Заздрість - пухлина, яку ми точно зможемо прибрати зі свого життя!

Заздрість - пухлина, яку ми точно зможемо прибрати зі свого життя!

Чому таку назву я обрала для своєї статті? І знову випадкове – не випадково.

Прочитавши не один раз книги Анастасії Нових... Ні, назвати їх просто книгами, цих слів недостатньо. Для мене це дороговказ на шляху саморозвитку і повернення додому. Саме завдяки книгам я почала розбирати шаблони, які заважають мені в житті. І ось підійшла до одного з них, але спочатку історія. Прошу вибачення, що заберу трохи Вашого часу на свою персону, але підступність цього шаблону саме таким чином, відчуваю, можна розглянути більш глибоко.

Коли я почала займатися соціальною роботою по поширенню Споконвічних Знань, я легко знайомилась з новими людьми, брала участь у багатьох проектах. По натурі я дуже товариська людина і легко знаходжу контакт з новими людьми. І ось з одною новою людиною ми почали реалізовувати новий проект, і взаємодія була непростою з самого початку. Після реалізації проекту ми обговорили його результати, але всередині чомусь залишився неприємний осад. Щось не так? Я довго намагалася з цим розібратися сама, але не могла знайти причину цього осаду, і в молитві звернулася до Бога. А як кажуть, і це можу підтвердити з власного досвіду, Бог завжди допомагає. І ось я почула відповідь – це заздрість... Коли я зсередини почула цю відповідь, на мене ніби вилили відро холодної води, я була вражена: такий шаблон і чому я не змогла виявити його сама? Абсурдно було навіть допустити таку думку, в цьому підступність цього шаблону. Тому і підходить назва статті: "Заздрість – це пухлина". Заздрість, як і пухлина в медицині виявляється не просто і не завжди вчасно, що може призвести до серйозних наслідків. Пропоную нам разом розібратися з цим шаблоном і видалити цю пухлину з свого життя, щоб не дати розростися і завдати шкоди нашій Особистості.

Отже, що таке заздрість?

  • "Заздрість – почуття досади, викликане перевагою, успіхом, добробутом, удачею і т. п. іншого; бажання володіти тим, що є у іншого". Переклад визначення з тлумачного словника Єфремової.
  • "Заздрість – це "досада по чужому добрі чи благах"". Переклад визначення з словника Даля.
  • "Заздрість – "невдоволення при вигляді чужого щастя" і "задоволення в його ж нещасті"." Спіноза.
  • "Заздрість закладає початок розбрату (серед людей)". Демокріт

І одне з самих пафосних визначень:

  • "Заздрість – мимовільна шана, яку нікчемність платить гідності". Французький літератор Антуан де Ламотт

Слово заздрість має латинське походження і на латині звучить — invidia,-ae, що означає такі відчуття як "антипатія", "ненависть", "погана воля", "непопулярність", "ревнощі", "суперництво".

Слово "invidere", що в перекладі означає "дивитися поганими очима", заздрити, відчувати антипатію, походить від дієслова "videre" (бачити), яке в свою чергу походить від індоєвропейського "weid" – дивитися, з латинською приставкою "in" – проти. Виходить, що згідно з первісним значенням поняття, це почуття певною мірою означає "дивитися негативно" або "дивитися з ворожістю".
Мені б хотілося ще трохи глибше подивитися в корінь слова "заздрість" на інших мовах.

Заздр – на івриті – стікаючий гноєм, або кров'яними виділеннями. Ця нечистота передавалася і через предмети, до яких зав торкався, сидів або лежав.

Ість – на івриті – їсти. Отже, за цією версією, на івриті заздрість – закінчується самими негативними почуттями (злобою, ненавистю), пристрастями.

Цікаво було дізнатися поняття заздрість давньослов'янською і праслов'янською мовами.

1. Завида, Завидний (давньослов'янське).

Те, на що здалеку задивляються, задивляються від великої цікавості, краси або незвичайних якостей об'єкта.

2. ЗаВесть (праслов'янське).

За змістом – зворотний, не явна (прихована) сторона піднесення і сприйняття вісті, новини, інформації. Може трактуватися як введення в оману і певна річ найбільш звично, як просто заздрість.

Отже, з якого боку не подивишся на це визначення, а заздрість звучить неблагозвучно. Повітря просто просякнуте гниллю.
Визначення настільки переконливі, що вже на цьому рівні все ясно і зрозуміло, але цей підступний ворог проникає в наше життя і роз'їдає нас зсередини. Пожираючі щупальця пухлини заздрості ніколи неможливо наситити, доки вони не спалюють все навколо і всередині, включаючи нас самих. Давайте розбиратися глибше з цим поняттям. Отже, перші ознаки заздрості.

 

Перші ознаки прояву заздрості

Найчастіше впізнати заздрість буває непросто, але є ознаки, які дозволять зробити це безпомилково.

  • Не радують успіхи інших людей і люди, у яких все добре в житті.
  • Успіхи інших людей викликають роздратування.
  • Постійне почуття тривоги, недовіри.
  • Постійне бажання критикувати оточуючих.
  • Присутня нав'язлива переконаність, що більшість людей не заслужили свого успіху, а домоглися його нечесним шляхом.
  • Обговорення чужих невдач і страждань викликає жвавий інтерес і навіть приносить певне задоволення і полегшення.
  • Відсутність співчуття і підтримки: тверда впевненість у тому, що всі свої проблеми і невдачі люди цілком заслужили і страждають справедливо.

Ці перші ознаки, як перші ластівки говорять нам про те, що шлях наших міркувань помилковий і потрібно одразу ж зупинитися. Практично завжди заздрість пов'язана з проявом негативних емоцій, такими як злість, образа і ненависть, а далі приходить жадібність, дріб'язковість і негативний життєвий настрій або повна апатія до життя.

 

Як з'являється Заздрість?

Для того, щоб навчитися розпізнавати в своєму житті заздрість і вміти вчасно зупинити її прояв або не допустити його, потрібно знати природу її прояву. Отже, як виникає заздрість?

А все починається з до болю знайомого кожному, навіть тим, хто почав читати статтю і сказав – це не про мене, я не заздрю, все починається з порівняння. Погодьтеся, порівняння себе з іншими стало автоматичною звичкою життя кожного з нас, ми порівнюємо, як дихаємо, не помічаючи цієї дії. Здавалося б, невинне порівняння... За порівнянням йде досада, розчарування, почуття власної поразки. Ось так з'являється насіння заздрості, і тепер скажіть, що це комусь невластиво. А далі ці насіння, як будь-які інші насіння починають проростати в неприязнь, ненависть, а в запущених стадіях (а думаю, що кожен погодиться, що насіння заздрості – це насіння бур'яну) може проявлятись бажання навіть заподіяти шкоду іншій людині. З цього усвідомлення і з визначень заздрості можна зробити перший висновок: щоб не дати почуттю заздрості з'явитися в нашому житті потрібно відмовитися від порівняння.

“Будемо насолоджуватися своєю долею, не вдаючись до порівнянь, — ніколи не буде щасливий той, кого мучить вигляд більшого щастя.”

Сенека

І якщо ми від чогось відмовляємось, то його потрібно замінити чимось іншим, оскільки святе місце порожнім не буває. І я б хотіла запропонувати знову слова Сенеки:

“Захоплюйся людьми, які роблять щось краще за тебе, і ти зможеш вчитися у них. Люби людей, які роблять щось краще за тебе, і ти зможеш стати самим собою. Дякуй людям, які роблять щось краще за тебе, і ти відчуєш полегшення і станеш океаном. Дякуй за те, що вони показують тобі як краще можна робити те, що ти робиш. Через них життя дає тобі зрозуміти, що ти можеш бути краще, ніж ти є зараз. Дякуй життю за цей урок, і тоді життя відповість тобі дарунком, і цей дарунок підніме тебе на нову висоту в своєму розвитку. Перестань порівнювати себе з іншими, і ти станеш самим собою.”

Друге, Особистість, яка перебуває на духовній хвилі і перебуває в постійному зв'язку зі своєю Душею і Богом заздрити не буде, їй це невластиво. Заздрить Особистість, поневолена свідомістю, іншими словами людське его. Тому що тільки его постійно вимагає до себе уваги. Воно вважає себе богом на цій землі, і якщо хтось в чомусь кращий, то воно цього допустити не може. І якщо ми, втративши зв'язок з Духовним світом, поневолені свідомістю, то можна сказати, що свідомість, як чорна діра, витрачаючи божественну енергію, буде все більше проявляти свою ненаситність, і заздрість буде розростатися і за собою тягнути інші пороки в наше життя. Тому другий висновок: потрібно ще і ще раз усвідомити, що наші шаблони – заздрість, ненависть, образа, злість і так далі мають місце в нашому житті тоді, коли ми віддаємо кермо управління свідомості. Тому дуже важливо постійно усвідомлювати себе Особистістю і підтримувати зв'язок зі своєю Душею. Якщо ми зможемо відокремити себе від свідомості, використовувати її, як інструмент пізнання, то Промені Любові, що виходять від Душі, наповнять нас, і переповнившись, ми будемо не заздрити, а віддавати і ділитися цим прекрасним почуттям. Там де Любов, там немає місця ні заздрощам, ні злості, як співається в пісні.

