Жити, не оцінюючи

Жити, не оцінюючи

Все наше життя зіткане з різних за своєю значимістю подій і ситуацій. Деякі з них нас розчаровують, деякі приводять в екстаз, а є й такі, що примушують задуматися над сенсом того, що ми робимо.

Так було і зі мною. Одного дня, їдучи в маршрутці на заняття, в моїй голові, наче дзвоник, продзвеніла цитата з книги:

«Десь промайнув гарний купальник, і мені подумалося, а як би він сидів на мені. На комусь побачила гарні прикраси, які захотілося придбати і собі. Моя уява одразу почала малювати картинку, як я виглядатиму в тому купальнику з тими прикрасами. І тільки-но дала цим думкам волю, як одразу почав проявлятися образ пані Заздрості. І головне, помітила я це тоді, коли вона вже на повну порядкувала у моїй свідомості, затьмарюючи своєю ненаситністю і невдоволеністю всі найсвітліші почуття. «Що ж я роблю?! – обурилася я про себе спересердя. – Чужі образи на себе примірюю. Це ж не я! Називається, скотилася на санчатах з гори, та тільки вони на непід’ємний віз перетворилися. І як тепер їх затягувати вгору накажете?»

(А. Нових, «Сенсей ІІ»)

А й справді, в цей момент прийшло чітке усвідомлення того, що я оцінювала інших людей, їхні зачіски, одяг, взуття, аксесуари. Пройшло вже близько року з цього моменту, а я все спостерігала за власним бажанням оцінити і бути оціненою.

Чим більше я слідкувала за собою, тим частіше старалась бути чесною з собою. Перш за все, намагалась зрозуміти, що змушує мене оцінювати оточуючих (точніше не змушує, а пропонує, адже вибір завжди лишається за мною)? Відстежуючи свій внутрішній стан протягом дня, зрозуміла, як тільки я втрачала глибинний зв’язок з Духовним світом, одразу виникало бажання оцінити. Чому? Відповідь на це питання я знайшла в енциклопедії Споконвічних Знань, в книзі Анастасії Нових «АллатРа»:

"Оцінка себе та інших з наступним порівнянням насправді бере початок від тваринної частини людини. Прадавній інстинкт бути «альфа-самцем» чи «альфа-самкою». Тварина завжди прагне виглядати в очах суперника крупнішою і красивішою. Тому людину так турбує і обтяжує думка когось про неї. Як правило, це обмежується бажанням видаватися, а не бути. Людину турбує: «А що скажуть інші?» Але вона навіть не замислюється, а хто ж саме буде судити про неї? Від гордині й зарозумілості виникає страх людини перед думкою Тваринного начала інших людей. Чому? Тому що чужа критика в цьому випадку розглядається як принижування значущості власного Его. Хоча все це сторони одного процесу: боротьби за домінацію, за владу над собі подібними. Звідси виростає образа, пригнічений стан, агресія". 

Я зрозуміла, що, втрачаючи зв’язок з Духовним світом, я втрачала свою внутрішню опору! І тому моя свідомість одразу починала шукати її у зовнішньому світі, створюючи собі ілюзію безпеки та захищеності. І це, як наслідок, призводило до оцінки оточуючих з метою зайняти «більш вигідну позицію», яка необхідна для виживання у тваринному світі.

Останнім моїм відкриттям було те, що я шукаю чужого схвалення того, що зробила чи роблю. Але я усвідомила, що чужа оцінка потрібна моєму Его для того, щоб самоствердитися і мати більше шансів на виживання. Також прийшло усвідомлення того, що оцінку можна використовувати і в духовних цілях. Це палиця на два кінці. Адже оцінюючи людей, ми тим самим піддаємось на провокації своєї свідомості, а оцінюючи ситуацію з позиції спостерігача - маємо можливість зрозуміти, що в нас домінує на даний момент. І тим самим не допустити розвитку негативної ситуації (хоча б в нашій голові), а отже зробити ще один крок до самовдосконалення. Все залежить з якої сторони барикад ми знаходимося. У цьому світі все просто, і речі є такими, якими є, це ми їх сприймаємо по різному, в залежності від домінуючого в нас Духовного або тваринного начала.

Тому кожний раз, коли в мене виникає бажання оцінити когось або себе, я намагаюсь відчути в собі Любов, намагаюсь розгледіти в оточуючих красу їхнього Духовного начала, віднайти те, що нас ОБ’ЄДНУЄ!


Автори: учасники МГР "АЛЛАТРА", Ольга Бабич спільно з Олегом Настусенко

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 93 В закладки

Підписатися на новини



Жити, не оцінюючи - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 93
Схожі статті:



Напуття дня

Фантастика – це всього лише нереалізована реальність. Анастасія Нових, "Сенсей-І"

Коментарі
  • Надя

    30.03.2016 12:23

    Спасибо за статью! Очень актуальная тема!) Наблюдая за желанием оценивать себя и других, поняла, что именно это мешает мне пребывать в настоящем моменте, ведь когда я оцениваю, то нахожусь в прошлом или будущем, то есть в иллюзии. А мне-то совсем не туда, мне в Настоящее и Вечное)

    Відповісти
  • Елена

    26.03.2016 13:59

    Знакомая тема)))
    Я для себя выписала в дневник фразу - напоминалку из “АллатРа” и перечитываю ее почти каждое утро, чтобы не давать сознанию затирать.
    “Нужно контролировать происходящие в твоем уме процессы  сравнения”

    Відповісти
  • Евгения

    26.03.2016 13:33

    Ребята, спасибо, что подняли эту тему! Очень актуально, ведь дальше возникают эмоции, как следствие любой оценки..

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн

Творимо разом


Архів матеріалів

Розсилка актуальних новин порталу «АЛЛАТРА Вісті», «АЛЛАТРА ТВ» та інших проектів МГР «АЛЛАТРА»

Концепція