Жити, не оцінюючи

Жити, не оцінюючи

Все наше життя зіткане з різних за своєю значимістю подій і ситуацій. Деякі з них нас розчаровують, деякі приводять в екстаз, а є й такі, що примушують задуматися над сенсом того, що ми робимо.

Так було і зі мною. Одного дня, їдучи в маршрутці на заняття, в моїй голові, наче дзвоник, продзвеніла цитата з книги:

«Десь промайнув гарний купальник, і мені подумалося, а як би він сидів на мені. На комусь побачила гарні прикраси, які захотілося придбати і собі. Моя уява одразу почала малювати картинку, як я виглядатиму в тому купальнику з тими прикрасами. І тільки-но дала цим думкам волю, як одразу почав проявлятися образ пані Заздрості. І головне, помітила я це тоді, коли вона вже на повну порядкувала у моїй свідомості, затьмарюючи своєю ненаситністю і невдоволеністю всі найсвітліші почуття. «Що ж я роблю?! – обурилася я про себе спересердя. – Чужі образи на себе примірюю. Це ж не я! Називається, скотилася на санчатах з гори, та тільки вони на непід’ємний віз перетворилися. І як тепер їх затягувати вгору накажете?»

(А. Нових, «Сенсей ІІ»)

А й справді, в цей момент прийшло чітке усвідомлення того, що я оцінювала інших людей, їхні зачіски, одяг, взуття, аксесуари. Пройшло вже близько року з цього моменту, а я все спостерігала за власним бажанням оцінити і бути оціненою.

Чим більше я слідкувала за собою, тим частіше старалась бути чесною з собою. Перш за все, намагалась зрозуміти, що змушує мене оцінювати оточуючих (точніше не змушує, а пропонує, адже вибір завжди лишається за мною)? Відстежуючи свій внутрішній стан протягом дня, зрозуміла, як тільки я втрачала глибинний зв’язок з Духовним світом, одразу виникало бажання оцінити. Чому? Відповідь на це питання я знайшла в енциклопедії Споконвічних Знань, в книзі Анастасії Нових «АллатРа»:

"Оцінка себе та інших з наступним порівнянням насправді бере початок від тваринної частини людини. Прадавній інстинкт бути «альфа-самцем» чи «альфа-самкою». Тварина завжди прагне виглядати в очах суперника крупнішою і красивішою. Тому людину так турбує і обтяжує думка когось про неї. Як правило, це обмежується бажанням видаватися, а не бути. Людину турбує: «А що скажуть інші?» Але вона навіть не замислюється, а хто ж саме буде судити про неї? Від гордині й зарозумілості виникає страх людини перед думкою Тваринного начала інших людей. Чому? Тому що чужа критика в цьому випадку розглядається як принижування значущості власного Его. Хоча все це сторони одного процесу: боротьби за домінацію, за владу над собі подібними. Звідси виростає образа, пригнічений стан, агресія". 

Я зрозуміла, що, втрачаючи зв’язок з Духовним світом, я втрачала свою внутрішню опору! І тому моя свідомість одразу починала шукати її у зовнішньому світі, створюючи собі ілюзію безпеки та захищеності. І це, як наслідок, призводило до оцінки оточуючих з метою зайняти «більш вигідну позицію», яка необхідна для виживання у тваринному світі.

Останнім моїм відкриттям було те, що я шукаю чужого схвалення того, що зробила чи роблю. Але я усвідомила, що чужа оцінка потрібна моєму Его для того, щоб самоствердитися і мати більше шансів на виживання. Також прийшло усвідомлення того, що оцінку можна використовувати і в духовних цілях. Це палиця на два кінці. Адже оцінюючи людей, ми тим самим піддаємось на провокації своєї свідомості, а оцінюючи ситуацію з позиції спостерігача - маємо можливість зрозуміти, що в нас домінує на даний момент. І тим самим не допустити розвитку негативної ситуації (хоча б в нашій голові), а отже зробити ще один крок до самовдосконалення. Все залежить з якої сторони барикад ми знаходимося. У цьому світі все просто, і речі є такими, якими є, це ми їх сприймаємо по різному, в залежності від домінуючого в нас Духовного або тваринного начала.

Тому кожний раз, коли в мене виникає бажання оцінити когось або себе, я намагаюсь відчути в собі Любов, намагаюсь розгледіти в оточуючих красу їхнього Духовного начала, віднайти те, що нас ОБ’ЄДНУЄ!


Автори: учасники МГР "АЛЛАТРА", Ольга Бабич спільно з Олегом Настусенко

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 93

Підписатися на новини



Жити, не оцінюючи - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 93
Схожі статті:


Коментарі
  • Надя

    30.03.2016 12:23

    Спасибо за статью! Очень актуальная тема!) Наблюдая за желанием оценивать себя и других, поняла, что именно это мешает мне пребывать в настоящем моменте, ведь когда я оцениваю, то нахожусь в прошлом или будущем, то есть в иллюзии. А мне-то совсем не туда, мне в Настоящее и Вечное)

    Відповісти
  • Елена

    26.03.2016 13:59

    Знакомая тема)))
    Я для себя выписала в дневник фразу - напоминалку из “АллатРа” и перечитываю ее почти каждое утро, чтобы не давать сознанию затирать.
    “Нужно контролировать происходящие в твоем уме процессы  сравнения”

    Відповісти
  • Евгения

    26.03.2016 13:33

    Ребята, спасибо, что подняли эту тему! Очень актуально, ведь дальше возникают эмоции, как следствие любой оценки..

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція