти голландський учений, фізіолог по рослинах Корнеліус де Віт. Він вважав, що максимум, який можуть дати рослини в ідеалі, – це 500 центнерів на рік із одного гектара землі. Далі цей учений переклав центнери в калорії та прийшов до висновку: в Нідерландах на площі одного гектара (100мх100м), помірно харчуючись, можуть прогодуватися 50 осіб. Для тропіків, де врожай збирають цілий рік, це число може скласти 120 осіб. Ще трохи арифметики і вчений підрахував, що суша планети здатна прогодувати 1000 мільярдів людей?!

Цей приголомшливий висновок далеко не точний і не привабливий. Такої кількості населення на нашій планеті просто не може бути ніколи!  Чисельність населення на планеті регулюється законами природи. Доказом цього слугує той факт, що приріст населення до недавнього часу (друга половина XX століття) становив 4,5 дитини на одну середньостатистичну жінку, а після 2000-го року цей показник знизився до 2,5 дитини і продовжує знижуватися, тобто чисельність населення  циклічно і хвилеподібно то зростає, то знижується.

Корнеліус не врахував у своїх розрахунках, що людині, крім рослинної їжі, потрібна і м'ясна, та й одягнути її не завадило б. Значить, потрібні площі під хлопок і льон.

Кожна людина також потребує відпочинку на лоні природи: рибалка, гриби, прогулянки. Сюди можна додати ще площі під міста, дороги, промислові зони та інше. І якщо тепер знову повернутися до тих сухих цифр ученого і внести в них відповідні поправки, то виявиться, що максимально можливе населення планети теоретично може становити близько 80-ти мільярдів людей, яких легко може прогодувати Земля з урахуванням сучасних технологій виробництва продовольчих і промислових товарів. Підкреслюю – з урахуванням сучасних технологій! Про технології майбутнього ми поговоримо пізніше.


Населення Землі. АЛЛАТРА Вісті


У середині XIX століття (1850 рік), коли населення планети досягло 1 млрд людей, багато вчених були стривожені та висловлювали припущення, що якщо населення подвоїться, людство спіткає голодна гибель! Ще в 1898 році К.А.Тімірязєв (1843 – 1920 р) у своїй публічній лекції «Чи точно людству загрожує близька гибель?» полемізував із англійським ученим У. Коуксом (1832 – 1919 р), який вказував на «близьку небезпеку всесвітнього голоду».

Ці вчені оцінювали обставини у світі за мірками тодішнього рівня добробуту населення і за тими обсягами виробленого продовольства, яке було можливе в середині XIX століття. Заглянути в майбутнє і передбачити науково-технічний прогрес, що насувається, на жаль, вони не змогли.

У середині минулого, XX століття відбулася «хімічна революція», яка називається «Зеленою революцією». Стрімкий розвиток хімічної промисловості відкрив можливість широкого застосування хімічних добрив, що призвело до значного збільшення врожайності. Таким чином, теорія «про мінеральне живлення рослин» німецького вченого-хіміка Юстуса Лібіха (1803 - 1873 р), впроваджена в сільське господарство.

Із середини XIX століття пройшло 170 років. Населення планети не те що подвоїлася, але й переступило 7 мільярдів людей. При цьому замість передбачуваного «близького голоду» загальний рівень добробуту населення збільшився в тисячу разів. Такий достаток продовольчих і промислових товарів, який виготовляється сьогодні у світі, не міг і наснитися вченим XIX століття.

Не можна не відзначити той факт, що в деяких куточках нашої планети живуть люди, які голодують і сьогодні. По-перше, це пов'язано з тим, що вони живуть у більш важких природних і кліматичних умовах, ніж більша частина населення. А по-друге, це результат низької гуманності найбільш заможної частини світової спільноти, що живе в споживацькому форматі. Їм легше викидати надлишок продовольства на звалище, ніж почати перерозподіляти ресурси так, щоб надавати безоплатну допомогу нужденним у ній людям.

Однак все ж добробут основної частини населення зріс і зростає зараз.

У чому ж секрет такого парадоксального повороту подій? Секрет тільки в одному. При прогнозуванні чого-небудь, не можна обмежуватися прямолінійними міркуваннями. Вони не можуть дати правильну відповідь на поставлені запитання.