Давайте перейдемо до розгляду підступних стріл заздрості.

 

ПІДСТУПИ ЗАЗДРОСТІ

1. Неусвідомленість або небажання визнати її в собі

Щоб перейти до детального розгляду цього пункту наведу одну притчу.

"У селянина лисиця задерла його єдину індичку, залишилося тільки яйце, знесене вранці. Дізнавшись про це, сусід запропонував купити яйце за добрі гроші. Його квочка як раз висиджувала курчат. Селянин подумав-подумав і наступного дня віддав йому яйце. Незабаром з яєць вилупилися курчата, але пташеня індички так і не з'явилося на світ... Перш ніж віддати яйце сусідові, мужик його зварив."

Про що каже ця притча – зізнатися собі в заздрості не просто, коли ти поневолений свідомістю, ми розглянули це трохи вище. Адже визнання – це 50% успіху на шляху порятунку свого життя від шаблонів, бо визнавши в собі цей порок, завжди є сили від нього позбавитися. Адже всі ці шаблони, якими б підступними вони не були, це уроки для дорослішання нашої Особистості. Можна почути відповідь: "Але ж це не просто". Насправді все просто, якщо є внутрішнє прагнення до зміни і звільнення себе від цих кайданів, а найголовніше, у питаннях самопізнання є постійна підтримка Духовного світу.

 

2. Заздрість – це взаємодія двох его

Що робить его – поділяє і намагається захопити владу. Це його поле діяльності. А як же чинити по-іншому? Що нас об'єднує, що є спільного? Це часточка вічності у кожному з нас, часточка Бога – Душа. На рівні Душі ми всі єдині. Якщо ми будемо спілкуватися не з его, а з Душею іншої людини, місця заздрощам не буде. Навіть просто вимовляючи фразу – дозволь поспілкуватися з твоєю Душею, вже налаштовуємось на іншу хвилю спілкування. І друге, Бог створив нас індивідуальними і унікальними. Він зміг би створити тисячі Будд, Ісусів, але створив кожного з нас.

"Бог створював тільки оригінали; він не довіряє копіям."

І наше завдання не заздрити успіхам іншого, а розкривати свою індивідуальність і свої таланти, як того забажав Господь. Тоді й не буде місця заздрості. А буде співпраця, взаємодопомога та підтримка. Тут доречна фраза – у кожного є своє місце під сонцем.

 

3. Заздрість викликає хвороби організму

Всі ми чули фразу, заздрість роз'їдає людину зсередини, як черв'як, як пухлина. І якщо людина не намагається позбутися цього шаблону, то хвороби не змусять себе чекати. Вчені встановили, що у заздрісних людей часто страждає серце, печінка, селезінка, шлунок. Вчені також встановили, що в мозку людини зони, що відповідають за заздрість і біль, ідентичні, іншими словами, можна сказати є близнюками. Таким чином, людина, яка постійно заздрить, реально заподіює собі біль і змушує ще більше страждати. Якщо немає мазохистських схильностей, цієї інформації достатньо, щоб почати викорінювати цей шаблон зі свого життя. А на допомогу нам може прийти наша Совість.

“Найкращий суддя — це Совість.”

З книги "АллатРа"

Саме Совість сигналізує, що ми щось робимо не так або рухаємося в неправильному напрямку. Слухаючи підказки Совісті, завжди можна усвідомити помилки на шляху.

 

4. Заздрять нам інші люди

Коли нам заздрять інші, це теж урок. Але урок іншого плану – це перевірка нас на щедрість і милосердя. Коли твоє серце наповнене любов'ю, то завжди легко віддавати. Адже деякі можуть потрапити в лапи заздрості, і немає сил впоратися з цією напастю. А якщо ми поділимося своєю істинною любов'ю, протягнемо руку допомоги, то таким чином і пройдемо перевірку, і не залишимо нужденного на узбіччі. Тут будуть доречні слова філософа:

"З заздрістю можна боротися тільки одним способом: зробити так, щоб життя заздрісних було щасливішим і повнішим."

Б. Рассел

 

5. Заздрість змушує постійно засуджувати і ображатися на себе

Дивлячись на успіхи іншого, кожен з нас, ким керує свідомість, чує постійний голос в голові - “Чому в мене досі немає? Чому я собі цього не дозволяю?". І така мелодія звучить, як заїжджена платівка. Одразу втрачається зв'язок із самим собою, і починається безплідні перегони... Перегони з самим собою, насправді... Які виграти неможливо... Важливо знати, де зупинитися в цій гонитві. А якщо подивитися ще глибше, то це нав'язана свідомістю думка про нестійку, невпевнену самооцінку. Занижена самооцінка – це комплекс жертви. Як вийти з цього комплексу? Саме просте і дієве – прийняти себе. Як це зробити? По-перше, ставитися до себе і своїх особливостей без негативного забарвлення, просто як до даності. Саме так є і це все, іншими словами: "Припинити себе гризти і на себе лаятися!" І друге, самоприйняття – це безоціночне, безумовно позитивне ставлення до самого себе. Його можна порівняти з материнською любов'ю до своєї дитини. В православ'ї замість слова "самоприйняття" вживається слово "смиренність".

Смиренність винагороджується благодаттю Божою, яка сходить на всякого справжнього віруючого при молитві.

І третє, якщо щось із своїх якостей не подобається, то вони змінюються дією і прикладанням зусиль для змін, просто так нічого не відбувається. Все просто: змінити ставлення до себе і почати діяти.

 

6. Заздрість — це одна з граней нашої безвідповідальності

Якщо в нашому житті проявляється заздрість, значить ми ставимося до свого життя безвідповідально. Безвідповідальність – це небажання кожного з нас, як Особистості, приймати на себе відповідальність за власне життя, вчинки, діяння і за все, що відбувається в нашому житті.

Безвідповідальність говорить про те, що ми ще на цьому етапі не можемо повністю усвідомити основну Мету і Сенс нашого життя, або іншими словами, ми ще не готові взяти на себе відповідальність, яка покладена на нас Божественними Силами за правом народження людиною.

Безвідповідальність проявляється як відсутність життєвих орієнтирів, звуження уваги до потреб свого его, лінню, втратою інтересу до життя, навколишнього світу, людей...

Коли безвідповідальність заповнює наше єство, то тим самим вона витісняє з нього Дух. І навпаки, відповідальність за себе і свої вчинки сприяє протіканню в людині Духу, перемиканню уваги зі свого "Я" – его на навколишній світ, змушує шукати відповіді на виникаючі питання і, найголовніше, примушує діяти.

"Страх – суть безвідповідальності.
Безвідповідальність – суть байдужості.
Байдужість – суть егоїзму і зради."

Безвідповідальність – це зрада Всевишнього, який дарував нам життя. Це усвідомлення того, що єдиний шанс, який у нас є, як в Особистості, досягти своєї головної мети – злиття зі своєю Душею, ми через безвідповідальність витрачаємо на миті.

Небажання шукати причину того чи іншого свого вчинку або реакції на свої дії, небажання усвідомлювати суть поточних моментів, міркувати – є теж безвідповідальність, тому що в цьому випадку всі дії диктуються несвідомими імпульсами і рефлексами. Це значить, жити за течією, жити несвідомо.

У боротьбі з безвідповідальністю важливе постійне і неухильне дорослішання кожного з нас, як Особистості, вміння розуміти і передбачати наслідки своїх дій, бажання свідомо відповідати за свої вчинки, тому що готовність брати на себе відповідальність за все, що відбувається в нашому житті, не дозволить проявлятися ні заздрості, ні злості, ні іншим шаблонам нашого его.

 

7. Заздрість – перешкода розвитку Особистості

Ще одне усвідомлення, що ми дуже часто несвідомо заздримо не зовнішньому (речам, зовнішньому вигляду і так далі), а заздримо особистісним якостям іншої людини. Заздримо тим якостям, яких нам не вистачає. І саме ці якості нас дратують.

