Я би хотіла жити в світі, де люди спілкуються Живою мовою, а ви?

Я би хотіла жити в світі, де люди спілкуються Живою мовою, а ви?

Буває так, що подив в безмовності і так добре мовчати. 
Глибинний спокій і радість, любов і благодать.
Буває, дивишся в очі бездонні, і часу ніби й немає. 
Наодинці, буває, йдеш по місту, і радує весь білий світ.

Вранці, не розплющивши очі, відчуваю – серце співає.
Новий день, любов’ю наповнений, попереду мене чекає.
І торкаюся душі тонко, дбайливо, спрямовую свій погляд у глибину.
Волі Бога, Його Милосердю серце своє віддаю.

Переклад: LS

Мрія... як у пісні Миколи Носкова:

“Одного разу Я прокинусь, а навколо світ інший: світлий, чистий, безкінечно прекрасний! А на троні високому – Царівна Любов. Та на менше я і не згоден…”

Як вивчити живу мову?

Проста відповідь — любити. Щиро. Всім серцем. Всім своїм єством. Безумовно. Просто жити цим почуттям щосекунди. Вибирати любов кожної миті. Адже людині дано Шлях довжиною в життя, щоб цьому навчитися.

Любов – це те, що робить людину живою. Щасливою, радісною, тією, що дарує Світло і внутрішньо вільною. Таких людей називають світлячками, сонечками, оптимістами. Спілкування з по-справжньому доброю, щирою людиною завжди залишає теплий, світлий слід в Душі. Розкрившись в такому спілкуванні, ми переживаємо підйом почуттів, натхнення, легкість, наповнюємося внутрішньою впевненістю та силою, посмішка, тиха радість в очах ще довгий час живуть у нас.

Трапляється з вами таке, коли просто добре поруч з людиною? Ніби вже все є. Все так. І слова не потрібні. Добре в тиші безкінечно. Добре розмовляти, не знаючи, що скажеш в наступний момент. Просто бути. Просто відчувати глибоку внутрішню наповненість і Єдність. Коли все в радість. І легко у всьому помічати красу. І ніби цей стан щастя безмежний, вічний.

“Я впевнений, що сенс життя для кожного з нас – просто рости в любові.”

Лев Толстой

Почуття любові проявляється не тільки в спілкуванні з людьми

Iabыkhotelazhytvmyre,hdeliudyobshchaiutsianaZhyvomyazыke,avы2

Буває, досить просто подивитися на сонце, на небо, побачити справжню красу природи і її стихій. Або поринути у цікаву роботу, забувши про себе. Просто так допомагати іншим людям. Читати добрі книжки та історії або зайнятися спортом. У будь-який момент можна відчути присутність глибинних почуттів всередині, якщо вибрати відкритися їм.

Буває, зовсім без видимої на те причини просто стає так добре всередині... і що б не відбувалося навколо – на все дивишся добрими очима, відкрито, вільно, легко. Кожен зустрічний – це близька, рідна людина, з якою ми ходимо по одній землі. Це почуття єдності зі світом. Цим станом ділишся, не замислюючись, випромінюєш його і все. Так живеш в даний момент. Це просто є. Я відчуваю це як свою природну суть, Істину.

Такі почуття пробуджуються, коли з глибокою правдивою вірою спрямовую увагу в Духовний Світ. До Богородиці, Святого Духа, Бога. Дякую всім серцем за життя, за все, що є. За ту незриму підтримку, яку відчуваю від Духовного Світу. За ті підказки і розуміння, які приходять до мене в житті. За чисті знання, безмежну любов. За те, що Духом росту. Благодать настає в душі. Глибинний спокій, радість і довіра.

“Не говоріть, якщо це не змінює тишу на краще.”

Китайська мудрість

Внутрішнє чуттєве спілкування називають Живою Мовою

Це просто зрозуміти. От буває, чуєш слова гарні, а немає в них справжнього, немає внутрішнього відгуку – ніби ні про що. А буває, що одне просте слово, сказане з Душею, пробуджує хвилю щастя, приносить заспокоєння. Іноді навіть слів не треба: просто добрий люблячий погляд, усмішка або дружній дотик викликають приплив душевних сил.

Слова і дії – це просто форма, яка може бути наповнена живими почуттями, а може — чимось порожнім, неприємним, корисливим, мертвим. І тільки людина вирішує, чим наповнювати цю форму. А по суті – самого себе і свій життєвий простір.

Думки людини формують його слова, дії, емоції. Є дуже прості способи навчитися вибирати живе у своїх почуттях і пропускати без уваги мертве в своїх думках. Наприклад, перш ніж розвивати думку, що прийшла в голову, чесно відповісти собі на одне з таких питань:

  • Що я зараз відчуваю?
  • Це робить мене щасливим?
  • Що я множу такими думками в собі, навколишньому світі?
  • Це наближає мене до моєї справжньої мети?
  • Яка моя справжня мета?
  • Хто я справжній?
  • Що зараз добре?
  • А де тут Любов?

Iabыkhotelazhytvmyre,hdeliudyobshchaiutsianaZhyvomyazыke,avы1

Про воду і колодязь

Якось людина, відчуваючи брак води, стала просити Бога дарувати їй воду. Довго вона докучала Богу своїм проханням. Нарешті, вона почула голос Божий:

“Я можу дати тобі воду, багато води. Але у що ти приймеш її і в чому збережеш? Спочатку викопай криницю. І я наповню її чистою, прохолодною водою! Вода – Моя, а колодязь – твій".

Чернець Силуан Афонський

Спілкування Живою Мовою – це незримий чуттєвий зв'язок

Першоджерело почуттів завжди знаходиться в самій людині, в Душі. Ми плекаємо в собі здатність любити, відчувати, жити в щасті своїм щосекундним вибором, на що звернути увагу – на любов або страх.

Сила любові в людині зміцнюється з кожним щирим добрим почуттям і справою на благо інших. Придбати чуттєвий досвід допомагає давня духовна практика «Квітка Лотоса», дуже проста і доступна кожному.

«Таємниця» любові полягає в тому, що безглуздо просити про любов, вимагати або шукати її. Тому що джерело завжди всередині нас і воно відкрите. Єдине, що потрібно зробити – це відкритися у відповідь, прийняти цей чудовий потік почуттів у собі і бути вірним йому – берегти від непотрібних думок і емоцій, злих слів або справ, які призводять до втрати духовних сил. І навпаки, викликати в собі наснагу, спрямовувати увагу на творіння добра у своєму внутрішньому світі і своєму житті.

Наше призначення – любити!

Це доступно кожній людині, тому що в цьому наше призначення – любити. І вибір за нами. Людина, яка зробила вибір жити в любові, розвивати в собі цю здатність, приречена на щастя. Бо вона стала на бік Життя.

Перебуваючи в постійному чуттєвому зв'язку з внутрішнім джерелом любові, людина завжди наповнена глибинним спокоєм і радістю. Завжди є сили для творіння добра, добре слово для ближнього. Стає легко спілкуватися, передавати найпрекрасніші почуття один одному. І навіть наодинці з собою людина ніколи не почуває себе самотньою, адже вона в любові. А значить, у безперервному духовному розвитку. Розвиток – це постійний рух, творіння, дослідження і відкриття, пізнання себе і світу з нових сторін.

Я б дуже хотіла жити в світі, де люди вільно спілкуються Живою Мовою. А Ви?

Автор: Ольга, м. Харків


ЦЕ ЦІКАВО
101

Коментарі (1)
  • И
    Ильяс

    Дуже дякую за добру статью. Я теж хочу жити в світі, де люди вільно спілкуються Живою Мовою. Вірю, що так воно й буде!

Залишити коментар