Звичайно, зараз нам теж не легко уявити собі потреби і запити людини завтрашнього дня. Та й що таке природна рівновага, ми поки погано розуміємо.

Можливо, непрохідні джунглі, тундра, тайга і безплідні пустелі – все це необхідно планеті Земля для рівноваги... І вже в усякому разі, ніяк не можна представляти їх собі якимось суцільним городом!

Тому, щоб забезпечити людство майбутнього, не варто сподіватися на освоєння нових посівних земель на шкоду лісовим масивам та іншим природним багатствам. А варто розраховувати на розробку новітніх технологій для збільшення врожайності, на створення нових видів продукції з менш енергоємним виробництвом.

Джерела енергії

З історії розвитку людства на землі відомо, що первісна людина нічого не витрачала, а лише збирала все, що їй було потрібно для прожитку. Полювала в міру своїх здібностей на різних птахів і звірів, використовуючи м'ясо в їжу, а шкуру для зігріву тіла.

Із переходом людей до землеробства з'явилися інші турботи: необхідність рубати і корчувати ліси, орати і сіяти землю і багато іншого. Однак енерговитратами людини були тільки її м'язова сила і сила тварин, запряжених у плуг.


Екстенсивне землеробство


Сьогодні підраховано, що одні тільки трактори, спалюючи неймовірні обсяги палива, витрачають стільки енергії, скільки її міститься в усьому врожаї. Крім того, дуже багато витрат іде на зрошення земель, виготовлення добрив і багато іншого.


Інтенсивне землеробство


Точні цифри такі, що ставлення запасеної в рослинах сонячної енергії до енерговитрат для отримання врожаю має наступний вигляд:

  • землеробство екстенсивне (соха – кінь) – 20:1;
  • інтенсивне землеробство (трактори, машини та інша техніка) – 2:1;
  • тваринництво – 2:10;
  • тепличне господарство (ранні овочі) – 2:100.

Ось і виходить, що кожен вирощений джоуль вимагає сотні джоулів безповоротно витраченої енергії. І цю проблему може вирішити тільки достаток дешевої енергії, якої поки ще немає!


Тепличні господарства


Для майбутніх поколінь небажано створювати достаток енергії шляхом вилучення і спалювання з надр планети копалин у вигляді нафти, газу і вугілля. Це дуже дорога та екологічно «брудна» енергія.

Достаток потрібно створювати шляхом максимального використання невичерпних, екологічно чистих природних джерел: сонячної енергії, енергії вітру, енергії землі, енергії морської хвилі. А коли людство отримає доступ до вільної енергії, то зможе вийти не лише з енергетичної кризи, але й перейти на новий рівень розвитку цивілізації.

Традиційні методи землеробства також застарівають і на даний момент вимагають нових наукових досліджень і розробок. Чи все ми знаємо зараз про те, як отримувати високі та стійкі врожаї? Зрозуміло, ні! Занадто складними виявилися зв'язки посівів із кліматом, погодою, характеристиками ґрунту та іншими факторами.

Треба врахувати ще той факт, що клімат останнім часом почав стрімко змінюватися: посухи або повені в районах, яким раніше це було не властиво, аномальні температури та їхні різкі перепади, урагани і смерчі та багато інших, що почастішали по всьому світу стихійні лиха… Все це згубно впливає на врожайність і життя людей у цілому.

Все частіше стихія змушує людей покидати свої будинки й угіддя, переміщуватися територіально і пристосовуватися до інших умов життя, іншого клімату та харчуванню.

А чи багато людині потрібно? Розрахунки подібного роду проводять багато організацій – ООН, ФАО, UNICEF, науково-дослідні інститути та інші.

І ось що виходить. Середньостатистичному громадянину на рік потрібно:

  • 170 кг хліба і різних зернових;
  • близько 330 кг молока та молочних продуктів;
  • більше 100 кг м'яса і риби;
  • 150 кг фруктів, ягід і винограду;
  • 35 кг цукру;
  • більше 300 штук яєць;

Ця статистика тільки за основними продуктами харчування, без урахування зелені, овочів, кондитерських виробів та іншого.

Спробуйте тепер помножити ці цифри на чисельність населення нашої планети і ви переконаєтеся, яка неймовірна кількість продовольства потрібна. 

Виростити таку кількість продовольства на полях, луках і фермах не просто. Поля простягаються на багато мільйонів квадратних кілометрів, де постійно доводиться боротися з посухами, суховіями, ранніми заморозками, зливами з градом, з надлишково сніговими або зовсім безсніжними зимами, відсутністю дощу на початку літа і затопленням полів у період збирання і великою кількістю шкідників (гусінь,  жуки, польові миші тощо).

Як було б заманливо зібрати всі ці величезні посівні площі в одну і створити умови, щоб вони давали урожай цілий рік? А ще краще механізувати всі процеси від закладки насіння до збору врожаю? Ось куди потрібно направляти новітні технології – для вирішення таких нелегких завдань!

Сьогодні рослини намертво прив'язані корінням до землі, а навколо них працюють люди і машини (трактори, комбайни, сівалки, косарки, поливалки і т.д.).

А можливо, щоб усе було навпаки: вся необхідна техніка стояла на лінії, а рослини рухалися вздовж неї, як по біговій доріжці.

Взагалі, для рослини ґрунт зовсім не обов'язковий. Для росту і нормального розвитку їй потрібна вода, мінеральні солі, повітря і промениста енергія. І ця ідея була успішно реалізована під назвою «біжуча гряда».

Уявіть собі, такі установки вже були створені!

Вчені назвали їх «фітодроми» («фіто» в перекладі з грецької – рослина, а «дромос» – місце для бігу). Тут мається на увазі повільне пересування рослин.

Процес, в основі якого лежить новітня гідропоніка, відбувається таким чином:

  • насіння кладуться зовсім не в ґрунт і не в його замінники, а на звичайну поліетиленову плівку;
  • потім плівку вставляють у спеціальні касети-тримачі;
  • одну за одною касети розміщують на фітодромі;  довжина фітодрома при цьому залежить від часу, необхідного для дозрівання даної рослини;
  • скільки днів потрібно на дозрівання – стільки раз світло загоряється і гасне в фітодромі, імітуючи наступ дня і ночі;
  • періодично здійснюється харчування коренів рослин водою з мінеральними солями – щопівгодини в касети подається поживний розчин;
  • спочатку рівень поживного розчину піднімається, затоплюючи коріння рослин, потім – опускається, а все, що не засвоїлося, зливається у сховище до наступного циклу;
  • звільнені від води коріння дихають киснем із повітря;
  • після закінчення терміну дозрівання в кінці фітодрома знімаються касети з урожаєм;
  • касети, що звільнилися, з новим насінням знову ставляться на початок конвеєра, таким чином забезпечуючи безперервність посіву та збору врожаю цілий рік.


Фітодроми. Можливості в Благотворчому суспільстві


Такого типу міні-фітодроми («зелені городи») сьогодні успішно використовуються на крайній півночі, в Антарктиді на науково-дослідних станціях і навіть на Міжнародній космічній станції, де космонавтам неможливо запастися свіжою зеленню на весь період перебування в космосі. Дану технологію потрібно максимізувати, створюючи установки більш крупних масштабів у будь-якому куточку нашої планети (джунглі, пустелі, заполярні зони), вирощуючи таким чином будь-які сільськогосподарські культури для забезпечення людей, що знаходяться там.

Якщо поглянути в майбутнє оптимістично, то можна уявити проект великого механізованого поля, яке змогло б прогодувати цілу країну. Наприклад, урожай, який збирається сьогодні з багатьох мільйонів гектарів земель України, може бути забезпечений таким механізованим полем сумарною площею, можливо, рівній 300кмх100км.

Поки це лише мрія про майбутнє землеробства, але, безсумнівно, заводське, промислове вирощування сільгоспкультур, незалежне від кліматичних і погодних умов – це наш неминучий завтрашній день!

Питна вода


Прісна вода


Нашу планету Земля можна було сміливо назвати планета Океан. Стільки води, скільки є на нашій планеті, немає на жодній із відомих ученим планет у космосі. Проблем із питною водою у нас бути не повинно.


Питна вода


Гідросфера нашої планети, крім відкритих водойм (океани, моря, озера, річки та інші) включає в себе величезні обсяги води, що знаходиться в літосфері у вигляді підґрунтових, ґрунтових, підземних, артезіанських, термальних, карстових й інших форм водомістких пластів.


Карстова, термальна, артезіанська вода


Існує також вода, мігруюча в глибоких тектонічних тріщинах, яка доходить навіть до магматичних вогнищ, де вона миттєво закипає та виривається на поверхню у вигляді перегрітої пари (для наочності дивіться «Долину гейзерів» на півострові Камчатка).


Долина гейзерів Камчатка


Для господарсько-питної мети, як правило, використовуються підземні горизонти прісної води, що видобувається за допомогою колодязів, свердловин та інших водозбірних споруд.

Природні запаси підземних вод поділяються на статистичні та динамічні. Статистичні – це постійний обсяг гравітаційної води, що знаходиться у водоносному пласті. Динамічні запаси непостійні та характеризуються витратою води, що протікає через пласт в одиницю часу. Її запаси залежать від кількості, що надходить шляхом інфільтрації атмосферних опадів і від кількості витрати води шляхом природного дренування і штучного вилучення для потреб людини.

Періодично спостерігається тенденція, коли в багатьох місцях рівень ґрунтових і підземних вод значно знижується. Це призводить до пересихання колодязів, джерел, озер і річок. Але це не означає, що вода зникає безслідно.

Поряд з цим, в інших місцях відбувається підвищення рівня води, затоплення територій, утворення озер та інші явища.

Всі ці процеси пов'язані з «диханням землі»: рухом тектонічних плит, з їхнім підйомом в одних місцях і опусканням в інших; із впливом приливних сил і зміною циркуляції вологих і сухих атмосферних мас; із не розсудливим використанням людиною природних запасів.

Насправді вода нікуди за межі планети не йде і нізвідки не з'являється. Скільки її зародилось у процесі формування нашої планети, стільки і мається – кількість води постійна! Вода знаходиться в безперервній циркуляції – «круговорот води».

Щорічно з поверхні нашої планети: ґрунту, морів, океанів, річок, озер, рослин, снігу, криги, живих істот і бактерій – випаровується 520 тис. км куб.  води і стільки ж надходить назад у вигляді атмосферних опадів. Це приблизно дорівнює обсягу води в Чорному морі (550 тис. км куб.).

Природа планети влаштована так, що над нами знаходиться величезний дистиллятор води, який ллє на нас щорічно ціле море прісної води. Так чому ж людині розумній її не вистачає? Чому так складно зберігати, вміло розподіляти і дбайливо витрачати в господарсько-побутових цілях природні резерви прісної води?

Звичайно, є на планеті місця, де джерела природної прісної води практично або зовсім відсутні. Наприклад, процвітаюча, багатюща країна світу Арабські Емірати практично не має джерел природної прісної води. І дощ там – рідкісне явище.


Опріснювачі води


У країні вирішили цю проблему за допомогою установок-опріснювачів морської води. Такі установки-опріснювачі дорогі та не кожній країні по кишені. Але в майбутньому повинні бути розроблені та вироблені найбільш дешеві й доступні установки, які зможуть вирішити проблему з питною водою по всьому світу.

Міста майбутнього

Міський спосіб життя був і залишиться в майбутньому найоптимальнішим, комфортним і привабливим для людей у порівнянні з іншими формами поселень.

Для розміщення зростаючого населення планети, а також для кліматичних біженців уже зараз необхідно почати будувати нові міста.

Нові міста необхідно будувати відповідно до найсучасніших технологій, на самих надійних із точки зору геології територіях на планеті.

Паралельно зі зведенням нових міст необхідно перебудовувати наявні в теперішній час міста, з будівництвом в їхніх межах нових мікрорайонів таким же чином. Це прискорить процес переходу до нового життя.


Міста майбутнього. АЛЛАТРА Вісті


Міста майбутнього повинні бути безпечними для людей і захищеними від будь-якого роду природних катастрофічних явищ. Скільки їх буде потрібно, буде залежати від темпів зростання населення планети.

Виникає запитання, а чи не займуть міські території всю поверхню суші на планеті? Звичайно, ні!  Для кращого уявлення, наведу такий аналіз. Візьмемо десять найкрупніших сучасних мегаполісів:

  1. Нью-Йорк – населення 20 млн осіб;
  2. Мехіко – 21 млн осіб;
  3. Сан-Пауло (Бразилія) – 22 млн осіб;
  4. Гуанджоу (Китай) – 22 млн осіб;
  5. Шанхай – 23 млн осіб;
  6. Маніла (Філіппіни) – 27 млн осіб;
  7. Мумбаї (Індія) – 29 млн осіб;
  8. Делі (Індія) – 33 млн осіб;
  9. Джакарта (Індонезія) – 34 млн осіб;
  10. Токіо – 37 млн осіб.


Автодорожні розв'язки


З урахуванням щільності населення, наприклад, 8000 осіб на 1 кв.  кілометр у Нью-Йорку, або 24000 чоловік на 1 кв.  кілометр у Делі не складно підрахувати загальну площу перерахованих міст. Вона становить приблизно 20000 кв.  кілометрів, і проживає на ній майже 300 млн. осіб. Для порівняння: ця площа в 30 разів менше площі території України, а по населенню – у 8 разів більше.

Так що для розміщення нових міст на нашій планеті знайдеться цілком достатньо придатних затишних і безпечних територій.

Йти такими грандіозними кроками до світлого майбутнього можливо тільки в Благотворчому суспільстві. Тільки воно здатне перемагати всі проблеми, що виникають перед людством.

Не вважайте за нескромність, але скажу відверто. Я геолог, фахівець із ґрунтознавства, що вивчив протягом усієї своєї півстолітньої трудової діяльності фізико-механічні властивості різних ґрунтів у різних країнах світу. Як показав практичний досвід, поганих ґрунтів для зведення будь-якого роду будівель та споруд не буває! Тому, якщо десь відбувається катастрофа, викликана особливостями ґрунтів, причиною тому є недостатнє знання геології або неправильний інженерний підхід.

Підсумки

Підбиваючи підсумки, можна відзначити наступне. Нехай такий погляд у майбутнє поки ще мрія, але ця мрія цілком здійсненна при втіленні в життя кращих, прогресивних ідей усіх народів світу, що об'єдналися в форматі Благотворчого суспільства. Так, вітрила «Корабля» Благотворчого суспільства повинні наповнювати нові вітри...

Сьогоднішнє світове суспільство живе в споживацькому форматі, в якому зростання виробництва спрямоване на швидке збагачення виробників, а не на підйом загального добробуту всього населення Землі. Даний формат завів суспільство в глухий кут споживацтва та поділу.

Саме суспільство благотворення здатне на глобальні зміни планетарного масштабу, спрямовані на поліпшення життя всіх людей на планеті Земля. Адже не дарма кажуть, що «все геніальне – просто»!

Пригадуються слова із передачі «БЛАГОТВОРЧЕ СУСПІЛЬСТВО ОБ'ЄДНУЄ ВСІХ»:

«Ми хочемо зробити прекрасний безпечний світ для своїх дітей. Це справжня спадщина, яку ми можемо залишити. Хіба не так? Ми їм даємо не тільки завтрашній, а й післязавтрішній день. Хіба не варто це того, щоб ми трошки витратили на це час і увагу? Варто, друзі мої. Життя цього варте. Ми — люди, і ми гідні жити відповідно до високого звання Людини».

Ідея змінити світ на краще шляхом благотворення воістину чудова. Для цього потрібно об'єднатися всім світом і йти разом до нових перемог поетапного переходу від споживацького суспільства до благотворчого. Тут будуть потрібні зовсім нові підходи і свіжі, оригінальні ідеї.

Безумовно, процес переходу до Благотворчого суспільства буде не миттєвий і потребуватиме певного часу. Але він буде безперервним завдяки діям усієї світової спільноти. Тут відкриються можливості абсолютно фантастичних змін, і в недалекому майбутньому нові покоління будуть жити в містах абсолютно іншого типу.

Це будуть міста ідеально чисті, просторі, оригінальні, оточені квітучими садами, благоустроєні, зручні, з березовими та сосновими гаями для прогулянок і занять спортом. Міста з чистими ставками, озерами, фонтанами і джерелами, з яких сміливо можна буде пити чисту, природну воду. Міста, де люди будуть перебувати в безпеці  та мати все необхідне для життя, роботи, розвитку і благотворення для самих себе і на благо суспільства.

Ось тоді повернеться на Землю Рай, про який говорили і мріяли всі Пророки! Люди будуть Любити одне одного, незалежно від віку, кольору шкіри, релігійних переконань і роду зайнятості. Адже будь-яка діяльність у такому суспільстві буде направлена для всіх і кожного.

Здійсниться один із головних завітів всіх світових релігій: «Возлюби ближнього свого, як самого себе». І це буде означати загальну перемогу людства над егоїзмом і жадібністю, перемогу кожного над самим собою. Що в кінцевому підсумку приведе Людство до Ідеального суспільства, близького до Бога.


Автор: Квірікадзе Роман Леванович (геолог-гідрогеолог)


ЦЕ ЦІКАВО
128

Коментарі (9)
  • А
    Андрей

    Благодарю за статью. Для меня стало откровением, что плохих грунтов для строительства не существует, есть непродуманные инженерные решения. То есть, если я правильно понял, то здания можно строить практически везде, где есть суша, весь вопрос в технологиях и профессионализме строителей и проектировщиков. Вы так написали про перспективы развития цивилизации при условии построения созидательного общества, что хочется сделать всё возможное, чтобы уже жить в таком обществе и пользоваться его благами.

    А
    Анастасия

    Да, я бы даже сказала не только на суше, а и на поверхности океанов, морей или под водой. Если взять за логику то, что «вопрос в технологиях и профессионализме строителей и проектировщиков». Я думаю, что в Созидательном обществе и с развитием технологий этот вопрос легко будет решить.

    О
    Ольга

    Благодарю автора за столь подробное изложение темы обеспечения населения планеты водой, продовольствием и жильём. В условиях стремительно меняющегося климата это чрезвычайно важно понимать и реализовывать.

  • Е
    Елена

    Спасибо большое, Роман Леванович! Мне очень понравилась статья! Прочитала уже не один раз, а всё хочется вернуться к ней. Во-первых, приводится очень интересная информация, во-вторых – чувствуется такой позитивный посыл автора, вера в людей, в наше будущее. А такое не забывается и никого не оставляет равнодушным. Сразу хочется что-то придумывать, творить, действовать и поскорее осуществлять идею созидательного общества. Так как действительно понимаешь, что это открывает коллосальный возможности для нас всех!

  • Е
    Елена

    Статья шикарная! Спасибо большое ! Все по полочкам разложили. Я и не знала про такую замечательную технологию как фитодроны. И уверена , что есть множество интересных разработок, изобретений, внедрив которые мы значительно облегчит и улучшим жизнь человека. А если вспомнить про эфир , то огромные перспективы открываются. Роман Леванович , продолжайте творить. Мне ваши статьи очень нравятся)

  • О
    Ольга

    Очень классная статья, простая математика утопию превращает в реальность, просто надо немного потрудиться. Спасибо автору!

  • Е
    Евгений

    Спасибо. Интересно было узнать о том, что проблема о перенаселении планеты очередная пугалка, также как и информация о нехватке продовольствия. Просто группа людей решает свои вопросы и наживается за счёт всего человечества. Когда начинаешь сам искать информацию на эти темы, то приходит понимание, что построение Созидательного общества - это наш единственный шанс не просто выжить, а начать жить в безопасном, стабильном счастливом мире жизнью достойной и обеспеченной.

  • Е
    Елена Л

    Большое спасибо автору за такую интересную статью. Столько познавательный и новой информации. Понравилась идея про фитодромы и поля фабрики. И конечно очень хочется жить в городах будущего, в тех которые описал Роман Леванович.

  • В
    Вячеслав

    Отличная статья! Много интересного - особенно технология "бегущая грядка"!

  • Ю
    Юлия

    Благодарю Романа Левановича за очень интересную статью. Читала на одном дыхании. Для меня это абсолютно новый взгляд на будущее. Глубокий взгляд учёного, способного оценить ситуацию объёмно. Согласна, нам необходимо освоение новых более дешёвых видов энергий. Уже немало разработок в этой области. Усилия специалистов направить на разработку новых способов производства, повышая КПД. Строить новые города для растущего населения и для климатических беженцев. Самое главное, осознать, что созидательный формат общества выгоден для каждого. Это путь эволюции.

  • Т
    Татьяна

    Огромное спасибо за такую статью! Раньше слышала о гидропонике, а тут так подробно и интересно всё описали! И статистика вообще супер! Огромные перспективы нас ждут в Созидательном обществе!

Залишити коментар