Іншими словами, ми не дозволяємо розвиватися своїй Особистості, можна образно сказати, не дозволяємо своїм сокам текти, не дозволяємо своєму внутрішньому проявитися, не дозволяємо Особистості розквітнути. Це призводить до того, що ми відчуваємо порожнечу всередині, і її місце займають заздрість, образа, злість і так далі.

Тільки ми знаємо себе зсередини, а інших – зовні, і це викликає заздрість. Адже те, що ми бачимо зовні – це виставка, і вона може бути дуже оманлива. І тут хочу навести давню суфійську притчу.

Чоловік був дуже обтяжений своїми стражданнями. Він звик щодня молитися до Бога: «Чому я? Всі здаються такими щасливими, чому тільки я страждаю?» Одного разу, перебуваючи в крайньому відчаї, він почав благати: «Ти можеш дати мені чиєсь чуже страждання, я готовий прийняти його. Але забери моє. Я не винесу більше».

Цієї ночі він побачив чудовий сон, прекрасний і дуже показовий. Цієї ночі він побачив у ві сні, що Бог з'явився на небі і сказав усім: «Принесіть всі свої страждання в храм». Всі дуже втомилися від своїх страждань – фактично всі молилися час від часу: «Я готовий прийняти ще чиїсь страждання, але забери мої; це занадто, вони нестерпні».

Отже, всі склали свої страждання в мішки, вони прийшли у храм, і вони виглядали дуже щасливими; день настав, їхні молитви почуті. І цей чоловік теж помчав до храму.

І тоді Бог сказав: «Покладіть ваші мішки біля стіни». Всі мішки були складені біля стіни, і Бог оголосив: «Тепер, можете вибирати. Будь-хто може взяти будь-який мішок».

Найбільш дивною річчю виявилося наступне: цей чоловік, який завжди молився, рвонувся до свого мішка, щоб ніхто інший його не вибрав. І він був дуже здивований, тому що всі кинулися до власних мішків, всі були щасливі, вибираючи власні мішки знову. В чому справа? У перший раз всі побачили нещастя інших, страждання інших – їх мішки були також великі, навіть більші!

І друга причина в тому, що кожен звикає до свого страждання. Якщо зараз вибрати чиєсь ще – як знати, яке страждання виявиться всередині мішка? Навіщо ризикувати? Принаймні, ти знайомий зі своїми власними стражданнями, ти звик до них, ти можеш їх терпіти. Так багато років ти терпів їх – навіщо вибирати невідоме?

І всі пішли по домівках щасливими. Нічого не змінилося, вони принесли свої страждання назад, але кожен був щасливий, посміхався і радів тому, що він зміг забрати свій власний мішок.

Вранці він помолився Богу і сказав: «Дякую за сон; я ніколи не буду просити знову. Все, що ти посилаєш мені, добре для мене, має бути добре; саме тому ти даєш мені це».

З цієї притчі можна зробити один висновок: заздрити чужим якостям безглуздо і нерозумно, бо їх треба вирощувати самому, відкривати свої внутрішні скарби, іншого шляху немає. Постійна робота над собою дозволяє стати справжньою Особистістю. Лише любов до себе і прийняття себе такими, якими Бог створив нас. І тоді негайно двері Духовного світу відкриються для кожного. А якщо чесно, то вони завжди відкриті, але ми просто дивимося на них, і потрібно зробити крок до них назустріч.

 

Що нам допоможе викорінити заздрість

  1. Визнання, що вона взагалі існує в кожної людини. Усвідомлення цього – майже половина вирішення проблеми.
  2. Знайти витоки виникнення цього відчуття. Потрібно виявити причину того, що викликає заздрість.
  3. При появі в наших думках найменшого прояву заздрості потрібно одразу ж бажати людині добра, бажати щастя. І кожен раз, коли вдалося не піти на поводу заздрощам, дякувати Богу і всім оточуючим за новий досвід. Це повинно стати правилом нашого життя.
  4. Взяти собі за правило в подальшому не порівнювати себе з іншими. Єдиний, з ким можна порівнювати себе, – це я в минулому.
  5. Щоранку, тільки прокинувшись, запитувати себе: "Для чого я тут?". Це допоможе нам побачити і усвідомити перспективу нового дня. І у відповідь, всередині прозвучить: “Я тут для Бога! Я тут, щоб виконати мою місію і завершити те, чого чекає від мене Бог за допомогою уроків навчання в школі життя, завдяки яким, я стаю Духовною Особистістю".
  6. Ще один спосіб боротьби з заздрістю – це релаксація і медитація. Тому що концентрація на негативних думках, навіть якщо вони змушують «нібито» нас рухатися вперед і досягати якого-небудь успіху, руйнує нас зсередини. Адже успіх, отриманий таким шляхом, не приносить задоволення, тому що він тимчасовий. Тому при появі негативних думок і емоцій, необхідно розслабитися і постаратися привести свої почуття до ладу. Мені в таких випадках допомагає Духовна практика «Квітка Лотоса». Про неї я дізналася з книги А. Нових «Сенсей-I».
  7. Постійна і наполеглива робота над собою. Тільки викорінення своїх шаблонів і плекання нових позитивних якостей допоможе дорослішанню Особистості. Тільки не зупиняйся! Йди до кінця!
  8. Усвідомлення того, що щастя знаходиться всередині нас, а не зовні.
  9. Постійний зв'язок з Богом. Всі вище перераховані пункти вирішувати просто, коли ми відновлюємо свій зв'язок з Богом. Бог хоче, щоб кожен з нас був щасливий.

 

Щаслива людина. Хто вона?

Щоб бути щасливою людиною, нам потрібна позитивна самооцінка, вона стоїть у вершині кута і впливає на нашу поведінку, відносини, діяльність, активність, вміння ставити цілі та досягати їх. Ще однією особливістю щасливої людини є впевненість у собі. Впевненість у собі означає, що ми не очікуємо ідеальної поведінки або результатів, як від самого себе, так і від інших. Впевненість у собі дає нам право на помилку – собі та іншим. Впевненість у собі дозволяє зберігати позитивне ставлення до себе практично при будь-яких обставинах життя.
Наступна особливість щасливої людини – це довіра до себе, самоповага, почуття власної гідності. Самоповага включає в себе впевненість у своїй цінності для Духовного світу і повне право жити і бути щасливим.

Давайте рятувати від всіх шаблонів і жити щасливо, як хоче від нас Бог!

"Встановлюючи контакт з Богом, зміцнюючи зв'язок і налагоджуючи з Ним стосунки, людина поступово позбавляється від впливу енергій матеріального світу і знаходить духовну свободу."

Щоб перебувати в живому зв'язку з Богом, любити Його всією Душею і завжди відчувати Його присутність, нам необхідно, щоб наша Особистість стала чистою і вільною. А це можливо тоді, коли ми викорінюємо наші шаблони. Тоді заповіді Бога, стають для кожного з нас єдиним законом нашого існування. Стан досконалості й Божественної любові стає вічним.

"Духовний розвиток людини, що веде її до Цілісності і Гармонії, відбувається безпосередньо при зіткненні з Божественним. Все те, що стикається з Богом — змінюється: шалений стає мудрим, ненависть і заздрість переходять в любов, там, де була пітьма — приходить Світло, де хвороба і страждання приходить здоров'я і щастя."

Треба постійно шукати зв'язок з Богом, щоб Душа відчула величезну радість і сказала: “Ось це мій шлях, ось це мій шлях!!! Ось тут моє місце!" І тоді все в житті буде добре, бо буде справжня опора і сенс життя.

 

Автор: Ірина Цвєтаєва

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 214

Підписатися на новини



Заздрість - пухлина, яку ми точно зможемо прибрати зі свого життя! - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 214
Схожі статті:


Коментарі
  • Надежда

    03.04.2017 14:16

    Огромное спасибо! Уже второй месяц наблюдаю в себе шаблон зависти. Очень сложно было в себе это признать и удалось только когда обратилась искренне к Богу. Сейчас в жизни происходят ситуации, чтобы этот шаблон я в себе могла искоренить. Благодарю всех людей, помогающих мне в этом. Так же учусь искренне радоваться за других.

    Відповісти
  • Dmytro Dmitrulin

    07.05.2016 00:38

    Статья вдохновляет на работу над собой. На избавление своей личности от всего лишнего, тех камней, которые нам действительно утежеляют путь по жизни. Спасибо огромное автору статьи за проделанный детальный анализ сути вопроса. Успехов в работе с шаблонами!

    Відповісти
  • Леша

    06.05.2016 16:54

    Да, зависть посещала нередко. Особенно в плане того, что у других получаются лучше духовные практики, что они больше чувствуют и все такое. Но когда забил на это, то стало полегче, хотя мысли от этого приходить не перестали, правда уже немного другого толка.

    Відповісти
  • Татьяна

    04.05.2016 19:31

    Огромная благодарность за такую нужную информацию. А ведь раньше зависть делили на белую и черную. Но зависть - она есть зависть, как не хитри. Поймать себя на зависти и прижать ей хвост. Чтоб не грызла изнутри. Данная статья как бы подвела черту под всей той информацией, которая была мне известна ранее. Еще раз большое человеческое спасибо.

    Відповісти
  • Лена

    02.05.2016 11:00

    Замечательно написанная статья.  Мне прямо кстати. Очень много полезных советов нам дано и личный опыт человека, он всегда облегчает понимание и выявление плохих качеств в себе. Я тоже поймала себя на недовольстве собой и прочих пунктах в этой статье. Буду следовать изложенным советам.  Спасибо большое !!!

    Відповісти
  • Александр

    20.04.2016 10:06

    Большое спасибо за хорошую работу!  В очередной раз убеждаюсь, что ЛЮБОВЬ - панацея от всех недугов, как духовного, так и физического плана. Когда научимся любить и прощать, тогда ничто грязное к нам не прилипнет. Будьте здоровы и живите в радости!

    Відповісти
  • Андрей

    19.04.2016 14:57

    Добрый день, статья хорошая и познавательная)) я думаю она может помочь многим ищущим, у меня по ходу чтения возникло четкое чувство и понимание того, что самый лучший способ избавится от зависти это работать над собой и своими качествами над их улучшением))) в статье об этом четко говорится вместо того чтобы завидовать направить эту энергию на личное развитие или обучение чему-то новому. Кстати в этом и есть суть многих шаблонов - это энергия, которую Личность может использовать для усиления себя или своего  эго.

    Відповісти
  • Руслан

    18.04.2016 18:10

    Огромная Благодарность автору за живой опыт, переданный в такой интересной, познавательной и я бы сказал эффективной форме. Суть важнее формы, но нельзя не отметить поэтапное освещение предмета, что очень нравится,  и облегчает восприятие.
    Практические советы вдохновляют и наполняют оптимизмом: признание, осознание, открытость.
    По правде говоря, признать наличие в себе зависти не так уж и просто. Но признав встречаешь новый день уже Иным...

    “Благодари их за то, что они показывают тебе как лучше можно делать то, что ты делаешь. Через них жизнь дает тебе понять, что ты можешь быть лучше, чем ты есть сейчас.”

    Успехов Вам, Ирина! Личностных, творческих и просто человеческих! :)

    Відповісти
  • Надежда

    18.04.2016 16:06

    Благодарю за прекрасную статью! Этот шаблон во мне тоже есть, он очень глубокий. Привыкла постоянно оценивать, сравнивать... Корень - в страхе смерти и желании сознания выжить. По сути решение всех этих шаблонов, насколько я для себя поняла, это доверие Богу. Пункт 5 - очень откликнулся, для меня это актуально, пробовала давать себе задание не оценивать и не осуждать себя на несколько дней - в те моменты, когда я об этом помнила, замечала удивительный эффект - всё моё существо просто пело и радовалось изнутри, это так прекрасно - просто Быть! :-)

    Відповісти
  • Яна

    18.04.2016 15:15

    Спасибо большое за Ваши статьи!!!Все они  написаны с Любовью. Это чувствуеться, когда читаешь. Становиться радостно и легко!!!

    Відповісти
  • Елена

    18.04.2016 14:55

    Благодарность автору за статью.
    У меня все время не хватало времени на глубокий разбор этого моего шаблона.
    Еще раз спасибо за столь детальную проделанную работу, которая позволила мне увидеть реальную ситуацию со стороны.

    Відповісти
  • Ева

    18.04.2016 14:13

    Спасибо большое за статью эту, и вообще Благодарю!
    Честно сказать раньше в работе над собой я обращала внимание на шаблоны в себе как-то поверхностно. Заметила что либо мерзкое в себе, и в кусты оправдывать себя, что мол, не всё так печально. С выходом статей на такие важные для каждого человека темы, работа усилилась, и стала более продуктивной!
    Успехов всем в работе над самим собой!!!

    Відповісти
  • Мария

    18.04.2016 13:59

    Вот вдохновляет на работу данная статья. Сразу понятно как работать с завистью, и уже этот шаблон не кажется таким страшным и неподъемным!!! Спасибо что поделились своими  осознанием!!

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція