Жінка – берегиня вогнища

Жінка – берегиня вогнища

У жіночому началі таїться джерело життєвої сили. І якщо його розкрити, а розкрити його можна тільки в духовному аспекті, у вираженні вищої міри Любові, то проявляється величезна сила, яку можна використати на благі справи...

Анастасія Нових «Сенсей IV. Одвічний Шамбали»


Кажуть, що споконвіку жінка є берегинею вогнища, домашнього вогнища, вона створює і підтримує затишок в домі та сім'ї. Але мої розуміння про роль жінки в суспільстві поглибились і розширились, коли почала усвідомлено вивчати творчість А. Нових.

Усе своє свідоме життя я переймала досвід мами, бабусі, які частенько робили акцент, що саме жінка зберігає і підтримує домашнє вогнище. Під цією фразою я розуміла затишок, чистоту і порядок, смачно приготовлену їжу і все те, що безпосередньо пов'язано з побутом, до ведення якого привчають кожну дівчинку ще з дитинства. Коли подорослішала, то на додаток до основних обов'язків, які повинна вміти з легкістю виконувати кожна жінка, з різних жіночих журналів я дізналася про те, що в будь-якій ситуації мудра дружина повинна бути в гарному настрої, ласкава і ніжна стосовно до чоловіка та дітей. І на той період це мені здавалося основним козирем, який повинна мати будь-яка жінка, яка себе поважає. (До речі, про почуття щирої любові там практично не розповідали).

Через роки я вийшла заміж за кохану людину. Навчена порадами жіночої половини сім'ї та віяннями модних журналів, я стала втілювати теорію в практику... Але не так сталося як гадалося... Якщо порядок і приготування мені сяк-так піддавалися (хоча я це робила аж ніяк не з завзяттям і ентузіазмом, а скоріше як непосильну і нелюбиму для мене роботу), то зі здоровою атмосферою в сім'ї почалися дійсно проблеми: я була вічно втомлена після робочих буднів, пригнічена побутовими клопотами, яким кінця і краю видно не було, а щодо чудового настрою не було й мови (принаймні, в сірі будні). Загалом, як в тій приказці «ось і казочці кінець...». Часом навіть приходили думки, що й чоловіка свого я не кохаю, якщо мені тягарем увесь цей побут. І взагалі я уявляла собі жіночу роль якось інакше, принаймні, мені завжди здавалося, що жінці повинна приносити задоволення її роль в сімейному житті, а в моїй реальності вийшло все навпаки... Загалом, жили якось ми з чоловіком, намагалися обходити гострі кути, вже і звикати я почала до своєї долі — інакше це назвати не можна було, – як у нас з'явилися діти. І тут, упереміш зі щирими чистими почуттями до малюків, почали поїдати мене нові клопоти, що навалились у вигляді нескінченних безсонних ночей, графіків годувань та інших супутніх нюансів і обов'язків. Все частіше я почала розуміти, що просто задихаюся, задихаюся від непосильної ноші у вигляді відповідальності і від того, що абсолютно не можу в таких умовах любити чоловіка і дітей, я просто не могла зрозуміти, як таке, на перший погляд, щастя може виявитися таким покаранням...? З чоловіком стосунки відповідно почали погіршуватися ще більше, адже я просто перетворилася на вічно втомлену і незадоволену всім, ниючу депресивну особу. І тільки лише приблизно через півтора року, коли я почала насправді приймати Знання, представлені в книгах А. Нових і в передачах за участю І.М. Данілова, я нарешті, вловила суть, яку різними шляхами доносить до нас Духовний світ. І тільки нещодавно я зрозуміла, що за вогнище повинна зберігати і підтримувати кожна жінка — це Любов Божа, це та іскра, яку жінка повинна не тільки берегти, але й примножувати і бути Її джерелом.


Аллатхяра, жінка берегиня вогнища, внутрішній вогонь, безцінний дар


А яким джерелом могла бути я, якщо все життя приміряла маски і вивчала інструменти маніпуляції для того, щоб любили мене... Це відкриття немов Осяйнуло. Я в буквальному сенсі роками задихалася від егоїзму, саможаління і гордині до самої себе, так ще й все це позначалося на чоловікові та деякий час на дітях. А варто було мені всього лише перестати туди вкладати свою увагу і почати вчитися щиро Любити (до речі, це виявилося набагато приємніше, ніж постійно завойовувати увагу до своєї вічно невдоволеної персони), як ситуація в сім'ї почала кардинально змінюватися. З чоловіком стосунки стали ще краще, ніж у наш дошлюбний цукерково-букетний період. Ми знову почали чути і приймати вибір одне одного, пішла зачіпка, страх втратити його увагу і любов (а точніше втратити владу над ним, як я тепер розумію). Попри безсонні ночі, які так і тривають з нашими дівчатками, я якимось дивним чином висипаюся, встигаю переробити безліч справ по дому, приділяти увагу діткам, чоловікові — а головне, встигаю читати книги, дивитися передачі, освоювати духовні практики, намагаюся вести щоденник, зустрічаюся з однодумцями, та й взагалі стаю більш активною учасницею руху МГР «АЛЛАТРА». А найпрекрасніше — я розумію, що можу любити і віддавати ще більше! І незважаючи на таку завантаженість, внутрішньо не виснажуюсь, а навпаки  — чим більше я ділюся щирими Почуттями, тим більше Любов переповнює мене!


Все перемагає духовна Любов, яка не знає ні міри, ні меж, книга АллатРа


Чоловік і друзі стали помічати, що я якось змінилася — кажуть, на краще. Навіть більше, чоловік став з цікавістю ставитися до Знань, почав читати книги, переглядати передачі, навіть один раз записав свої розуміння в щоденник. Прийшло розуміння, що потрібно самій бути прикладом і працювати над собою, а не намагатися змінити близьких. Коли змінюєшся сам, змінюються і всі навколо. Дітей я почала приймати як Особистостей, а не як свою власність. Але найдорожче для мене те, що нарешті я знайшла Джерело і тепер знаю, що в житті головне. Звичайно багато над чим ще потрібно попрацювати, багато чому хочу навчитися, але завдяки Знанням, власному практичному досвіду, я зрозуміла, що таке справжня Любов і яке вогнище повинна зберігати жінка в сім'ї. Не можна описати або переказати те почуття, в якому все частіше у мене виходить перебувати, цю наповненість можна тільки відчути. А коли відчуваєш, розумієш, що воно дорожче за все земне! Любов справжня, істинна, щира — це Любов до Бога. Зрощуючи її в собі, ти починаєш любити щиро кожну людину. Коли Бог на першому місці, все інше на своєму.

Знання — це найцінніший подарунок, який коли-небудь я отримувала у своєму житті. Адже завдяки ним я підібрала ключі до своєї душі. Завдяки цьому подарунку зрозуміла, яка величезна благотворча сила закладена в жіночому началі, активувавши яку нашим щирим почуттям Любові та Вдячності до Духовного світу, ми можемо не тільки прокласти дорогу у Вічність собі, але й полегшити цей Шлях наступним поколінням.



Автор: Євгенія


ЦЕ ЦІКАВО
439

Коментарі (16)
  • Е
    Елена Л

    Спасибо за хорошую статью. Когда ты нашёл то, что искал долго-долго, нашёл Источник и путь к нему. То самое главное, сделать самое главное самым главным. Всем ищущим и идущим Любви, мира и света.

  • Н
    Наталья

    Действительно очаг внутри, важно его поддерживать. Спасибо за теплую и искреннюю статью)

  • Ю
    Юлия

    Прекрасная статья. Частично как было у меня до прочтения книг Анастасии Новых и после. Так прекрасно чувствовать себя Настоящей Женщиной.

  • А
    Анна

    Спасибо большое! Прекрасная статья!!!

  • С
    Сергей

    Огромная благодарность за статью!!

    Действительно очень ценные понимания и ещё раз спасибо что делитесь!!

    Любовь и Благодарность ❤️

  • О
    Ольга

    Спасибо за описанный опыт. Очень похож на мой. Те же шаблоны сознания и разочарования, те же ошибки. И тот же Духовный Подарок и та же радость, те же осознания! Спасибо Вам.

  • Ю
    Юлия

    Эта статья - глоток живой воды! Сама читала не один раз и дочке дала почитать. Это огромное стремление к Любви живет в каждой женщине, и мы ищем ее во вне: в отношениях, в детях, даже привязываясь к домашним животным. А источник внутри -  и мы призваны дарить эту Любовь миру ! Спасибо за эти понимания. 

  • Ю
    Юра

    Хорошая статья. Она открывает хорошие понимания. Конечно, Душа у всех есть) Любви Вам

  • О
    Оля

    Спасибо большое за статью! Наверное эта история каждой женщины, и меня в том числе, которая жила сознанием, а потом получила огромный Подарок в виде Знаний!! Истинные слова, когда Бог на первом месте, все остальное на своем! 

  • А
    Анна

    Спасибо большое, ваша статья огромный пример, как легко можно не слушать сознание и двигаться вперёд.

  • Л
    Людмила

    Спасибо огромное за статью . Действительно , все меняется когда начинаешь Любить сам . Становится проще жить . Спасибо огромное Богу за знания. Когда-то я жалела что родилась женщинной , считала что мужчинам проще жить . А сейчас понимаю какое огромное счастье быть женщинной . 

  • Л
    Лариса

    Большая благодарность за эту нежную, наполненную любовью и лаской, вдохновением и творческой живой энергией созидания! Это прекрасный опыт, что для Любви нет преград и препятствий, всё важное и нужное получается и успевается, когда живешь с Любовью Божьей, живёшь ради приумножения Любви, ради её познания и раскрытия в себе.

  • О
    Олеся

    Спасибо, сестрица, что смогла выразить то, что чувствует каждая женщина. И читая статью понимаю, что у меня тоже самое.

  • Ю
    Юлия

    Женечка, спасибо, что поделилась опытом работы над собой и позитивными преобразованием в первую очередь в себе, а потом и во взаимоотношениях с родными и близкими! Здоровский пример!

  • Я
    Яна

    Спасибо большое за статью! Действительно Знания кардинально меняют жизнь и дают важное понимание своей истинной внутренней сути. Как здорово, что нам дана возможность глубже познать себя!

  • С
    Светлана

    Даааа! Тоже самое! Энергии Любви хватает на 100 дел и ещё остаётся! Она приумножается! Чем больше посылаешь ее Боженьке,тем больше возвращается! А ещё перестав слушать бардак в голове - времени 90% добавилось!

Залишити коментар